§ 4. Відповідальність за порушення підрядних відносин у капітальному будівництві

Відповідальність за порушення підрядних відносин у капітальному будівництві визначають такі нормативні акти, як Закон України «Про архітектурну діяльність» (в ст. 32 якого мовиться, що порушення зако­нодавства про архітектурну діяльність тягне дисциплінарну, адміністра­тивну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із за­конами України); ЦК і ГК України; Правила про договори підряду на капітальне будівництво', Закон України від 6 квітня 2000 року «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (кон­тракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів»² (який містить правові засади відповідальності за порушення у сфері будівництва, що здійснюється за рахунок державних коштів і спрямований на посилен­ня договірної дисципліни та відповідальності за цільове та ефективне використання державних коштів) та ін.

До суб'єктів господарських відносин у галузі капітального будів­ництва в разі вчинення ними певних правопорушень ст. 322 ГК України передбачає відповідальність у вигляді: відшкодування збитків і штраф­них санкцій. У ній сказано: «За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сто­рона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збит­ки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її май­на, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом. Недоліки, виявлені при прий­нятті робіт (об'єкта), підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення не­доліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором».

Важливе значення має позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво (ч. З ст. 322 ГК України), яка визначається з дня прийняття роботи за­мовником і становить:

один рік — щодо недоліків некапітальних конструкцій, а в разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття робо­ти, — два роки;

три роки — щодо недоліків капітальних конструкцій, а в разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття ро­боти, — десять років;

тридцять років — щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій.

¹ Затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1986 року // Зібрання постанов Уряду СРСР. - 1987. — № 4. - Ст. 19.

² Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 27. - Ст. 212.

313

Відповідальність за порушення умов договору підряду на капіталь­не будівництво об'єкта, що здійснюється за рахунок коштів Державно­го бюджету України, республіканського бюджету Автономної Рес­публіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій, передбачена Законом від 6 квітня 2000 року «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів». Він визначає, що майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду і передбачає стягнення за вимогою потерпілої сторони неустой­ки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкоджен­ня майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пе­нею), з винної сторони (ст. 3).

Так, у разі порушення з вини підрядника строків завершення вико­нання робіт (здачі в експлуатацію об'єктів), передбачених договором, підрядник сплачує замовнику за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від договірної ціни робіт (ст. 4). За порушення з вини замовника строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи він сплачує підряднику за кожний день прострочен­ня неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми прострочено­го платежу. Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом тридцяти календарних днів після закінчення встановленого строку пла­тежу, підрядчик має право припинити виконання робіт, але не раніше десяти календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більш як на дев'яносто календарних днів підрядник має право розірвати договір підряду і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням до­говору в частині, не покритій неустойкою (пенею) (ст. 5).