Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамен ТСР.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
114.26 Кб
Скачать

25. Сутність та специфіка діяльності Міжнародної асоціації шкіл соціальної роботи

Міжнародна асоціація це об’єднання людей, які усвідомлюють спільну мету. Для неї характерна спільна діяльність, групова структура і групова динаміка, спільні інтереси, єдині вимоги до норм поведінки, які окреслюють режим роботи. Всередині асоціації визрівають неформальні структури на основі симпатій та антипатій, заявляють про себе перші претенденти на лідерство. Характерною рисою асоціації є консолідація – готовність до спільної діяльності, спрямованість на вирішення завдань.

- Школа соціальної роботи (ШСР) – перша в Україні професійна школа, член Європейської асоціації шкіл соціальної роботи.

Політехнічний університет «Англія» (Кембридж, Великобританія), недержавна організація «Гамлет Траст» (Лондон, Великобританія), університет м. Любляна (Словенія), Вища школа соціальної роботи та соціальної педагогіки ім. Аліси Саломон (Берлін, Федеративна Республіка Німеччина).

- Школа практичної підготовки працівників для благодійних організацій

Перші школи соціальної роботи були тісно пов’язані із соціальними агентствами, на базі яких фактично проходив процес підготовки майбутніх соціальних працівників, особливо формування в них вмінь і навичок практичної діяльності.

у США та Канаді діяло вже 17 шкіл соціальної роботи, які входили у систему університетської освіти. З метою розробки єдиних стандартів підготовки та професійного навчання вони об’єднались в Асоціацію підготовчих шкіл для професійної соціальної роботи.

США існувало вже 34 школи соціальної роботи, які діяли при університетах і пропонували однорічну програму підготовки, розроблену Асоціацією шкіл соціальної роботи.

26. Розкрити концептуальні засади розвитку соціальної освіти в Україні на поч. XXI ст.

Соціальна освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені. Водночас стан справ у галузі освіти, темпи та глибина перетворень не повною мірою задовольняють потреби особистості, суспільства і держави. Глобалізація, зміна технологій, перехід до постіндустріального, інформаційного суспільства, утвердження пріоритетів сталого розвитку, інші властиві сучасній цивілізації риси зумовлюють розвиток людини як головну мету, ключовий показник і основний важіль сучасного прогресу, потребу в радикальній модернізації галузі, ставлять перед державою, суспільством завдання забезпечити пріоритетність розвитку освіти і науки, першочерговість розв'язання їх нагальних проблем.

Національна доктрина розвитку соціальної освіти визначає систему концептуальних ідей та поглядів на стратегію і основні напрями розвитку освіти у першій чверті XXI століття.

Становлення соціальної роботи як професії, підвищення якості соціальної освіти в Україні і професійного рівня фахівців сфери соціальної роботи, підтримки соціальних ініціатив, підвищення рівня соціальних послуг населенню.

Розвиток освіти в Україні розпочався значно пізніше, ніж у країнах Західної Європи і здійснювався за несприятливих умов: теоретичні, практичні та соціальні аспекти освіти розроблені недостатньо.

Загалом, освіта в Україні за станом на кінець 2000 року не відповідає вимогам, що ставляться до інформаційного суспільства і не забезпечує повноцінного входження України в міжнародний освітній простір.

Водночас розвиток освіти в Україні відбувається з урахуванням уже існуючих досягнень у цій галузі. У динаміці цього процесу можна умовно виділити два етапи – початковий та поточний.

Національною програмою "Освіта. Україна ХХІ сторіччя" передбачено забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес новітніх педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, створення нової системи інформаційного забезпечення освіти, входження України у трансконтинентальну систему комп'ютерної інформації.

Розвиток освітньої системи в Україні повинен призвести до:

- появи нових можливостей для оновлення змісту навчання та методів викладання дисциплін і розповсюдження знань;

- розширення доступу до всіх рівнів освіти, реалізації можливості її одержання для великої кількості молодих людей, включаючи тих, хто не може навчатись у вищих навчальних закладах за традиційними формами внаслідок браку фінансових або фізичних можливостей, професійної зайнятості, віддаленості від великих міст, престижних навчальних закладів тощо;

- реалізації системи безперервної освіти "через все життя", включаючи середню, довузівську, вищу та післядипломну;

- індивідуалізації навчання при масовості освіти.

Для досягнення зазначених результатів необхідно швидкими темпами розвивати дистанційну освіту, запровадження якої в Україні передбачено Національною програмою інформатизації.