44. Проаналізувати модель функціонування соціальної роботи в адміністративно-територіальної системі упорядкування

Соціальна робота в адміністративно-територіальній системі повинна базуватися на певних принципах, які сприяють поліпшенню стандартів життя, наближують надання певних послуг населенню.

Шляхом дослідження існуючої ситуації в сфері адміністративно-територіальної системи потрібно вирішити ряд проблем: по-перше опорядкувати територіальні одиниці. Утворити та підпорядкувати заклади виховання, колективні заклади. Повинні існувати заклади, для людей похилого віку, для сімей для молоді.

Системна модель соціальної роботи – модель соціальної роботи, яка ґрунтується на ідеї, що задовільне життя людини залежить від систем, які її оточують, а сім`я є системою, всередині якої існують відносини між подружжям та іншими категоріями людей, що включає систему різних соціальних інститутів.

Творення нових та реформування існуючих адміністративно-територіальних структур розглядається як дієвий інструмент досягнення позитивних результатів у державотворчих процесах. Тому дослідження проблеми адміністративно-територіальних змін має на сьогодні як наукове, так і практичне значення. Якнайдокладнішого висвітлення потребує досвід України перших повоєнних десятиліть, особливо насичений різноманітними адміністративно-територіальними змінами.

Основними заходами адміністративно-територіальної системи визначити місце та роль соціальної роботи в державі та в суспільстві. Правова основа адміністративної системи здійснюється в процесі відтворення, ініціювання та прийняття рішень у прийнятій сфері. Основна соціальна робота спрямована на підтримку політики адміністративно-територіальних трансформацій.

45. Соціально-виховна робота з молоддю як умова підготовки до сімейного виховання

Сім’я за всіх часів постійно знаходилася в центрі уваги передової суспільної думки, прогресивних політичних діячів і вчених, починаючи від древніх філософів і кінчаючи сучасними реформаторами. І це не дивно. Сім’я являє собою систему соціального функціонування людини, один з основних інститутів суспільства. Вона знаходиться в русі, міняється не тільки під впливом соціально-політичних умов, але й у силу внутрішніх процесів свого розвитку.

Дослідження ефективності соціальних технологій не засноване на повному аналізі всіх сучасних методів роботи з молоддю до підготовки до сімейного виховання. Ми торкнемося лише духовної сфери молодих членів сім'ї на прикладі методів роботи в центрі «Соціум плюс». Соціологи і психологи даного центру ведуть згуртовану взаємозв'язану роботу.

У сфері соціально-психологічної роботи проводиться робота в наступних напрямах:соціально-психологічне консультування; соціально-психологічні тренінги.

Дані напрями розробляються у вигляді соціально-психологічних тренінгів емпатії, сензитивності, особового і сімейного самовдосконалення.

Тренінг емпатії містить в своїй структурі комплекс вправ направлений на відчуття розуміння і співпереживання психологічного стану партнера по браку. Уміння відчувати, чути благання про допомогу і відповісти на неї, бачити по доброму іншу людину - не тільки показник етичної культури, але і результат внутрішньої духовної роботи. Ця здатність виявляється в плотському сприйнятті людей, самого себе, а також навколишнього світу. Розвинена сензитивна здатність багато в чому визначає можливості людини в прогнозуванні поведінки і діяльності людей.

Завдання соціально-психологічного тренінгу емпатії: Розвиток психологічної спостережливості, як здібності фіксувати і запам'ятовувати всю сукупність сигналів, що одержуються від партнера по браку.

Підвищення саморозуміння і розуміння іншого члена сім'ї.Формування і розвиток здібностей прогнозувати поведінки іншого, передбачати свою дію на нього.

Участь в тренінгу дозволяє:

 відчувати і розуміти один одного

 дізнатися нове один про одного

 стати уважніше

 пережити нові глибокі переживання

 поновити відносини, якщо вони стали вже звичними

 вийти на новий рівень гармонії і взаємодії

відкрити для себе новий рівень спілкування: у діапазоні відчуттів, енергетики, ємпатії, розуміння, довіри, любові

Дитина повинна бути серйозною причиною удосконалювання представників родини, особливо щодо їхньої правдивості, щирості і прямоти: якщо любляча мати стурбована розвитком своєї дитини і зі спостереження знає, як якості останнього складаються з дій і міркувань навколишніх його осіб, то вона безсумнівно стане зірко стежити за усякою своєю дією і словом, уникати усякої сваволі і завжди щадити особистість своєї дитини; цим вона безсумнівно буде сприяти власному своєму удосконалюванню, а повною відповідністю між своїм словом і справою неодмінно привчить і дитини до правдивості, безпосередності і щирості і цим покладе вірна підстава для розвитку морального характеру людини.