- •О.В.Чудакова
- •Мета та завдання педагогічної практики
- •Зміст педагогічної практики
- •Орієнтовна програма педагогічної практики
- •Звітна документація
- •Щоденник проходження
- •Методичні рекомендації до підготовки та проведення семінарських занять
- •Алгоритм підготовки до семінарського заняття:
- •Рекомендації з написання плану – конспекту семінарського заняття
- •Навчально-методичне забезпечення заняття
- •Структурно-логічна схема проведення семінарського заняття
- •V. Повідомлення домашнього завдання (2 – 3 хв.). Аналіз навчального заняття
- •Системний аналіз навчального заняття
- •Психолого-педагогічний аналіз навчального заняття
- •Орієнтовна схема аналізу лекції
- •Зміст лекції
- •Методика читання лекції
- •Керівництво роботою студентів.
- •Особистість лектора: знання предмету.
- •Результати лекції.
- •Основні критерії оцінювання якості семінарського заняття
- •Аналіз семінарського заняття
- •1. Ім’я та прізвище досліджуваного
- •13. Рекомендації
- •Соціально-психологічна характеристика студентської групи
- •Психологічна структура колективу
- •Характеристика лідерів групи
- •Характеристика поглядів та інтересів членів групи
- •Характеристика рівня розвитку колективу
- •Список рекомендованої літератури
- •Додаток українські вечорниці (сценарій)
V. Повідомлення домашнього завдання (2 – 3 хв.). Аналіз навчального заняття
Під час аналізу навчального заняття, як лекційного так і семінарського, по-перше необхідно враховувати чи розкрита його тема, чи досягнута мета лекції (або семінарського заняття). Необхідно проаналізувати структуру та основні етапи заняття. Також рекомендується звернути увагу на методи та прийми, що використовуються викладачем, їх відповідність меті, типу заняття, віковим особливостям студентів. Необхідно пам’ятати, що одну з головних ролей у навчальному процесі відіграє сама особистість викладача: вміння встановити контакт з аудиторією, наявність педагогічного такту та педагогічної культури, його фахова майстерність (рівень професійних знань, забезпечення творчої атмосфери та емоційного тонусу). Крім того треба звернути увагу на поведінку студентів, ступінь їх активності та інтересу до навчальної дисципліни.
Наприкінці обов’язково потрібно надати рекомендації щодо вдосконалення заняття.
Студентам-практикантам пропонується (на вибір) декілька варіантів аналізу навчального заняття.
Варіант 1.
Системний аналіз навчального заняття
Аналіз на основі системного підходу дозволяє аналізувати та оцінювати ефективність навчальних занять незалежно від їх організаційної форми, типу, структури, наявності й послідовності елементів (етапів), певних дидактичних засобів та прийомів викладача та студентів на них. Цей аналіз дозволяє глибше оцінити не форму (зовнішні показники), а сутність і зміст як навчально-виховної діяльності викладача, так і навчально-пізнавальної діяльності студента. Аналіз якісних сторін діяльності викладача й студентів – основа системного підходу й сутність аналізу будь-якого навчального заняття в цілому.
У таблиці аналізу навчального заняття перераховані вербальні показники компонентів. Усі вербальні показники можна виразити умовно за п’ятибальною шкалою. Якщо при аналізі на основі математичних розрахунків вийшло 85% (або балів) й вище – то проведене заняття оцінюється на “відмінно”, 65-84 % – добре, 45 – 64 – “задовільно”, 0 – 44 – “незадовільно”.
Дата _____________________________
Предмет __________________________
Група ____________________________
Викладач _________________________
№ |
Характеристика |
Оцінка |
Обґрунтування |
1 |
Знання викладачем навчального предмету, його загальна ерудиція |
|
|
2 |
Якість мовлення викладача: темп, дикція, інтенсивність, образність, емоційність, а також загальна та специфічна грамотність |
|
|
3 |
Зовнішній вигляд викладача, міміка, жести й культура поведінки |
|
|
4 |
Рівень пізнавальної активності учнів на заняттях, ступінь їх творчості й самостійності |
|
|
5 |
Рівень загальнонавчальних та спеціальних умінь і навичок |
|
|
6 |
Наявність навичок колективної роботи |
|
|
7 |
Рівень організованості, дисциплінованості й зацікавленості учнів |
|
|
8 |
Аналіз та оцінка ефективності реалізації основних принципів навчання: науковості, доступності й посильності запропонованої для засвоєння інформації |
|
|
9 |
Актуальність і зв’язок навчання й виховання з життям (теорії з практикою) |
|
|
10 |
Ступінь новизни, проблемності й привабливості навчального матеріалу для учнів |
|
|
11 |
Оптимальність обсягу запропонованої для засвоєння на одному занятті інформації (обсягу нового навчального матеріалу) |
|
|
12 |
Раціональність та ефективність використання часу занять, а також оптимальність темпу й чергування основних видів діяльності викладача та студентів у процесі цих занять |
|
|
13 |
Раціональність використання прийомів (методів) і форм роботи, їх відповідність віку й розвитку учнів |
|
|
14 |
Наявність та ефективність зворотного зв’язку з усіма студентами і, виходячи з цього, ступінь оптимальності поєднання індивідуального, диференційованого й фронтального підходу до учнів |
|
|
15 |
Ефективність контролю за рівнем обізнаності студентів й рівень вимог, на якому проводиться його перевірка та оцінювання |
|
|
16 |
Ступінь чіткості, лаконічності й конкретності формулювання мети навчального заняття |
|
|
17 |
Ступінь навчального впливу заняття (чому вже навчилися, на якому рівні знання) |
|
|
18 |
Ступінь виховного впливу (що сприяло вихованню у процесі навчання) |
|
|
19 |
Ступінь впливу проведеного заняття на розвиток студентів (що і як сприяло їх розвиткові) |
|
|
Вариант 2.
