- •Рецензенти
- •Автори підручника
- •Розділі
- •Глава 1. Господарська діяльність і регулювання відносин, що складаються при її здійсненні
- •§ 1. Господарські відносини — предмет господарського права
- •§ 2. Метод господарського права
- •§ 3. Система господарського права
- •§ 4. Форми господарського права
- •Глава 2. Держава, місцеве самоврядування і правова регламентація господарської діяльності
- •§ 1. Цілі і завдання правового закріплення державної економічної політики
- •§ 2. Прогнозування та планування економічного і соціального розвитку
- •§ 3. Засоби державного регулювання господарських відносин
- •§ 4. Податки в механізмі державного впливу на господарські відносини
- •§ 5. Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю
- •§ 6. Особливості управління господарською діяльністю в державному секторі економіки
- •§ 7. Державна регуляторна політика у сфері господарювання
- •Глава 3. Господарська комерційна та некомерційна діяльность
- •§ 1. Підприємництво як вид господарської діяльності
- •§ 2. Державна підтримка підприємництва
- •§ 3. Некомерційна господарська діяльність
- •Роздої II
- •Глава 4. Законодавче визначення суб'єктів господарювання, порядку їх утворення та реєстрації
- •§ 1. Поняття суб'єкта господарювання1. Правова регламентація утворення
- •1 Поняттям «суб'єкт» (лат. 8иЬ)есІит) позначають носія цілеспрямованої предметної діяльності. Суб'єкти права — учасники суспільних відносин, ним урегульованих.
- •§ 2. Державна реєстрація суб'єктів господарювання
- •§ 2. Державні та комунальні підприємства
- •§ 3. Господарські товариства
- •§ 4. Підприємства колективної власності
- •§ 5. Приватні підприємства. Інші види підприємств
- •§ 6. Об'єднання підприємств
- •§ 7. Громадяни як суб'єкти господарювання
- •Глава 6. Припинення діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 1. Способи припинення діяльності підприємств
- •§ 2. Державна реєстрація припинення діяльності суб'єктів господарювання
- •Глава 7. Майнові права суб'єктів господарювання
- •§ 1. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- •§ 2. Право власності та інші речові права суб'єктів господарювання
- •§ 3. Склад майна, що використовується у сфері господарювання
- •§ 4. Облік майна суб'єктів господарювання
- •§ 5. Особливості правового режиму державного та комунального майна
- •Глава 8. Правові засоби підвищення ефективності використання державного і комунального майна
- •§ 1. Оренда майна та лізинг
- •§ 2. Концесії1
- •§ 3. Корпоратизація і приватизація майна державних та комунальних підприємств
- •Глава 9. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- •§ 1. Права суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів
- •§ 2. Обов'язки суб'єктів господарювання — користувачів природних ресурсів
- •Глава 10. Використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- •§ 1 Об'єкти інтелектуальної власності, що використовуються у сфері господарювання
- •§ 2. Правомочності суб'єктів господарювання щодо об'єктів права інтелектуальної власності
- •Глава 11. Цінні папери в господарській діяльності
- •§ 1. Цінні папери як особливий вид майна, їх види
- •§ 2. Умови і порядок випуску та придбання цінних паперів суб'єктами господарювання
- •§ 3. Державне регулювання ринку цінних паперів
- •Глава 12. Корпоративні права
- •§ 1. Визначення та зміст корпоративних прав
- •§ 2. Виникнення та припинення корпоративних прав
- •§ 3. Правовий режим корпоративних прав держави
- •Глава 13. Загальні положення про господарські зобов'язання
- •§ 1. Поняття «господарське зобов'язання»
- •§ 2. Підстави виникнення господарських зобов'язань
- •§ 3. Види господарських зобов'язань
- •Глава 14. Господарські договори
- •§ 1. Загальні умови та порядок укладення договорів, що породжують господарські зобов'язання
- •§ 2. Види господарських договорів
- •§ 3. Особливості укладення господарських договорів за державним замовленням
- •§ 4. Порядок зміни та розірвання господарських договорів
- •Глава 15. Ціни і ціноутворення в системі господарювання
- •§ 1. Ціни в ринковій економіці
- •§ 2. Законодавство про ціни і ціноутворення. Види цін
- •Глава 16. Виконання господарських зобовязань. Припинення зобов'язань
- •§ 1. Загальні умови виконання господарських зобов'язань
- •§ 2. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •§ 3. Припинення і недійсність господарських зобов'язань
- •Розділ V
- •Глава 17. Загальні засади юридичної відповідальності учасників господарських відносин
- •§ 1. Поняття та принципи господарської відповідальності
- •§ 2. Підстави господарсько-правової відповідальності
- •§ 3. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •§ 4. Роль господарського суду в реалізації господарсько-правової відповідальності
- •Глава 18. Відшкодування збитків у сфері господарювання
- •§ 1. Поняття збитків у господарській діяльності
- •§ 2. Склад і розмір збитків, що підлягають відшкодуванню
- •Глава 19. Штрафні та оперативно-господарські санкції
- •§ 1. Штрафні санкції. Порядок їх застосування
- •§ 2. Оперативно-господарські санкції, їх види
- •8 Господарче право України 225
- •Глава 20. Адміністративно-господарські санкції
- •§ 1. Поняття адміністративно-господарських санкцій.
- •Їх види
- •§ 2. Гарантії прав суб'єктів господарювання в разі неправомірного застосування до них адміністративно-господарських санкцій
- •Глава 21. Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •§ 1. Конкуренція у сфері господарювання
- •§ 2. Обмеження конкуренції, природні монополії
- •§ 3. Антиконкурентні правопорушення
- •§ 4. Види відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •§ 5. Державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції
- •Глава 22. Визнання суб'єкта господарювання банкрутом
- •§ 1. Поняття банкрутства
- •§ 2. Заходи щодо запобігання банкрутству
- •§ 3. Загальна характеристика розгляду справи про банкрутство
- •§ 4. Судові процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника
- •Глава 23. Правова регламентація господарсько-торговельної діяльності
- •§ 1. Поставка
- •§ 2. Енергопостачання
- •§ 3. Біржова торгівля
- •Глава 24. Правова регламентація перевезення вантажів
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Перевезення вантажів як вид господарської діяльності
- •§ 3. Договір перевезення вантажу
- •§ 4. Відповідальність за порушення договору перевезення вантажу
- •§ 5. Порядок досудового вирішення спорів щодо перевезень
- •§ 6. Транспортно-експедиційне обслуговування. Договір транспортного експедирування
- •Глава 25. Капітальне будівництво
- •§ 1. Підрядні відносини в капітальному будівництві
- •§ 2. Договір підряду на капітальне будівництво
- •§ 3. Передумови укладання та виконання договору підряду на капітальне будівництво. Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт
- •§ 4. Відповідальність за порушення підрядних відносин у капітальному будівництві
- •Глава 26. Правове регулювання відносин у сфері інноваційної діяльності
- •§ 1. Поняття та види інноваційної діяльності
- •§ 2. Об'єкти та суб'єкти інноваційної діяльності
- •§ 3. Договір на створення і передачу науково-технічної продукції
- •Глава 27. Правове регулювання відносин у сфері фінансової діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Кредитування суб'єктів господарювання
- •§ 3. Розрахункові операції банків
- •§ 4. Міжнародні розрахункові операції
- •§ 5. Господарські ризики і їх страхування
- •§ 6. Аудит
- •§ 1. Визначення спеціальної (вільної) економічної зони
- •§ 2. Типи спеціальних (вільних) економічних зон
- •§ 3. Особливості правового статусу офшорних компаній
- •Розділ VIII
- •§ 1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 3. Правові форми здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 4. Правове регулювання договірної (контрактної) форми здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 5. Правове регулювання експортно-імпортних операцій
- •§ 6. Правове регулювання здійснення операцій з давальницькою сировиною
- •Господарське право України
§ 5. Порядок досудового вирішення спорів щодо перевезень
Відповідно до ст. 315 Господарського кодексу України, в спорах, які виникають із договору перевезення, застосовується досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності. Тому до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з перевезення, обов'язковим є пред'явлення йому претензії.
Залежно від підстав пред'явлення претензій транспортні кодекси та статути регулюють питання про те, кому (вантажовідправнику чи вантажоодержувачу) належить право звернення до перевізника з претензією. Поряд з цим таке право може бути передане вантажовідправником вантажоодержувачу і навпаки.
ЗОЇ
Строки пред'явлення претензії до перевізника та порядок їх обчислення передбачено ст. 315 Господарського кодексу України. Ці строки є присічними і не підлягають поновленню.
Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій — протягом сорока п'яти днів. Перевізник зобов'язаний розглянути заявлену претензію і повідомити заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні — протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії мають бути розглянуті протягом сорока п'яти днів.
Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у ч. З ст. 315 Господарського кодексу України, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.
§ 6. Транспортно-експедиційне обслуговування. Договір транспортного експедирування
Транспортно-експедиторська діяльність — господарська діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 1 липня 2004 року № 1955-ГУ, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами.
Учасниками транспортно-експедиторської діяльності є: клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.
Експедитор (транспортний експедитор) — це суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Транспортно-експеди-торські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.
302
Клієнт — це споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг і оплачує їх.
Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється як спеціалізованими підприємствами (організаціями), так і іншими суб'єкти господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо.
Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо.
Транспортно-експедиторська послуга — це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Згідно зі ст. 8 Закону України від 1 липня 2004 року «Про транспортно-експедиторську діяльність», експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.
Експедитори за дорученням клієнтів виконують такі роботи:
забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів), укладених відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс»;
фрахтують національні, іноземні судна й залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів;
надають послуги, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;
ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів;
організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;
організовують експертизу вантажів;
здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю;
303
надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;
здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;
оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;
надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-ек-спедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
Транспортно-експедиційні послуги опосередковуються договором транспортного експедирування. Згідно зі ст. 316 Господарського кодексу України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання в пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
За надані транспортно-експедиційні послуги клієнт оплачує експедитору плату, визначену договором згідно з чинним законодавством.
Договір транспортного експедирування є комплексним. Він може містити елементи різних договорів: збереження, підряду, доручення, комісії і т. ін. Форма договору — письмова.
