- •Рецензенти
- •Автори підручника
- •Розділі
- •Глава 1. Господарська діяльність і регулювання відносин, що складаються при її здійсненні
- •§ 1. Господарські відносини — предмет господарського права
- •§ 2. Метод господарського права
- •§ 3. Система господарського права
- •§ 4. Форми господарського права
- •Глава 2. Держава, місцеве самоврядування і правова регламентація господарської діяльності
- •§ 1. Цілі і завдання правового закріплення державної економічної політики
- •§ 2. Прогнозування та планування економічного і соціального розвитку
- •§ 3. Засоби державного регулювання господарських відносин
- •§ 4. Податки в механізмі державного впливу на господарські відносини
- •§ 5. Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю
- •§ 6. Особливості управління господарською діяльністю в державному секторі економіки
- •§ 7. Державна регуляторна політика у сфері господарювання
- •Глава 3. Господарська комерційна та некомерційна діяльность
- •§ 1. Підприємництво як вид господарської діяльності
- •§ 2. Державна підтримка підприємництва
- •§ 3. Некомерційна господарська діяльність
- •Роздої II
- •Глава 4. Законодавче визначення суб'єктів господарювання, порядку їх утворення та реєстрації
- •§ 1. Поняття суб'єкта господарювання1. Правова регламентація утворення
- •1 Поняттям «суб'єкт» (лат. 8иЬ)есІит) позначають носія цілеспрямованої предметної діяльності. Суб'єкти права — учасники суспільних відносин, ним урегульованих.
- •§ 2. Державна реєстрація суб'єктів господарювання
- •§ 2. Державні та комунальні підприємства
- •§ 3. Господарські товариства
- •§ 4. Підприємства колективної власності
- •§ 5. Приватні підприємства. Інші види підприємств
- •§ 6. Об'єднання підприємств
- •§ 7. Громадяни як суб'єкти господарювання
- •Глава 6. Припинення діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 1. Способи припинення діяльності підприємств
- •§ 2. Державна реєстрація припинення діяльності суб'єктів господарювання
- •Глава 7. Майнові права суб'єктів господарювання
- •§ 1. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- •§ 2. Право власності та інші речові права суб'єктів господарювання
- •§ 3. Склад майна, що використовується у сфері господарювання
- •§ 4. Облік майна суб'єктів господарювання
- •§ 5. Особливості правового режиму державного та комунального майна
- •Глава 8. Правові засоби підвищення ефективності використання державного і комунального майна
- •§ 1. Оренда майна та лізинг
- •§ 2. Концесії1
- •§ 3. Корпоратизація і приватизація майна державних та комунальних підприємств
- •Глава 9. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- •§ 1. Права суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів
- •§ 2. Обов'язки суб'єктів господарювання — користувачів природних ресурсів
- •Глава 10. Використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- •§ 1 Об'єкти інтелектуальної власності, що використовуються у сфері господарювання
- •§ 2. Правомочності суб'єктів господарювання щодо об'єктів права інтелектуальної власності
- •Глава 11. Цінні папери в господарській діяльності
- •§ 1. Цінні папери як особливий вид майна, їх види
- •§ 2. Умови і порядок випуску та придбання цінних паперів суб'єктами господарювання
- •§ 3. Державне регулювання ринку цінних паперів
- •Глава 12. Корпоративні права
- •§ 1. Визначення та зміст корпоративних прав
- •§ 2. Виникнення та припинення корпоративних прав
- •§ 3. Правовий режим корпоративних прав держави
- •Глава 13. Загальні положення про господарські зобов'язання
- •§ 1. Поняття «господарське зобов'язання»
- •§ 2. Підстави виникнення господарських зобов'язань
- •§ 3. Види господарських зобов'язань
- •Глава 14. Господарські договори
- •§ 1. Загальні умови та порядок укладення договорів, що породжують господарські зобов'язання
- •§ 2. Види господарських договорів
- •§ 3. Особливості укладення господарських договорів за державним замовленням
- •§ 4. Порядок зміни та розірвання господарських договорів
- •Глава 15. Ціни і ціноутворення в системі господарювання
- •§ 1. Ціни в ринковій економіці
- •§ 2. Законодавство про ціни і ціноутворення. Види цін
- •Глава 16. Виконання господарських зобовязань. Припинення зобов'язань
- •§ 1. Загальні умови виконання господарських зобов'язань
- •§ 2. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •§ 3. Припинення і недійсність господарських зобов'язань
- •Розділ V
- •Глава 17. Загальні засади юридичної відповідальності учасників господарських відносин
- •§ 1. Поняття та принципи господарської відповідальності
- •§ 2. Підстави господарсько-правової відповідальності
- •§ 3. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •§ 4. Роль господарського суду в реалізації господарсько-правової відповідальності
- •Глава 18. Відшкодування збитків у сфері господарювання
- •§ 1. Поняття збитків у господарській діяльності
- •§ 2. Склад і розмір збитків, що підлягають відшкодуванню
- •Глава 19. Штрафні та оперативно-господарські санкції
- •§ 1. Штрафні санкції. Порядок їх застосування
- •§ 2. Оперативно-господарські санкції, їх види
- •8 Господарче право України 225
- •Глава 20. Адміністративно-господарські санкції
- •§ 1. Поняття адміністративно-господарських санкцій.
- •Їх види
- •§ 2. Гарантії прав суб'єктів господарювання в разі неправомірного застосування до них адміністративно-господарських санкцій
- •Глава 21. Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •§ 1. Конкуренція у сфері господарювання
- •§ 2. Обмеження конкуренції, природні монополії
- •§ 3. Антиконкурентні правопорушення
- •§ 4. Види відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •§ 5. Державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції
- •Глава 22. Визнання суб'єкта господарювання банкрутом
- •§ 1. Поняття банкрутства
- •§ 2. Заходи щодо запобігання банкрутству
- •§ 3. Загальна характеристика розгляду справи про банкрутство
- •§ 4. Судові процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника
- •Глава 23. Правова регламентація господарсько-торговельної діяльності
- •§ 1. Поставка
- •§ 2. Енергопостачання
- •§ 3. Біржова торгівля
- •Глава 24. Правова регламентація перевезення вантажів
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Перевезення вантажів як вид господарської діяльності
- •§ 3. Договір перевезення вантажу
- •§ 4. Відповідальність за порушення договору перевезення вантажу
- •§ 5. Порядок досудового вирішення спорів щодо перевезень
- •§ 6. Транспортно-експедиційне обслуговування. Договір транспортного експедирування
- •Глава 25. Капітальне будівництво
- •§ 1. Підрядні відносини в капітальному будівництві
- •§ 2. Договір підряду на капітальне будівництво
- •§ 3. Передумови укладання та виконання договору підряду на капітальне будівництво. Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт
- •§ 4. Відповідальність за порушення підрядних відносин у капітальному будівництві
- •Глава 26. Правове регулювання відносин у сфері інноваційної діяльності
- •§ 1. Поняття та види інноваційної діяльності
- •§ 2. Об'єкти та суб'єкти інноваційної діяльності
- •§ 3. Договір на створення і передачу науково-технічної продукції
- •Глава 27. Правове регулювання відносин у сфері фінансової діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Кредитування суб'єктів господарювання
- •§ 3. Розрахункові операції банків
- •§ 4. Міжнародні розрахункові операції
- •§ 5. Господарські ризики і їх страхування
- •§ 6. Аудит
- •§ 1. Визначення спеціальної (вільної) економічної зони
- •§ 2. Типи спеціальних (вільних) економічних зон
- •§ 3. Особливості правового статусу офшорних компаній
- •Розділ VIII
- •§ 1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 3. Правові форми здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 4. Правове регулювання договірної (контрактної) форми здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 5. Правове регулювання експортно-імпортних операцій
- •§ 6. Правове регулювання здійснення операцій з давальницькою сировиною
- •Господарське право України
§ 3. Біржова торгівля
В умовах ринкової економіки такі господарські договори, як поставка, оптова купівля-продаж, міна та інші, можуть укладатися і на товарних біржах.
Перші товарні біржі виникли ще в XV—XVI століттях в Італії, Голландії, Англії, а щодо походження самої назви «біржа» існує кілька версій. Згідно з однією з них, ця назва походить від новолатинського
287
«Ьигеа» — шкіряний гаманець. І у французькій мові слово «Ьоигзе» також означає гаманець, але Й одночасно студентська стипендія.
За іншою версією, назва «біржа» пов'язується з ім'ям голландського купця Ван дер Буреє, який мешкав у бельгійському місті Брюгге і мав на своєму гербі зображення трьох гаманців. Місцезнаходження його будинку було зручним місцем для зібрання торгівців. Таким чином, цей будинок і став першою біржовою будовою.
Однак елементи біржової торгівлі повільно розвивалися поряд із караванною, а потім ярмарковою торгівлею. Остання особливо була поширена в Росії. На відміну від західноєвропейських країн, де біржа народилася як наслідок вільної ініціативи самоорганізованого купецтва, в Росії вона була заснована «по вьісочайшему повелению» Петра І в 1703 році. Створена на зразок «Нідерландського стандарту» Санкт-Петер-бурзька товарна біржа розташувалась у спеціально побудованому для неї будинку на Васильєвському острові. У Харкові були засновані кам'яновугільна та залізо-торговельна біржі, у Москві — скотопромислова і м'ясна, у Мінську — лісова, на півночі України — хлібні.
Як свідчать літературні джерела1, в післяреволюційний період (в 1920—1930 рр.) біржі були органами державного регулювання ринків в умовах багатоукладної економіки. Учасниками бірж в основному були державні підприємства. В подальшому біржі перетворилися на громадські установи, утворені за типом асоціацій.
В умовах згортання непу, визначення курсу на жорстку централізацію в управлінні народним господарством послідовно проводилася лінія на ліквідацію бірж. Завершена вона була в 1927 році. Біржі були повністю ліквідовані.
Відроджуватися в Україні біржі почали з прийняітям Закону України від 10 грудня 1991 року «Про товарну біржу»2. До правового регулювання біржової торгівлі належать і відповідні норми Господарського кодексу України та інших нормативних актів.
Згідно з ч. 1. ст. 279 ГК України, товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, визначенні товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям.
Таким чином, товарна біржа є інфраструктурою ринкової економіки і їй притаманні функції самого ринку, такі як посередницька, ціноутво-рювальна, регулююча, сануюча та інформаційна.
Свою діяльність товарна біржа здійснює за принципами рівноправності учасників біржових торгів, публічного проведення біржових торгів, а також застосування вільних (ринкових) цін.
1 Див., наприклад: Правові основи підприємницької діяльності. — К., 1997. — С. 528.
2 Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 10. - Ст. 139.
288
Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.
Щодо правового статусу товарної біржі — це юридична особа, яка має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банку, печатку і діє на засадах самоврядування і господарської самостійності на підставі статуту, який затверджується засновниками біржі.
Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками угоди, яка визначає порядок її створення, склад засновників1, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків.
Стаття 280 ГК України визначає права та обов'язки товарної біржі.
Товарна біржа має право:
встановлювати відповідно до законодавства власні обов'язкові для всіх учасників торгів правила біржової торгівлі та біржового арбітражу;
встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею;
встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, а також санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;
створювати підрозділи біржі й затверджувати положення про них;
розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандар ти і типові контракти;
укладати угоди з іншими біржами;
видавати біржові бюлетені;
вирішувати інші питання, передбачені законом.
Поряд з правами на товарну біржу покладаються певні обов'язки, а саме:
створення умов для проведення біржової торгівлі;
регулювання біржових операцій;
регулювання цін на товари, що допускаються до обігу на біржі;
надання членам і відвідувачам біржі організаційних, інфор маційних та інших послуг;
забезпечення збору, обробки і поширення інформації, що сто сується кон'юнктури ринку.
Особливістю правового становища біржі є те, що в самій біржовій торгівлі біржа участі не бере, вона тільки її організує. Ніяких угод під час торгів вона не укладає. В торгівлі беруть участь члени біржі або брокери2, які діють від свого імені і за свій рахунок. Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу вітчизняні та іноземні підприємства і підприємці.
1 Засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи держав ної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні і кому нальні підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів.
2 Брокери — громадяни, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій.
10 Господарче право України 289
Біржовою операцією визнається угода, яка являє собою купівлю-про-даж, поставку чи обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі, між учасниками (членами або брокерами) біржі і яка подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.
Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Прикладом біржових угод є форвардні та ф'ючерсні угоди. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються на майбутнє. Торгівля форвардними контрактами проводиться при поставці стандартного товару в майбутньому з оплатою протягом двох днів після укладення угоди.
Торгівля за ф'ючерсними контрактами проводиться з метою гарантованого збуту виробленої продукції. У цьому разі укладається угода на поставку продукції в майбутньому з оплатою після поставки за цінами, які складуться на момент переходу права власності. Особливістю ф'ючерства є можливість продавця зворотного його викупу за біржовим курсом у будь-який момент до закінчення строку, а покупця — вільного продажу ф'ючерса.
Основним документом, що регламентує порядок здійснення біржових операцій, є Правила біржової торгівлі. Вони розробляються відповідно до чинного законодавства і затверджуються загальними зборами членів товарної'біржі або органом, ними уповноваженим.
Правила біржової торгівлі регулюють, насамперед, строк та місце проведення біржових операцій, склад учасників торгів, сукупність вимог, що ставляться до учасників біржових торгів; порядок здійснення реєстрації біржових операцій та плати за користування послугами біржі; відповідальність учасників та працівників біржі за невиконання або неналежне виконання правил біржової торгівлі.
Відповідно до Закону України «Про товарну біржу», на біржі забороняється: купівля-продаж товарів однією особою безпосередньо або через підставних осіб з метою впливу на динаміку цін; будь-які погоджені дії учасників біржової торгівлі, які мають за мету або можуть призвести до зміни чи фіксації поточних біржових цін; поширення неправдивих відомостей, що можуть потягнути штучну зміну кон'юнктури ринку.
