§ 2. Державна реєстрація припинення діяльності суб'єктів господарювання

Порядок реєстрації припинення діяльності суб'єктів господарювання, як і створення, визначений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Підприємство є таким, що припинилося, з дати внесення до Єди­ного державного реєстру запису про державну реєстрацію його припи­нення. Для внесення запису про рішення щодо припинення суб'єкта господарювання — юридичної особи засновники (учасники) або упов­новажений ними орган чи особа повинні подати нотаріально посвідче­ну копію рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення суб'єкта господарювання — юридичної осо­би та документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідом­лення про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо такого припинення в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Припинення діяльності підприємства, як уже зазначалося, може відбутися в разі прийняття ним рішення про припинення підприєм­ницької діяльності; винесення судового рішення про припинення підприємницької діяльності на підставі визнання його банкрутом або проведення ним діяльності, що заборонена законом, чи неподання про­тягом року органам державної податкової декларації, документів фінан­сової звітності; винесення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або при обмеженні її дієздат­ності; смерті підприємця або винесення судового рішення про оголо­шення його померлим або визнання безвісно відсутнім.

Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припи­нення її підприємницької діяльності.

Роздої III

Майно як основа господарювання

Глава 7. Майнові права суб'єктів господарювання

§ 1. Правовий режим майна суб'єктів господарювання

Для здійснення і господарської, і підприємницької діяльності не­обхідною передумовою є володіння суб'єктами господарювання засоба­ми виробництва, майном, що використовується в процесі цієї діяльності.

Майном, за Господарським кодексом України, визнається сукуп­ність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються в діяльності суб'єктів господарювання і відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку цих суб'єктів (ст. 139).

Залежно від правових засад володіння майном при здійсненні гос­подарської діяльності визначається його правовий режим.

Під правовим режимом майна розуміють установлений правовими засобами порядок і умови придбання (присвоєння) майна, здійснення суб'єктами права повноважень володіння, користування та розпоря­дження ним, реалізація функцій управління майном, а також правова його охорона.

Якщо це визначення деталізувати, то можна виокремити такі еле­менти або структуру правового режиму:

1. сукупність правових норм, що регулюють відносини власності, визначають форму власності, види майна, суб'єктів права власності, правомочності власника;

2. правомочності державних організацій по здійсненню права гос­ подарського відання чи права оперативного управління майном;

3. правоздатність суб'єктів господарювання в майнових відносинах;

4. встановлені правовими засобами порядок та умови розподілу майна за фондами, використання його в процесі виробничо-госпо­ дарської та іншої діяльності, здобуття з нього корисних результатів;

5. функції та компетенцію керівників організації щодо управління майном та його ефективного використання з метою забезпечення ста­ тутної діяльності підприємства;

6. порядок і умови розподілу та використання прибутку (доходу);

91

7. установлені правовими засобами майнові взаємовідносини ор­ ганізації як юридичної особи і держави, інших юридичних осіб і підпри­ ємців;

7. правову охорону майна суб'єкта господарювання¹.

Таким чином, правовий режим майна суб'єкта господарювання являє собою встановлені нормативними.актами правила, можливі межі «пану­вання» суб'єкта господарювання над належним йому майном. Основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові пра­ва — право господарського відання, право оперативного управління (ст. 133 ГК України).

Господарська діяльність може здійснюватися також на основі таких речових прав, як право володіння, право користування тощо.