
- •1.Означення, мета та завдання екології.
- •2.Напрямки екологічних досліджень
- •3.Методи екологічних досліджень
- •4. Закони Баррі Коменнера
- •5.Екологічні фактори та їх класифікація
- •6. Характеристика абіотичних факторів. Приклади
- •7. Характеристика біотичних факторів , форми взаємодії біотичних факторів, приклади
- •8) Екологічна валентність. Поділ живих організмів за ековалентністю. Приклади.
- •9) Популяція: означення та основні параметри
- •10. Характеристика модельної системи людина-економіка-біота-середовище
- •11 .Екосистеми їх типи та види.
- •12. Біогеоциноз. Характеристика його складових.Поняття про агроценоз
- •13. Ланцюг живлення та його види. Класифікація організмів за властивістю харчування. Поняття про біомасу та біопродуктивність живих організмів
- •14.Структури екосистем.
- •15.Розвиток екосистем:сукцесії та екологічний клімакс.
- •16.Загальна характеристика біосфери.
- •17. Періоди антропогенного впливу на навколишнє середовище
- •18.Природні ресурси та їх класифікація
- •19. Вплив паливно-енергетичного комплексу на стан нпс та здоров’я населення
- •20. Вплив промисловості на нпс та здоров’я населення
- •21. Аграрно-тваринницький комплекс та його вплив на нпс та здоров’я населення
- •22. Вплив транспортних засобів на стан нпс та здоровя населення
- •23. Вплив військового комплексу на стан нпс та здоров’я населення
- •24. Вплив забруднення тютюновим димом на стан нпс та здоров’я населення
- •25.Вплив хімічного та механічного забруднення Космосу на стан нпс та здоров’я людини.
- •26..Вплив урбанізації, розвиток міст, відходів на стан нпс та здоровя населення
- •27.Вплив шумового,вібраційного забруднення, магнітних іонізаційнтхта електричних полів на стан нпс та здоров’я населення
- •28. Парниковий ефект як глобальна проблема людства
- •29. Кислотні опади як глобальна проблема людства
- •30. Озоновий шар. Руйнування як глобальна проблема
- •31. Ядерна зима як прогноз майбутньої екологічної проблеми
15.Розвиток екосистем:сукцесії та екологічний клімакс.
Екологічною сукцесією– називається зміна угруповань організмів і біотопу під впливом взаємодії організмів між собою та неживою природою. Приклад:занедбана ділянка у лісі заростає бур’яном, потім багаторічними травами, чагарником, а пізніше деревами. Так само – озеро перетворюється в болото. Це все приклади сукцесій. Сукцесії бувають автотрофні та гетеротрофні.
Сукцесії із зміною рослинності поділяються на первиннітавторинні.Первиннісукцесії починаються на безжиттєвій ділянці, авторинні– внаслідок зміни екоумов, спричиненої життєдіяльністю самого фітоценозу. Вторинні сукцесії, у свою чергу, поділяються за причинами виникнення на природні (внутрішні, зовнішні) й антропогенні.
Для прикладу сукцесія під дією внутрішніх факторів на занедбаному полі пд.-приазовського степу:
● 1 стадія – польові бур’яни однорічники і дворічники;
● 2 стадія – через 2–4 роки з’являться кореневищні злаки
● 3 стадія – через 13–24 роки зростуть дернинні злаки (калерія струнка, типчак, ковили);
● 4 стадія – через 25–50 років розселяться характерні для степу рослини. Тільки через 150–200 років степ і переліг стануть однаковими.
Сукцесія під дією зовнішніх факторів зумовлена зміною клімату, ґрунту, діяльністю тварин, вітровалом, зсувом, пожежею. Наприклад, згорів ялинковий ліс. Сукцесія штучна (антропічна) – викликана діяльністю людини. Прикладом штучної сукцесії є меліорація, будівництво артезіанських колодязів, будівництво АЕС (ГЕС), посилене випасання худоби, надмірне удобрювання, забруднення пестицидами, побутовими відходами, витоптування рослин людьми, вирубування лісу, пожежі. Наприклад, внаслідок надмірного випасання худоби у степу на пісках Нижнього Дніпра замість екосистеми степу виникла екосистема пісків, тому що зі зміною рослинності змінилось тваринне населення і ґрунт.
Гетеротрофна сукцесія – відбувається за участі лише гетеротрофів. Це можливо лише там, де є накопичення органіки – у пні, поваленому дереві, буртах, річці, забрудненій органікою, тощо.
Екоклімакс– це стан стійкої рівноваги між живими угрупованнями і середовищем системи; кінцевий результат сукцесій. Клімаксова екосистема перебуває в стані гомеостазу – стані відносної динамічної рівноваги, сталості складу і властивостей. Найстабільнішою екосистемою на Землі є екосистема тропічного лісу. Вона залишається майже «незмінною» протягом останніх 20 млн років; ялинові, букові ліси, ялицеві діброви, ковилові степи існують у природі сотні тисяч років «не змінюючись».
16.Загальна характеристика біосфери.
Біосфера - це загальнопланетна оболонка, до складу якої входять нижні шари атмосфери, вся гідросфера і верхні шари літосфери, її склад і будова зумовлені нинішньою та попередньою життєдіяльністю всієї сукупності живих організмів (живої речовини). Вона має свої компоненти: жива речовина, гірські породи, вода, повітря, сонячна радіація. Вона є трифазною, тобто включає в себе речовини в твердому, рідкому, газоподібному стані. Товщина понад 40 км. Біосфера охоплює нижні шари атмосфери, всю гідросферу і верхній шар літосфери.
Ознаки біосфери за Вернадським:
1)Б охоплює три сфери: нижня- атмосфера, всю атмосферу, верхню- гідросферу.
2)Межі Б, верхня- променева, нижня- термічна.
3)Б загальнопланетарна оболонка.
4)Склад і будова Б зумовлені сучасною і минулою життєдіяльністю всіх живих організмів.
5)Б є наслідков взаємодії всіх живих і неживих компонентів.
6)Б самоорганізована, саморегульована стійка система.
(на всякий случай)
Атмосфера - це газоподібна оболонка землі.
Атмосфера має шарувату будову, тобто складається з тропосфери, стратосфери, мезосфери, іоносфери, екзосфери.
● Тропосфера – шар, що має товщину 7-10 км над полюсами і 16-18 км над екваторам.
● Стратосфера – шар, що сягає висоти 50 км від поверхні Землі, де температура зростає до 1000 градусів за цельсієм, тут знаходиться озоновий шар.
● Мезосфера — шар атмосфери між стратосферою та термосферою на висотах 50÷80 км. Характеризується зниженням температури від 0° до –90°С.
● Оносфе́ра— шари атмосфери на висоті від 80 до 600 км, які характеризуються високим вмістом іонів і вільних електронів.
● Екзосфера- знаходиться на висоті 800 км, товщина 200-300 км,температура зростає до 2000 град.
Функції атмосфери:
● регулює клімат на Землі; якщо б не було атмосфери, то добові коливання температури на планеті сягали б від – 2000С до + 2000С , а так в середньому +14,6–14,80С.
● пропускає теплове випромінення Сонця та зберігає тепло, там утворюються хмари, дощ, сніг, вітер;
● виконує переносну роль вологості на Землі;
● є середовищем поширеного звуку (без повітря на Землі царила б тиша);
● є джерелом кисневого дихання;
● б) приймає газоподібні продукти обміну речовин;
● впливає на теплообмін та інші функції живих організмів;
● захисна функція
Літосфе́ра — верхня тверда оболонка земної кулі. До її складу входять земна кора та верхня частина мантії Землі.
Гідросфера — водяна оболонка Землі, до складу якої входять океани, моря та континентальні водні маси, сніговий покрив і льодовики.