- •1. Світогляд як основа суспільної та індивідуальної свідомості. Світогляд, світосприйняття та світовідчуття.
- •2. Філософія як світогляд. Структура світогляду.
- •Історичні типи світогляду.
- •5. Філософська концепція Конфуція. Даосизм.
- •6. Філософія Стародавньої Індії. Веди та Упанішади.
- •7. Світоглядні засади буддизму.
- •8.Формування античної філософії. Філософія та міфологія. Основні етапи античної філософії.
- •9. Мілетська школа. Основні ідеї і поняття.
- •10. Філософські погляди Піфагора. Вплив Піфагора на подальший розвиток філософії та науки.
- •11. Елейска школа. Вчення про єдине. Апорії Зенона.
- •12. Вчення Геракліта про Логос, діалектику та пізнання.
- •13. Порівняльна характеристика філософії Анаксагора та Емпедокла.
- •14. Демокрит - засновник філософського та наукового атомізму.
- •32. Західноєвропейська філософія нового часу. Наукова революція хvii ст. Та проблема методу пізнання. Раціоналізм та емпіризм.
- •33. Філософія ф. Бекона. Розробка нової методології науки. Праця Бекона «Нова Атлантида».
- •34. Філософія р. Декарта. Його вчення про метод.
- •35. Філософські погляди т. Гоббса. Його вчення про мову.
- •37. Джон Лок і його критика теорії вроджених ідей р. Декарта.
- •38. Суб’єктивний ідеалізм Дж. Берклі.
- •39. Епоха просвітницької філософії у Західній Європі. Просвітництво у Франції хviii ст.
- •40. Романтизм як реакція на ідеологію Просвітництва.
- •41. Києво-Могилянська академія, її вплив на розвиток науки і культури українського та інших народів.
- •42. Г.С. Сковорода, його життя та філософія. Проблема самопізнання Концепція «сродної праці».
- •43. Філософія в.Г. Лейбніца. Його вчення про монади.
- •44. «Коперніканський переворот» і.Канта у філософії. Апріоризм і.Канта.
- •45. Субєктивний ідеалізм Фіхте. Діалектика «я»і «не я».
- •46. Філософія тотожності й шеленгла
- •47. Філософська система та метод Гегеля
- •48. Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. Людина як природно чуттєва істота. Тлумачення природи релігії.
- •49. Передумови становлення марксизму. Проблема відчуження.
- •50. Соціально практична орієнтація марксиської філософії. Матеріалістичне розуміння історії
- •51. Антираціоналістична установка філософії життя. Проблема нераціонального (воля почуття інтуїція).
- •52. Філософія Ніцше. Ідея над людини.
- •53. Екзистенціоналізм с.А. Кєрккегора
- •54. Ідея несвідомого і психоаналіз з. Фрейда.
- •55. Історіософія в. Липинського
- •56. «Філософія серця» п. Юркевича.
- •57. Наукова революція 19-20 століття та її роль у формуванні сучасної наукової картини світу
- •58. Наукова картини світу. Розвиток науки та виникнення трансгуманізму.
- •59. Проблема розвитку наукового знання, комулятивізм та анти комулятивізм.
- •60. Проблема буття та його характеристика
- •61. Поняття матерії. Сучасна наука про структуру та властивості матерії.
- •62. Рух як спосіб існування матерії. Форми руху. Субстанційні та релятивістські уявлення про сутність часу і постору.
- •63. Проблема свідомості у філософії. Роль праці у виникненні та формуванні свідомості.
- •64. Мова як один із чинників існування свідомості.
- •65. Категорія практики та методологічне значення.
- •66. Проблема пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
- •67. Наука як соціальне явище та як феномен “духовного виробництва”. Функції науки.
- •68. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання. Методи емпіричного та теоретичного рівнів. Роль інтуїції в пізнанні.
- •69. Проблема істини в філософії.
- •70. Типи наукової раціональності як відображення основних етапів розвитку науки.
- •32. Західноєвропейська філософія нового часу. Наукова революція хvii ст. Та проблема методу пізнання. Раціоналізм та емпіризм.
- •33. Філософія ф. Бекона. Розробка нової методології науки. Праця Бекона «Нова Атлантида».
- •71. Проблема людини як одна із центральних у філософії. Концепції існування людини.
- •72. Особа як самодостатня істота. Проблема формування особистості.
- •73. Діалектика як вчення про розвиток. Закони та категорії діалектики.
- •74. Держава, її місце в системі соціальної структури.
- •75. Свідомість та кібернетика. Проблема штучного інтелекту.
- •Еволюція розуміння свободи в історії філософії.
- •78. Філософія прагматизму.
- •79. Філософія позитивізму. Її еволюція.
- •80. Феномен творчості. Творчість як найбільш адекватна форма людського буття.
- •81. Соціальна відповідальність вченого. Етика науки.
- •82. Спосіб виробництва матеріальних благ та його структура.
- •83. Природа і культури. Концепції розвитку культури.
- •85. Глобальні проблеми сучасної цивілізації.
- •85. Філософія історії: матеріалістичне та ідеалістичне розуміння.
- •86. Формаційна та цивілізаційна концепції історичного розвитку.
- •87. Роль ціннісних орієнтацій в житті людини. Цінності та істина.
- •Питання для кандидатського іспиту з філософії
- •Світогляд як основа суспільної та індивідуальної свідомості. Світогляд, світосприйняття та світовідчуття.
58. Наукова картини світу. Розвиток науки та виникнення трансгуманізму.
Науко́ва карти́на сві́ту —особлива форма систематизації знань, якіснеузагальнення і світоглядний синтез різних наукових теорій. Будучи цілісною системою уявлень про загальні властивості ізакономірності об'єктивного світу, наукова картина світу існує як складна структура, що включає в себе як складові частини загальнонаукову картину світу і картини світу окремих наук (фізична картина світу, біологічна картина світу, геологічна картина світу). Картини світу окремих наук, у свою чергу, включають в себе відповідні численні концепції — певні способи розуміння і трактування будь-яких предметів, явищ і процесів об'єктивного світу, що існують у кожній окремій науці.[1]
У процесі пізнання навколишнього світу результати такого відображаються і закріплюються в свідомості людини у вигляді знань, умінь, навичок, типів поведінки і спілкування. Сукупність результатів пізнавальної діяльності людини утворює певну модель(картину світу). У історії людства було створено й існувало досить велика кількість самих різноманітних картин світу, кожна з яких відрізнялася своїм баченням світу і специфічним його поясненням. Однак прогрес уявлень про навколишній світ досягається переважно завдяки науковому пошуку. У наукову картину світу не входять часткові знання про різні властивості конкретних явищ, про деталі самого пізнавального процесу . Наукова картина світу не є сукупністю всіх знань людини про об'єктивний світ, вона являє собою цілісну систему уявлень про загальні властивості, сферах, рівнях і закономірності реальної дійсності. [1]
Наукова картина світу включає в себе уявлення про: • фундаментальних обєктах, з яких покладаються побудованими всі інші обєкти, що вивчаються відповідної наукою; • типології досліджуваних обєктів; • загальних особливостях їх взаємодії; • просторово - часовий структурі реальності.
Всі ці уявлення можуть бути описані в системі онтологічних постулатів, за допомогою яких описується картина досліджуваної реальності і які виступають як основа наукових теорій відповідної дисципліни. Наприклад, постулати, згідно з яким світ складається з неподільних атомів і їх взаємодія здійснюється як миттєва передача сил по прямій; атоми і утворені з них тіла переміщуються в абсолютному просторі з плином абсолютного часу, описують картину світу, що склалася в другій половині XVII ст. і що отримала згодом назву механічної картини світу.
Перехід від механічної до електродинамічної (остання чверть XIX ст.), А потім до квантово-релятивістської картині фізичної реальності (перша половина XX ст.) Супроводжувався зміною системи онтологічних принципів фізики. Особливо радикальним він був у період становлення квантово-релятивістської фізики (ломка принципів неподільності атомів, існування абсолютного простору-часу, лапласовской детермінації фізичних процесів).
Формування наукової картини світу завжди протікає не тільки як процес внутрінаучного характеру, а й як взаємодія науки з іншими галузями культури.
Наукова картина світу стає основою для формування узагальненої характеристики предмета дослідження, забезпечує систематизацію знань у рамках відповідної науки. З нею повязані різні типи теорій наукової дисципліни (фундаментальні та прикладні), а також досвідчені факти, на які спираються і з якими повинні бути узгоджені принципи картини реальності.
К. Ясперс, наприклад, виділяв два етапи в історії науки: перший етап - "становлення логічно і методично усвідомленої науки - грецька наука і паралельно начала наукового пізнання світу в Китаї та Індії"; другий етап - "виникнення сучасної науки, що виростає з кінця Середньовіччя, рішуче утверджується з XVII ст. і розгортається у всій своїй широті з XIX ст."
Трансгуманізм - футуролог Макс Мор. дає трансгуманізму два визначення. Одне з визначень - трансгуманізм як інтелектуальне та культурне громадський рух, який підтримує можливість і бажаність цілеспрямованого фундаментального розширення людських можливостей, особливо за рахунок розвитку і поширення технологій, здатних значно посилити людські здібності (інтелектуальні, фізичні і психологічні), позбутися від старіння, хвороб і набути якісно нові можливості.
А друге - трансгуманізм як філософське вчення про наслідки, можливості та потенційної небезпеки так званих "emerging" технологій *, які дозволять людині подолати характерні для нього фундаментальні обмеження. А також суміжне вчення про моральні й соціальні аспекти розробки і застосування подібних технологій. * "Emerging technology" - узагальнюючий термін, що позначає такі багатообіцяючі технології, як: нанотехнологія, біотехнологія, інформаційна технологія, а також когнітивна наука.
• Біотехнології (генетична інженерія, створення корисних симбіонтів (мікрофлори), пряме хірургічне втручання. Нанотехнологія-це технологія маніпуляції об'єктами у молекулярних масштабах. Інформаційні та когнітивні технології дозволять досягти таких цілей, як розширення інтелектуальних здібностей людини; створення штучного інтелекту для допомоги в когнітивної діяльності людини; управління психікою; здійснення прямого інтерфейсу "мозок-комп'ютер". Завдяки цим модифікаціям людина виходить за природні рамки і стає "Трансчеловек". Позбавленим генетичних недоліків, непідвладним хвороб, здатним виносить нелюдські навантаження, досягли практичного безсмертя.
