Київський славістичний університет
Інститут
славістики
та міжнародних відносин
Кафедра психології
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА
О.В.Чудакова
КИЇВ - 2011
Психолог-педагогічна практика (для студентів 4 курсу спеціальності «Психологія» заочної форми навчання) / ст. викладач Чудакова О.В. – К.: ІСМВ КСУ, 2011
Рецензенти: канд. псих.наук Мяленко В.В.
канд. пед наук Малков Д.Ю.
Затверджено на засіданні кафедри психології. Протокол № __ від «__» __________ 2011 р.
З
МІСТ
Вступ..............................................................................................................4
1. Мета та завдання педагогічної практики................................................6
2. Зміст педагогічної практики......................................................................8
3. Звітна документація...................................................................................10
4. Щоденник проходження психолого-педагогічної практики………..
4. Методичні рекомендації до підготовки та проведення семінарських занять
4. Аналіз навчального заняття.....................................................................11
5. Психолого-педагогічна характеристика студента...............................22
8. Соціально-психологічна характеристика студентської групи..........27
Список рекомендованої літератури.......................................................29
Додатки........................................................................................................30
ВСТУП
Психолого-педагогічна практика є однією з важливих частин професійної підготовки фахівців.
Згідно навчального плану студенти 4 курсу спеціальності «Психологія» проходять психолого-педагогічну практику у вищих навчальних закладах ІІІ, ІV рівнів акредитації.
Під час практики здійснюється перевірка теоретичних знань студентів.
В основу організації психолого-педагогічної практики покладені такі принципи:
педагогічна спрямованість цілей, завдань та змісту практики, її зв’язок з життям;
безперервність педагогічної практики, яка забезпечується спадкоємністю завдань, що вирішуються протягом кожної наступної практики, поступовим їх ускладненням, підвищенням вимог до якості їх виконання;
діяльнісний підхід, що орієнтує не лише на засвоєння прикладів і способів діяльності, але й самовираження студентів в активному творчому навчальному процесі;
комплексний характер змісту й організації практики, який передбачає здійснення міжпредметних зв’язків суспільних, психолого-педагогічних, спеціальних та методичних знань у проведенні різноманітних форм навчально-виховної роботи у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах;
диференціація та індивідуалізація змісту, організації педагогічної практики з урахуванням специфіки спеціальності, особливостей студентів, умов роботи школи та вищих навчальних закладів;
особистісно орієнтований підхід до процесу виховання, в якому виділяються два аспекти: психологічний та педагогічний. Психологічний полягає у встановлення неповторної своєрідності учня та студента, у визначенні його ставлення до оточуючих та самого себе тощо. Педагогічний аспект полягає у виборі таких засобів та форм впливу на студента, які найбільше відповідають його психологічним особливостям, психічним станам, настроям у даний момент і завдяки цьому забезпечують оптимальний виховний ефект:
рефлексійний підхід, що передбачає вміння викладача давати об’єктивну оцінку своїй професійній діяльності та діяльності учнів.
З метою практичного оволодіння студентами-практикантами певною сукупністю сучасних методик психолого-педагогічного дослідження до змісту педагогічних практик включені відповідні завдання. Вони дають можливість здійснити сходження від дослідження окремих сторін особистості до цілісного вивчення рівня його вихованості, життєвих орієнтацій та перспектив.