Практичне заняття № 2 Поняття про традиційну і комп’ютерну коректуру. Коректорське читання

1. Поняття традиційної та комп’ютерної коректур. Кореляція традиційної та комп’ютерної коректури в сучасній видавничій справі.

Сучасну коректуру варто розглядати у двох системах — традиційної людської праці та комп'ютеризованої. У підруч­нику «Основи комп'ютерного набору і коректури» В. Різуна вони були вже розрізнені: автор оперував термінами «традиційна коректура» і «комп'ютерна коректура». В 1996 р. у навчальному посібнику 3. Партика «Комп'ютеризація ви­давничого процесу» були запропоновані терміни «традиційна коректура» і «машинна коректура». Тож передовсім варто визначитися з термінами, адже, як бачи­мо, наразі щодо них існує дві відмінні пропозиції.

Ми цілковито пристаємо на пропозицію обох учених озна­чувати звичну коректуру «на папері» терміном «традиційна коректура», оскільки, як визначають тлумачні словники, приміром, «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (К., ВТФ «Перун», 2003, с. 1260), традиція — це досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління. Це цілком надається до трактування «звичної» коректури.

Складнішим видається питання про назву коректури, здійснюваної за допомогою ЕОМ (електронно-обчислюваль­них машин). Характерно, що в посібнику 3. Партика «Загаль­не редагування» зроблена така примітка до поняття «персональний комп'ютер»: «Тут і далі використовуватимемо терміни «ЕОМ» і «комп'ютер» як синоніми, хоча термін «ЕОМ» частіше застосовують щодо великих ЕОМ, а термін «комп'ютер» — щодо настільних ЕОМ. Зауважимо, що «експансія» англійської мови в галузі обчислю­вальної техніки, напевно, скоро приведе до того, що в україн­ській мові термін «ЕОМ» буде витіснено».

Як бачимо, автор і сам відзначає, що розвиток терміно­логії призведе до утвердження в науковому обігу лексеми «комп'ютер». Отож, закономірно, услід за підручником про коректуру новітнього характеру В. Різуна, ми називатимемо її комп'ютерною, а не машинною.

В обох варіантах коректури (традиційної та комп'ютерної) об'єктом редакційно-видавничого процесу залишається людина, а от об'єкти цих коректур різні: у традиційній коректурі - тверда (паперова) копія оригіналу; в комп'ютерній коректурі — його електронна версія. Є відмінності також у засо­бах і способах здійснення виправлень: у традиційній коректурі коректор покладається тільки на себе — на свої знання, уважність, професійний досвід, а в комп'ютерній коректурі він, керуючи діями машини, оснащеної програмним забезпе­ченням, покладається і на можливості відповідних програм. А це неминуче призводить до трансформації класичних етапів видавничого процесу, переосмислення посадових обов'язків його учасників.

Отже, під традиційною коректурою маємо на увазі галузь видавничої практики, що пов'язана з виконанням коректора­ми виправлень у коректурних і пробних відбитках за тра­диційними методиками і техніками.  Це коректура на папері за допомогою коректурних знаків або сполучних ліній.

Комп’ютерна коректура:

• коректура в режимі рецензування;

• автоматична перевірка правопису («Орфографія», «Рута Плай»)

Традиційна коректура з входженням комп'ютерної техніки у видавничу справу не витісняється з неї цілком, а, завдяки новітнім технологіям, полегшується, прагматизується, приш­видшується. «Чорнова» коректорська обробка оригіналу може і повинна бути комп'ютеризованою, а глибинна, власне повна, коректура (особливо при випуску книжкової продукції) повин­на залишатися в межах традиційної коректури – ось такою є, на нашу думку, оптимальна кореляція традиційної та комп'ютерної коректур у сучасній видавничій практиці.