ЗМІСТ

Вступ.............................................................................. З

Поняття за фармакопею.............................................. 4

Номенклатура лікарських речовин............'.............. 5

Аптека............................................................................... 6

Зберігання лікарських засобів.................................... 7

Рецепт і правила його виписування.......................... 9

Складові рецепта.................................................. 10

Скорочення в рецептах............................................... 22

Відмінювання іменників у рецептах........................ 24

Одиниці виміру маси і об'єму................................... 26

Несумісність лікарських речовин.............................. 27

Тверді лікарські форми................................................ 29

Порошки ........................................................... 29

Гранули............................................................................ 38

Таблетки........................................................................... 40

Драже..............................'.................................................. 46

Брикети............................................................................. 49

Капсули........................................................................... 51

Мікрокапсули............................................................... 54

Болюси........................................................................... 55

Пілюлі (пигулки)............................................................ . 59

Збори.............................................................................. 61

137

М'які лікарські форми............................................ 64

Мазі................................................................................ 64

Пасти............................................................................. 72

Лініменти..................................................................... 74

<

Супозиторії................................................................... 78

Пластири...................................................................... 83

Кашки............................................................................ 85

Рідкі лікарські форми........................................... 88

Розчини....................................................................... 88

Настої та відвари....................................................... 103

Мікстури.................................................................. 107

Слизи......................................................................... 109

Емульсії.................................................................... 111

Галенові препарати............................................... 114

Настойки................................................................. 114

Екстракти................................................................. 116

Новогаленові препарати....................................... 118

Аерозолі.................................................................. 120

Додатки............................................................. 123

Використана та рекомендована література.............. 136

138

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Ярошенко В.І., Кузовкін Є.М., Васильєв С.І.

ПРАКТИКУМ З ОСНОВ

РЕЦЕПТУРИ ВЕТЕРИНАРНОЇ

МЕДИЦИНИ

Рекомендовано Міністерством освіти України

як навчальний посібник

для викладачів і студентів

факультетів ветеринарної медицини

вищих навчальних закладів

III-IV рівнів акредитації від 11.04.2000 року за № 1/494

Харків

Видавництво Навчально-методичного центру

заочного навчання с.г. вузів України

2000

ББК 48 а й 73

В 19(3) ™ УДК 619:615.1

Ярошенко В.І., доктор ветеринарних наук, професор,

(Сумський державний аграрний університет): Кузовкін С.М., кандидат ветеринарних наук, доцент.

(Харківський зооветеринарний інститут); Васильєв С.І.., кандидат ветеринарних наук, професор, (Харківський державний технічний університет сільського господарства)

Р е ц е н з є н т й:

О.О. Малінін, доктор ветеринарних наук, професор

член-кореспондент УААН (Інститут експериментальної

та клінічної ветеринарної медицини);

M.L Чумак, кандидат ветеринарних наук, доцент,'

завідувач кафедри терапії (Харківський зооветеринарний;

інститут)

Ярошенко В.І., Кузовкін Є.М., Васильєв С.І.

Практикум з основ рецептури ветеринарної В 35 медицини.- Харків: Видавництво Навчально-

методичного центру заочного навчання с.г. вузів

України. 2000.- 138с.

Рекомендовано 'Міністерством, освіти України як навчальний посібник для викладачів і студентів факультетів ветеринарної медтіини вииіих навчальних закладів ПІ-IVрівнів акредитації від 11.04.2000 року за № 1/494

ISBN 5 - 7763 - 2060 - 7

37050600-42

В ————————— Без оголошення 139-2000

ББК48аи7: ISBN 5 - 7763 - 2060 - 7

© Ярошенко В.І.. Кузовкін Є.М.. Васильєв С.І. 2000

ВСТУП

Рецептура - це наука, яка вивчає правила виписування та виготовлення лікарських засобів у певних лікарських формах. Вона поділяється на:

1) рецептуру лікарську (Ars praescribendi) - яка вивчає правила виписування лікарських засобів у рецептах;

2} технологію виготовлення лікарських засобів або (застаріла назва) рецептуру фармацевтичну (Ars praeparendi) -науку про виготовлення і видачу лікарських засобів у вигляді окремих лікарських форм.

Розрізняють такі поняття:

-фармакологічний засіб - речовина або її суміш з установленою фармакологічною активністю, яка є об'єктом для широкого випробування в умовах виробництва;

-лікарський засіб - це фармакологічний засіб, який офіційно дозволено застосовувати для лікування, профілактики та діагностики захворювання у людей або тварин;

-лікарська речовина - хімічний елемент, сполука або біологічна речовина з лікувальними властивостями;

-лікарська сировина - матеріал, з якого виготовляють лікарські речовини. За походженням вона може бути рослинною, тваринною, мінеральною, мікробною, синтетичною;

-лікарський препарат - лікарський засіб у вигляді певної лікарської форми;

-лікарська форма - лікарський засіб у вигляді форми, зручної для його застосуванння. За агрегатним станом вони поділяються на тверді, м'які та рідкі.

Особливість роботи лікаря ветеринарної медицини потребує від нього глибоких знань не тільки лікарської рецептури, а й технології виготовлення лікарських засобів.

ПОНЯТТЯ ЗА ФАРМАКОПЕЮ

Фармакопея (pharmakon-ліки, роіео-роблю) - це офіційний законодавчий збірник стандартів і положень про виготовлення, випробування та зберігання лікарських засобів.

Першими- державними фармакопенми вважаються "Рицеттаріо Фьорентино" (Італія, 1498 рік) та "Бранденбургський диспенсаторій" (Німеччина, 1698). В Росії в 1778 році вперше була видана "Pharmacopeia Rossica" (латинською мовою), а в 1866 - "Россійская фармакопея" (російською мовою).

Останньою повною є Державна фармакопея X видання 1968 року (ДФ X, 1968). До її складу входять: вступна частина, два розділи "Препарати", "Загальні методи фізико- хімічного, хімічного і біологічного дослідження" та "Додатки". . .

У вступній частині приведені нові назви препаратів та списки груп "А"-отрути -Venena (116 назв) і "Б"-сильнодіючі-Негоіса (326 назв).

У розділі "Препарати" викладено 738 статей про найбільш розповсюджені лікарські засоби. В кожній статті вказана російська і латинська назви препарату, його структурна та емпірична формули, молекулярна маса, фізико-хімічні властивості, методи випробування якості та кількісного визначення, умови зберігання, вищі разові та добові дози для дорослої людини, принадлежність до фармакологічної групи по застосуванню. Для готових лікарських форм приведені їх складові частини і способи виготовлення.

У фармакопеї зазначені також загальні методи визначення активності препаратів та сировини, реакції.на встановлення . їх справжності, виявлення домішок і забруднень.

В "Додатках"приведені вищі разові і добові дози отрут і сильнодіючих речовин (лікарських засобів) для дорослої людини і дітей, тварин (без добових), реактиви для проведення певних методів, різні таблиці.

Лікарські засоби, що включені у фармакопею, називаються офіцинальними. а не включені, але дозволені для застосування - неофіцінальними. Лікарські засоби, особливо складні, які не зазначені у фармакопеї і виготовляються у аптеках за індивідуальними прописами лікарів, одержали назву магістральних (magister - вчитель).

В багатьох країнах існують свої національні фармакопеї. У п'ятидесягі роки Всесвітня організація охорони здоров'я випустила перший том Міжнародної фармакопеї, яка має рекомендаційний характер. У 1979 році вийшов з друку перший, а в 1981 - другий том Ш видання Міжнародної фармакопеї.

Контроль за новими лікарськими засобами здійснюється згідно з відповідною науково-технічною документацією (НТД): фармакопейною (ФС) або тимчасовою фармакопейною статтею (ТФС).

НОМЕНКЛАТУРА ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН

Помилки в назвах лікарських речовин можуть привести до тяжких наслідків. Наприклад, барію сульфат (BaS0₄) -індиферентна рентгеноконтрастна речовина, а барію сульфіт(ВаS0з) - сильна отрута.

Згідно з принципами сучасної міжнародної номенклатури назва неорганічного лікарського засобу включає два іменники: перший-катіон у родовому відмінку, другий-аніон у називному. Латинська назва аніону має закінчення - as і - is у солях кисневих, -idum- безкисневих кислот. Наприклад: натрію нітрат(NaNОз) - Natrii nitras;

натрію нітріт (NaNO₂) - Natrii nitris; натрію хлорид (NaCl)-Natrii chloridum.

Для солей органічних галогеноводневих кислот введена міжнародна назва: hydrochloridurn, hydrobromidum. hydroiodidum-гідрохлорид, гідробромід, гідройодид.

Для позначення оксида використовують oxydum (Magnesii oxydum-магнію оксид), пероксида-peroxyditm (Hydrogenii peroxydum-водню пероксид), гідроксида-hydroxydum (Natrii hydroxydum-натрію гідроксид), закиса-oxydulatum (Nytrogenii oxydulatum-азоту закис).

Кількість аніонів у сполуках вказується префіксами: mono, di, tri: Hydrargyri dichloridum-ртуті дихлорид.

Назва кислоти складається з іменника Acidum (кислота) і прикметника з суфіксом іс, os - Acidum sulruricum-кислота сірчана, Acidum sulfurosum-кислота сірчиста.

Назви лікарських препаратів на латинській мові пишуть з великої літери, а якщо в ній декілька слів, тоді тільки перше слово (Sulfur depuratum - сірка очищена). При назначенні лікарської сировини назву роду рослини або тварин по ботанічній чи зоологічній систематиці вказують з великої літери, а виду - з малої (Acorus calamus - лепеха звичайна).

АПТЕКА

Аптека - (грецьке: apotheke-комора; латинське: officma-майстерня) - установа для виготовлення, зберігання і продажу лікарських препаратів. Перша відома аптека була відкрита у Багдаді (754 рік). У 1490 році було відкрито офіційну аптеку у Львові.

Аптеки розрізняють:

-відкритого типу;

-закритого типу.

Аптеки відкритого типу забезпечують лікарськими засобами всіх власників тварин. Вони, як правило, працюють у містах обласного підпорядкування, деяких районних центрах і великих населених пунктах. В основному це аптеки державного підприємства «Укрветпромпостач» та корпорації «Укрветзоопромпостач».

Закриті аптеки функціонують при обласних, районних, дільничних лікарнях ветеринарної медицини та відповідній службі різних установ і господарств.

Крім того, лікарські засоби можна придбати у відкритих медичних аптеках.