- •1. Світогляд як основа суспільної та індивідуальної свідомості. Світогляд, світосприйняття та світовідчуття.
- •2. Філософія як світогляд. Структура світогляду.
- •Історичні типи світогляду.
- •5. Філософська концепція Конфуція. Даосизм.
- •6. Філософія Стародавньої Індії. Веди та Упанішади.
- •7. Світоглядні засади буддизму.
- •8.Формування античної філософії. Філософія та міфологія. Основні етапи античної філософії.
- •9. Мілетська школа. Основні ідеї і поняття.
- •10. Філософські погляди Піфагора. Вплив Піфагора на подальший розвиток філософії та науки.
- •11. Елейска школа. Вчення про єдине. Апорії Зенона.
- •12. Вчення Геракліта про Логос, діалектику та пізнання.
- •13. Порівняльна характеристика філософії Анаксагора та Емпедокла.
- •14. Демокрит - засновник філософського та наукового атомізму.
- •32. Західноєвропейська філософія нового часу. Наукова революція хvii ст. Та проблема методу пізнання. Раціоналізм та емпіризм.
- •33. Філософія ф. Бекона. Розробка нової методології науки. Праця Бекона «Нова Атлантида».
- •34. Філософія р. Декарта. Його вчення про метод.
- •35. Філософські погляди т. Гоббса. Його вчення про мову.
- •37. Джон Лок і його критика теорії вроджених ідей р. Декарта.
- •38. Суб’єктивний ідеалізм Дж. Берклі.
- •39. Епоха просвітницької філософії у Західній Європі. Просвітництво у Франції хviii ст.
- •40. Романтизм як реакція на ідеологію Просвітництва.
- •41. Києво-Могилянська академія, її вплив на розвиток науки і культури українського та інших народів.
- •42. Г.С. Сковорода, його життя та філософія. Проблема самопізнання Концепція «сродної праці».
- •43. Філософія в.Г. Лейбніца. Його вчення про монади.
- •44. «Коперніканський переворот» і.Канта у філософії. Апріоризм і.Канта.
- •45. Субєктивний ідеалізм Фіхте. Діалектика «я»і «не я».
- •46. Філософія тотожності й шеленгла
- •47. Філософська система та метод Гегеля
- •48. Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. Людина як природно чуттєва істота. Тлумачення природи релігії.
- •49. Передумови становлення марксизму. Проблема відчуження.
- •50. Соціально практична орієнтація марксиської філософії. Матеріалістичне розуміння історії
- •51. Антираціоналістична установка філософії життя. Проблема нераціонального (воля почуття інтуїція).
- •52. Філософія Ніцше. Ідея над людини.
- •53. Екзистенціоналізм с.А. Кєрккегора
- •54. Ідея несвідомого і психоаналіз з. Фрейда.
- •55. Історіософія в. Липинського
- •56. «Філософія серця» п. Юркевича.
- •57. Наукова революція 19-20 століття та її роль у формуванні сучасної наукової картини світу
- •58. Наукова картини світу. Розвиток науки та виникнення трансгуманізму.
- •59. Проблема розвитку наукового знання, комулятивізм та анти комулятивізм.
- •60. Проблема буття та його характеристика
- •61. Поняття матерії. Сучасна наука про структуру та властивості матерії.
- •62. Рух як спосіб існування матерії. Форми руху. Субстанційні та релятивістські уявлення про сутність часу і постору.
- •63. Проблема свідомості у філософії. Роль праці у виникненні та формуванні свідомості.
- •64. Мова як один із чинників існування свідомості.
- •65. Категорія практики та методологічне значення.
- •66. Проблема пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
- •67. Наука як соціальне явище та як феномен “духовного виробництва”. Функції науки.
- •68. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Методи емпіричного та теоретичного рівнів. Роль інтуїції в пізнанні.
- •69. Проблема істини в філософії.
- •70. Типи наукової раціональності як відображення основних етапів розвитку науки.
- •32. Західноєвропейська філософія нового часу. Наукова революція хvii ст. Та проблема методу пізнання. Раціоналізм та емпіризм.
- •33. Філософія ф. Бекона. Розробка нової методології науки. Праця Бекона «Нова Атлантида».
- •71. Проблема людини як одна із центральних у філософії. Концепції існування людини.
- •72. Особа як самодостатня істота. Проблема формування особистості.
- •73. Діалектика як вчення про розвиток. Закони та категорії діалектики.
- •74. Держава, її місце в системі соціальної структури.
- •75. Свідомість та кібернетика. Проблема штучного інтелекту.
- •Еволюція розуміння свободи в історії філософії.
- •78. Філософія прагматизму.
- •79. Філософія позитивізму. Її еволюція.
- •80. Феномен творчості. Творчість як найбільш адекватна форма людського буття.
- •81. Соціальна відповідальність вченого. Етика науки.
- •82. Спосіб виробництва матеріальних благ та його структура.
- •83. Природа і культури. Концепції розвитку культури.
- •85. Глобальні проблеми сучасної цивілізації.
- •85. Філософія історії: матеріалістичне та ідеалістичне розуміння.
- •86. Формаційна та цивілізаційна концепції історичного розвитку.
- •87. Роль ціннісних орієнтацій в житті людини. Цінності та істина.
- •Питання для кандидатського іспиту з філософії
- •Світогляд як основа суспільної та індивідуальної свідомості. Світогляд, світосприйняття та світовідчуття.
85. Глобальні проблеми сучасної цивілізації.
Серед численних соціально значущих проблем, що встали перед народами на порозі третього тисячоліття, головне місце зайняла проблема виживання Людства і всього живого на Землі. Людському буттю загрожує самознищення.
Сьогодні всім ясно, що здорове навколишнє середовище не менш значуще, ніж матеріальні і духовні потреби. При переорієнтації категорій поняття природи повинне стати центральним, так що саме відношення людини до природи буде інакшим, ніж було до цього. Важливо зрозуміти і прийняти нові ціннісні орієнтири, смислові установки, створити новий образ людини - в противагу людини-споживача - людини гуманної по відношенню до самого себе і природи.
Один з об'єктивних наслідків НТР -- підвищення техногенного пресингу людства на природне довкілля та виникнення на цій основі низки проблем, що отримали назву глобальних. Суть таких проблем органічно поєднує в собі дві основні сторони. По-перше, вони стосуються не окремих країн або континентів, а всієї планети. По-друге, саме тому розв'язуватися вони можуть лише об'єднаними зусиллями всього світового співтовариства; можливості будь-якої окремої держави, навіть наймогутнішої, у цьому випадку недостатні. Саме такими є всі проблеми екології та виснаження природних ресурсів. До глобальних належать також проблеми будь-якого іншого змісту, якщо тільки вони стосуються всієї нашої планети, людства як єдиного цілого, -- проблема миру на Землі, оптимізація демографічних процесів, подолання малорозвиненості багатьох країн та регіонів, гармонійний розвиток світової економіки задля задоволення розумних потреб суспільства, проблема інформації тощо.
Змістова багатоманітність глобальних проблем дає підставу для певної їх класифікації. За І.Т.Фроловим, вони поділяються на три основні групи -- інтерсоціальні, антропосоціальні та природно-соціальні. Перша група стосується взаємодії різних соціальних спільнот у глобальному масштабі (проблеми миру та роззброєння, світового соціально-економічного розвитку, подолання розриву між найрозвиненішими та найвідсталішими країнами, взаємин між народами, расами, релігійними та етнокультурними спільнотами). Останнім часом самостійного значення набула проблема боротьби з міжнародним тероризмом. Нарешті, глобальні проблеми природно-соціального характеру стосуються взаємодії суспільства з природою, як-от проблеми ресурсів усіх видів, природного довкілля та ін. Водночас є перетин трьох наведених груп, наприклад, інформаційна проблема.
Безпосереднє відношення до формування глобальних проблем мав той факт, що у другій половині XX ст. поглибилось усвідомлення єдності людства та його історичної долі. Цьому сприяв швидкий прогрес (можна навіть сказати, прорив) у галузі засобів зв'язку та транспорту, що єднають між собою країни та цілі континенти. Навіть найглухіші куточки планети стали досяжними для людини, не кажучи вже про інформацію, котра нині практично не знає кордонів. У результаті цього земна куля почала сприйматись як щось цілісне, єдине (цьому сприяли також космічні польоти -- людина побачила, яка невелика наша планета у нескінченному космосі). Усе це прокладало шлях формуванню поняття загальноземних, глобальних проблем, що стосуються життєво важливих сторін розвитку людства та його космічної домівки.
Проблема людини в її глобальній формі об'єднує низку питань, що стосуються індивіда, соціуму, людства. До таких питань належать: людина як біопсихосоціальна істота; природно-біологічне існування людини та її соціальна сутність; індивідуальний та історичний розвиток людини; засвоєння та відтворення на індивідуальному рівні соціокультурного досвіду людства; сутнісні сили людини, суспільні умови та засоби їх реалізації; сенс життя і таємниці щастя людини, її смертність та проблема безсмертя; грані духовного світу людини та багатоманітність її діяльності; особистість як продукт соціально-історичного розвитку; людина і людство в умовах виникнення та загострення глобальних проблем; природа людини і вади людської цивілізації; людина, соціум і природне довкілля; історичні форми та основні парадигми взаємодії людини і природи; еволюція людини як біологічного виду; людський рід та перспективи його майбуття
