- •Рецензенти
- •Автори підручника
- •Розділі
- •Глава 1. Господарська діяльність і регулювання відносин, що складаються при її здійсненні
- •§ 1. Господарські відносини — предмет господарського права
- •§ 2. Метод господарського права
- •§ 3. Система господарського права
- •§ 4. Форми господарського права
- •Глава 2. Держава, місцеве самоврядування і правова регламентація господарської діяльності
- •§ 1. Цілі і завдання правового закріплення державної економічної політики
- •§ 2. Прогнозування та планування економічного і соціального розвитку
- •§ 3. Засоби державного регулювання господарських відносин
- •§ 4. Податки в механізмі державного впливу на господарські відносини
- •§ 5. Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю
- •§ 6. Особливості управління господарською діяльністю в державному секторі економіки
- •§ 7. Державна регуляторна політика у сфері господарювання
- •Глава 3. Господарська комерційна та некомерційна діяльность
- •§ 1. Підприємництво як вид господарської діяльності
- •§ 2. Державна підтримка підприємництва
- •§ 3. Некомерційна господарська діяльність
- •Роздої II
- •Глава 4. Законодавче визначення суб'єктів господарювання, порядку їх утворення та реєстрації
- •§ 1. Поняття суб'єкта господарювання1. Правова регламентація утворення
- •1 Поняттям «суб'єкт» (лат. 8иЬ)есІит) позначають носія цілеспрямованої предметної діяльності. Суб'єкти права — учасники суспільних відносин, ним урегульованих.
- •§ 2. Державна реєстрація суб'єктів господарювання
- •§ 2. Державні та комунальні підприємства
- •§ 3. Господарські товариства
- •§ 4. Підприємства колективної власності
- •§ 5. Приватні підприємства. Інші види підприємств
- •§ 6. Об'єднання підприємств
- •§ 7. Громадяни як суб'єкти господарювання
- •Глава 6. Припинення діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 1. Способи припинення діяльності підприємств
- •§ 2. Державна реєстрація припинення діяльності суб'єктів господарювання
- •Глава 7. Майнові права суб'єктів господарювання
- •§ 1. Правовий режим майна суб'єктів господарювання
- •§ 2. Право власності та інші речові права суб'єктів господарювання
- •§ 3. Склад майна, що використовується у сфері господарювання
- •§ 4. Облік майна суб'єктів господарювання
- •§ 5. Особливості правового режиму державного та комунального майна
- •Глава 8. Правові засоби підвищення ефективності використання державного і комунального майна
- •§ 1. Оренда майна та лізинг
- •§ 2. Концесії1
- •§ 3. Корпоратизація і приватизація майна державних та комунальних підприємств
- •Глава 9. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
- •§ 1. Права суб'єктів господарювання щодо використання природних ресурсів
- •§ 2. Обов'язки суб'єктів господарювання — користувачів природних ресурсів
- •Глава 10. Використання в господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- •§ 1 Об'єкти інтелектуальної власності, що використовуються у сфері господарювання
- •§ 2. Правомочності суб'єктів господарювання щодо об'єктів права інтелектуальної власності
- •Глава 11. Цінні папери в господарській діяльності
- •§ 1. Цінні папери як особливий вид майна, їх види
- •§ 2. Умови і порядок випуску та придбання цінних паперів суб'єктами господарювання
- •§ 3. Державне регулювання ринку цінних паперів
- •Глава 12. Корпоративні права
- •§ 1. Визначення та зміст корпоративних прав
- •§ 2. Виникнення та припинення корпоративних прав
- •§ 3. Правовий режим корпоративних прав держави
- •Глава 13. Загальні положення про господарські зобов'язання
- •§ 1. Поняття «господарське зобов'язання»
- •§ 2. Підстави виникнення господарських зобов'язань
- •§ 3. Види господарських зобов'язань
- •Глава 14. Господарські договори
- •§ 1. Загальні умови та порядок укладення договорів, що породжують господарські зобов'язання
- •§ 2. Види господарських договорів
- •§ 3. Особливості укладення господарських договорів за державним замовленням
- •§ 4. Порядок зміни та розірвання господарських договорів
- •Глава 15. Ціни і ціноутворення в системі господарювання
- •§ 1. Ціни в ринковій економіці
- •§ 2. Законодавство про ціни і ціноутворення. Види цін
- •Глава 16. Виконання господарських зобовязань. Припинення зобов'язань
- •§ 1. Загальні умови виконання господарських зобов'язань
- •§ 2. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •§ 3. Припинення і недійсність господарських зобов'язань
- •Розділ V
- •Глава 17. Загальні засади юридичної відповідальності учасників господарських відносин
- •§ 1. Поняття та принципи господарської відповідальності
- •§ 2. Підстави господарсько-правової відповідальності
- •§ 3. Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
- •§ 4. Роль господарського суду в реалізації господарсько-правової відповідальності
- •Глава 18. Відшкодування збитків у сфері господарювання
- •§ 1. Поняття збитків у господарській діяльності
- •§ 2. Склад і розмір збитків, що підлягають відшкодуванню
- •Глава 19. Штрафні та оперативно-господарські санкції
- •§ 1. Штрафні санкції. Порядок їх застосування
- •§ 2. Оперативно-господарські санкції, їх види
- •8 Господарче право України 225
- •Глава 20. Адміністративно-господарські санкції
- •§ 1. Поняття адміністративно-господарських санкцій.
- •Їх види
- •§ 2. Гарантії прав суб'єктів господарювання в разі неправомірного застосування до них адміністративно-господарських санкцій
- •Глава 21. Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •§ 1. Конкуренція у сфері господарювання
- •§ 2. Обмеження конкуренції, природні монополії
- •§ 3. Антиконкурентні правопорушення
- •§ 4. Види відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
- •§ 5. Державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції
- •Глава 22. Визнання суб'єкта господарювання банкрутом
- •§ 1. Поняття банкрутства
- •§ 2. Заходи щодо запобігання банкрутству
- •§ 3. Загальна характеристика розгляду справи про банкрутство
- •§ 4. Судові процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника
- •Глава 23. Правова регламентація господарсько-торговельної діяльності
- •§ 1. Поставка
- •§ 2. Енергопостачання
- •§ 3. Біржова торгівля
- •Глава 24. Правова регламентація перевезення вантажів
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Перевезення вантажів як вид господарської діяльності
- •§ 3. Договір перевезення вантажу
- •§ 4. Відповідальність за порушення договору перевезення вантажу
- •§ 5. Порядок досудового вирішення спорів щодо перевезень
- •§ 6. Транспортно-експедиційне обслуговування. Договір транспортного експедирування
- •Глава 25. Капітальне будівництво
- •§ 1. Підрядні відносини в капітальному будівництві
- •§ 2. Договір підряду на капітальне будівництво
- •§ 3. Передумови укладання та виконання договору підряду на капітальне будівництво. Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт
- •§ 4. Відповідальність за порушення підрядних відносин у капітальному будівництві
- •Глава 26. Правове регулювання відносин у сфері інноваційної діяльності
- •§ 1. Поняття та види інноваційної діяльності
- •§ 2. Об'єкти та суб'єкти інноваційної діяльності
- •§ 3. Договір на створення і передачу науково-технічної продукції
- •Глава 27. Правове регулювання відносин у сфері фінансової діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 1. Загальні положення
- •§ 2. Кредитування суб'єктів господарювання
- •§ 3. Розрахункові операції банків
- •§ 4. Міжнародні розрахункові операції
- •§ 5. Господарські ризики і їх страхування
- •§ 6. Аудит
- •§ 1. Визначення спеціальної (вільної) економічної зони
- •§ 2. Типи спеціальних (вільних) економічних зон
- •§ 3. Особливості правового статусу офшорних компаній
- •Розділ VIII
- •§ 1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 3. Правові форми здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 4. Правове регулювання договірної (контрактної) форми здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 5. Правове регулювання експортно-імпортних операцій
- •§ 6. Правове регулювання здійснення операцій з давальницькою сировиною
- •Господарське право України
§ 2. Договір підряду на капітальне будівництво
Створення об'єкта капітального будівництва охоплює творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових проекту будівництва споруд і будівель, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом. Безпосередньо будівництво об'єкта відбувається на підставі договору підряду на капітальне будівництво.
Згідно з ч. 1 ст. 318 ГК України, «за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк, визначений договором, об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх».
Договір підряду на капітальне будівництво має низку особливостей, а саме: роботи за даним договором ведуться безпосередньо за місцем знаходження об'єкта; специфічний предмет договору та його суб'єктний склад (сторони договору — учасники інвестиційної діяльності в галузі капітального будівництва); широке застосування системи генерального підряду; наявність проектне-кошторисної документації; режим контролю якості робіт та порядок прийняття об'єкта до експлуатації.
Предметом договору підряду на капітальне будівництво, згідно з найпоширенішою в літературі точкою зору, є кінцевий результат діяльності підрядника.
Зміст договору підряду на капітальне будівництво становлять його умови про права й обов'язки сторін (замовника та підрядника). Оскільки цей договір є двостороннім, то в ньому обидві сторони наділені і правами, і обов'язками.
Права й обов'язки замовника закріплені у статтях 318,320 ГК України, а також вони випливають зі змісту самого договору. Він, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, має право здійснювати
306
контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості та якості виконаних робіт проектно-кошторисній документації.
На замовника покладено й досить широке коло обов'язків, в тому числі сприяти підрядникові в забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією, а також у наданні інших послуг.
Форма договору підряду на капітальне будівництво є письмовою із зазначенням у ньому всіх істотних умов, а саме: найменування сторін; місця й дати укладення; предмета договору (найменування об'єкта, обсягів і видів робіт, передбачених проектом); строків початку й завершення будівництва, прав та обов'язків сторін, вартості й порядку фінансування будівництва об'єкта; порядку його матеріально-технічного забезпечення; режиму контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядку прийняття об'єкта; порядку розрахунків за виконані роботи; умов про дефекти й гарантійні строки; страхування ризиків, фінансових гарантій; відповідальності сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстав та умов зміни й розірвання договору.
Якщо договором не передбачено попередньої оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підряднику зумовлену договором ціну після остаточної здачі об'єкта будівництва, за умови, що робота виконана належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, — достроково (ч. 5 ст. 321 ГК України).
Вартість договору — це вартість будівельної продукції на капітальне будівництво. Вона визначається у процесі інвестиційної діяльності за вільними цінами і тарифами, в тому числі за підсумками конкурсів (торгів), а у випадках, передбачених законодавчими актами, — за державними фіксованими та регульованими цінами і тарифами.
Ціни в будівництві визначаються з використанням рекомендованих кошторисних норм та цін.
Щодо призупинення робіт та розірвання договору, то в самому договорі визначаються: випадки, за яких може відбутися таке призупинення або розірвання договору (відсутність коштів для фінансування будівництва; недоцільність продовження інвестування в об'єкт будівництва; банкрутство підрядника; тривала затримка замовником передачі підряднику будівельного майданчика, проектно-кошторисної документації або оплати виконаних робіт); порядок призупинення робіт та розірвання договору; обов'язок сторони, з вини якої зупиняються роботи або розривається договір, відшкодувати іншій стороні пов'язані з цим збитки.
Припинення або призупинення капітального будівництва (а отже, й дії договору) можливе й за рішенням правомочного державного органу в разі стихійного лиха, визнання замовника (інвестора) банкрутом, введення надзвичайного стану, якщо в процесі будівництва з'ясувалося, що його продовження призведе до порушень встановлених законодавством санітарно-гігієнічних, екологічних та інших норм, прав та інтересів громадян, організацій та держави.
307
Слід зауважити й те, що підрядник несе ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта будівництва до його прийняття замовником, відповідно до ст. 876 ЦК України: «Власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт до їх здачі замовникові є підрядник». Саме тому підрядник зобов'язаний укласти договір страхування об'єкта будівництва, якщо інше не встановлене договором будівельного підряду.
Після виконання всіх передбачених проектом робіт підрядник здає об'єкт замовнику в гарантійну експлуатацію (гарантії якості в договорі будівельного підряду регулюються ст. 884 ЦК України, де вказано, що гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом). В процесі здачі-приймання об'єкта сторони перевіряють відповідність закінчених робіт умовам контракту. Здача-приймання здійснюється протягом встановленого сторонами строку після одержання замовником листа від підрядника про готовність об'єкта або його частини до експлуатації.
Обов'язки сторін щодо організації здачі-приймання об'єкта в експлуатацію визначаються в контракті. Одночасно слід встановити порядок покриття витрат на цю роботу. Додаткові витрати на здачу-приймання об'єкта, що зумовлені незадовільним виконанням зобов'язань, порушенням умов контракту, повинні покриватися за рахунок винної сторони.
Для захисту своїх інтересів сторони визначають у контракті фінансові гарантії виконання договірних зобов'язань. Фінансова гарантія підрядника може здійснюватись у формі грошової застави, що перераховується на рахунок замовника разовим платежем або шляхом багаторазових утримань з сум проміжних платежів за виконані роботи. Застава підрядника вноситься на період до закінчення гарантійного строку експлуатації об'єкта. За рахунок застави можуть покриватись витрати замовника при банкрутстві підрядника, усуненні недоліків у роботах, які виявлені в гарантійний період, силами сторонніх організацій або власними силами, якщо підрядник відмовився від їх усунення, а також інші обґрунтовані збитки, заподіяні замовнику з вини підрядника, від компенсації яких він відмовився або не в змозі їх компенсувати. Підставою для такого використання коштів застави може бути згода обох сторін. Сторони також можуть домовитись, що для гарантії виконання фінансових зобов'язань замовника використовується застава незавершеного будівництва.
Закінчені будівництвом об'єкти можуть бути прийняті і введені в експлуатацію тільки при відповідності об'єктів проектам і забезпеченні необхідних умов охорони праці згідно з вимогами техніки безпеки і виробничої санітарії, вимогами пожежної і радіаційної безпеки та виконанні заходів по захисту навколишнього середовища, а також відповідності виконання будівельно-монтажних робіт вимогам будівельних норм і правил.
Прийняття в експлуатацію об'єктів регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1234 «Про Порядок прий-
308
нятгя в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів»1. Цим Порядком визначаються основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає в підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж і споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.
Якщо об'єкти виробничого призначення мають кількість робочих місць понад 50 або їх вартість становить понад п'ять мільйонів гривень, а також якщо ці об'єкти є об'єктами житлово-громадського призначення III, IV і V категорій складності, то до пред'явлення їх державним приймальним комісіям вони попередньо приймаються робочими комісіями, що призначаються замовником.
Робоча комісія утворюється не пізніше ніж у п'ятиденний строк після отримання замовником письмового повідомлення від генерального підрядника про закінчення будівництвом об'єкта. До складу робочої комісії включаються представники генерального підрядника, субпідрядної організації, генерального проектувальника (автора проекту), експлуатаційної організації, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду, державного пожежного нагляду, державного нагляду з охорони праці, охорони навколишнього природного середовища, державної інспекції з енергозбереження та інших органів, що здійснюють державний нагляд відповідно до призначення об'єкта. Головою робочої комісії призначається представник замовника, який установлює за погодженням з генеральним підрядником порядок роботи комісії.
На підставі проведеної перевірки робоча комісія визначає готовність закінченого будівництвом об'єкта, а результати проведеної перевірки оформляються актами, що складаються генеральним підрядником, підписуються головою та членами робочої комісії і передаються державній приймальній комісії.
У разі виявлення на закінченому будівництвом об'єкті недоліків вони повинні бути усунені у строки, визначені робочою комісією.
Замовник зобов'язаний після надходження повідомлення генерального підрядника про закінчення будівництвом об'єкта, а по об'єктах, які попередньо приймаються робочими комісіями, після підписання акта робочої комісії звернутися протягом п'яти днів з пропозицією утворити державну приймальну комісію до органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який зобов'язаний протягом десяти днів після надходження звернення від замовника утворити її.
1 Урядовий кур'єр. - 2004. - № 184. - 29 вересня.
309
До складу державної приймальної комісії включаються представники органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що утворив комісію, виконавчого комітету місцевої ради, на території якої розташовано закінчений будівництвом об'єкт, замовника, генерального підрядника, генерального проектувальника (автора проекту), експлуатаційної організації, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, органів державного санітарно-епідеміологічного та державного пожежного нагляду.
Головою державної приймальної комісії призначається представник органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що утворив комісію, який організовує та забезпечує виконання завдань, покладених на комісію.
Члени комісії зобов'язані за викликом голови брати участь у її роботі, а також здійснювати свої повноваження як представники відповідних органів.
Замовник, генеральний підрядник разом із генеральним проектувальником подають державній приймальній комісії проектну та виробничу документацію, пред'являють виконані будівельно-монтажні роботи, змонтоване технологічне обладнання та документальне підтвердження відповідності виконаних робіт вихідним даним на проектування об'єкта.
Строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта державною приймальною комісією не повинен перевищувати тридцяти днів, а в разі прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта вартістю ЗО мільонів гривень і більше зазначений строк може бути продовжений, але не повинен перевищувати шістдесяти днів.
Прийняття державними приймальними комісіями закінчених будівництвом об'єктів в експлуатацію оформляється актом, який підлягає затвердження у п'ятнадцятиденний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, і реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт. Підписаний та затверджений акт є рішенням про готовність до введення в експлуатацію об'єкта, підставою для включення даних про його введення в державну статистичну звітність, а також для оформлення права власності на збудований об'єкт.
