3. Керівництво роботою студентів.

Допомога у веденні записів (зміна темпу: уповільнений темп за умов важливості виділення матеріалу), використання прийомів підтримки уваги – цікаві приклади, риторичні запитання, жарти тощо. Спонукання до запитань з боку студентів.

4. Особистість лектора: знання предмету.

Емоційність, голос, дикція. Якість, чіткість, забарвленість, грамотність, мовлення. Зовнішній вигляд. Уміння триматися перед аудиторією. Уміння бачити та відчувати аудиторію, встановлювати з нею контакт.

5. Результати лекції.

Інформаційна цінність лекції. Виховний вплив. Досягнення дидактичних цілей.

Основні критерії оцінювання якості семінарського заняття

Варіант 1.

Цілеспрямованість – висунення проблеми, намагання поєднати теоретичний матеріал з його практичним використанням у майбутній професійної діяльності

Планування – виокремлення голових питань, пов’язаних з профілюючими дисциплінами, наявність новинок у списку літератури тощо.

Організація семінарського заняття – уміння починати та підтримувати дискусію, конструктивний аналіз усіх відповідей студентів, наповненість навчального часу обговоренням проблем, поведінка самого викладача.

Стиль проведення семінару – пожвавлений, з постановкою гострих питань, з дискусією або млявий, який не викликає інтересу.

Ставлення викладача до студентів – поважне, урівноважене, в міру вимогливе, байдуже, упереджене тощо.

Ставлення студентів до викладача – поважливе, критичне, байдуже тощо.

Управління групою – викладач швидко встановлює контакт з учасниками семінарського заняття, впевнено та вільно тримається, взаємодія з групою носить педагогічно доцільний характер та охоплює всіх студентів чи, навпаки, робить багато зауважень, розмовляє на підвищених тонах, спирається в роботі на декількох студентів, а інші залишаються пасивними.

Коментарі та висновки викладача – кваліфіковані, доказові, переконливі, чи, навпаки, некваліфіковані, неістотні, не містять у собі теоретичних зауважень.

Аналіз семінарського заняття

Варіант 2.

Під час аналізу семінарського заняття необхідно звернути увагу на:

• вибір теми ( співвідношення вивченого та нового матеріалу, що дає змогу поглибити знання студентів, підвищити їх інтерес до навчального предмета, розширити світогляд; можливість забезпечити слухачів навчальною літературою з теми; врахування ступеня сформованості у студентів умінь та навичок самостійної роботи );

• педагогічна доцільність постановки мети та завдань семінарського заняття;

• підготовка вчителя та учнів до семінару (розчленування теми на конкретні питання; інструктаж щодо роботи з основною та додатковою літературою; вибір форми самостійних повідомлень студентів – доповідь, виступ, опонування; підготовка ілюстративного матеріалу);

• технологія проведення семінару (повідомлення теми, мети та завдань заняття; надання слова студентам для повідомлення з питань семінару, коментарі щодо повідомлення студентів; концентрування уваги слухачів на питаннях, які передбачені планом; постановка питань у процесі повідомлень студентів, що спонукають до дискусії, вимагають доказовості, міцності знань, винахідливості);

• розкриття теми семінарського заняття (чи всі питання розкриті, глибина та повнота їх висвітлення, кількість „активних” учасників семінару, активізація і стимулювання студентів у процесі роботи);

• підбиття підсумків семінарського заняття (чи розкрита тема, які знання здобули учні, ставлення до заняття і творча активність студентів, досягнення мети заняття, оцінювання і стимулювання студентів до активної участі в семінарі, похвала за кращі відповіді та активну участь у роботі семінару);

• результативність семінарського заняття (закріплення та поглиблення здобутих раніше знань студентів, набуття нових знань; формування у слухачів умінь та навичок, зокрема самостійної роботи з першоджерелами; розвиток здібностей студентів, формування вмінь застосовувати теоретичні знання на практиці, ступінь творчого мислення студентів, самоорганізація та самоконтроль).

ПСИХОЛОГО – ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТУДЕНТА

Методичні рекомендації:

Для отримання найбільш достовірної інформації студентам рекомендується використовувати наступні методи дослідження:

• Спостереження

• Бесіда (зі студентами, викладачами)

• Вивчення документації

• Вивчення продуктів діяльності (контрольні роботи, твори тощо)

• Анкетування

• Тестування

СХЕМА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОЇ

ХАРАКТЕРИСТИКИ СТУДЕНТА

Варіант 1.

Загальні відомості

1. ПІБ

2. Відомості про родину (члени родини, що проживають із студентом, умови проживання. Стосунки у родині).

3. Стан здоров’я студента.

Характеристика особистості студента

1. Характеристика темпераменту

2. Особливості характеру, акцентуації характеру.

Характеристика емоційно-вольової сфери

1. Вольові якості особистості.

2. Емоційна спрямованість. Почуття справедливості, такту тощо.

3. Зміна настроїв, способи переживання невдач.

Особистість студента в групі

1. Статус студента в групі.

2. Яку роль виконує в навчальній, трудовій діяльності.: ініціатор, організатор, виконавець.

3. Чи виконує якість суспільні доручення? Як сприймає критичні зауваження у свою адресу: доброзичливо, серйозно, байдуже, вороже.

4. Чи виказує прагнення до взаємодії із іншими студентами у процесі навчальної діяльності?

5. Емоційний стан у взаємодії в системі «студент – викладач», «студент – студент», «студент – адміністрація вузу».

Навчальна діяльність студента

1. Успішність з різних навчальних дисциплін. Спрямованість: домінуючі потреби, переважаючи мотиви діяльності, ведучі інтереси, схильності.

2. Рівень розвитку особистості: здібності, їх характеристика; обсяг і глибина умінь, знань і навичок; інтелектуальні властивості особистості (глибина розуму, критичність, самостійність суджень, гнучкість розуму та ін.).

3. Проявлення у навчальній діяльності особливостей: уваги (зосередженість, сталість, розсіяність тощо); рівня й характеру розвитку довільного та мимовільного запам’ятовування, особливостей пам’яті; мислення.

4. Уміння вчитися (дотримання режиму дня, вміння самостійно працювати тощо).

5. Розвиток та культура мовлення.

Професійні інтереси

1. Професійні інтереси, здібності, нахили.

2. Відношення до праці у т.ч. до інтелектуальної.

3. Рівень розвитку організаторських здібностей.

Загальні психолого-педагогічні висновки

Визначити основні психолого-педагогічні завдання щодо навчальної діяльності, загального розвитку, моральності студента. Особливу увагу приділити індивідуальному підходу у спілкуванні, шляхом подолання труднощів, допомоги студенту.

Варіант 2.