5.Екологічні фактори та їх класифікація

Екологічні фактори – це всі складові природного середовища, які впливають на розвиток та існування організмів і на які живі істоти реагують реакціями пристосування (за межами адаптації наступає смерть).

Поділяють на:

-Абіотичні – сукупність кліматичних, ґрунтових (едафічних), а також топографічних факторів. Сюди також відносять потоки, хвилі і т.д.

-Біотичні фактори — сукупність взаємовпливу життєдіяльності одних організмів на інші. Біотичний компонент можемо поділити на автотрофні та гетеротрофні організми. Перші з них самі автономно під впливом складних біохімічних процесів здатні продукувати органічну речовину, другі — тільки споживають накопичене.

-Антропогенні – вплив людини.

10 груп екологічних факторів: за часом, за значимістю, за походженням, за середовищем виникнення, за характером, за об’єктом впливу, за умовами дії, за спектором впливу, за ступенем впливу.

6. Характеристика абіотичних факторів. Приклади

Поділяють на 2 групи:-ресурси, -умови існування

Основні закономірності дії абіотичних факторів:

-закон толерантності

- закон мінімуму (фактор, що лімітував життєдіяльність дії спусковим механізмом)

-правило Фрідріха (жива речовина реалізує свої функції тільки в єдності з межами певної амплітуди ресурсів та умов існування

Поділяють на 3 групи: -кліматичні, -едафічні (складові грунту) , -фактори, що діють у товщі води

Приклади:

-Температура. У водному середовищі коливання температур зазвичай менш виражені в порівнянні із сушею, тому водні організми більш чутливі до зміни цього фактору. Від значення температури зовнішнього середовища залежить інтенсивність обміну речовин рослини. Підвищення температури до певного рівня прискорює, а зниження - гальмує процеси життєдіяльності рослинного організму. Надмірно високі температури несприятливо впливають на рослини та можуть спричинити їх загибель. Кожен вид рослини пристосований до існування в певній кліматичній зоні. На нашій планеті є види, здатні витримувати тривалі морози понад -50 градусів, як модрина даурська, в той час як для багатьох рослин в тропіках згубне навіть короткочасне зниження температури до +4 градусів.

-Вологість. Вологість в деяких місцях проживання є обмежуючим абіотичним фактором для живих організмів і визначає склад флори і фауни даної місцевості, наприклад, у пустелі. Рослина поглинає поживні речовини, в основному, в розчиненому стані. Також вода необхідна для здійснення інших життєвих процесів рослин, а для безлічі організмів ще і є середовищем існування. До водної рослинності відносяться рослини, які поза водного середовища жити не можуть (елодея, ряска). Навколоводні (наземно-водні) рослини ростуть уздовж узбережжя водойомів і можуть бути частково зануреними у воду у вологих лісах, болотах (зозулин льон, очерет, сфагнум). Ці рослини існують тільки за умови високої зволоженості грунту, і навіть при короткочасній нестачі води ці рослині в'януть і можуть загинути. Наземні рослини виростають на суші та можуть бути засухостійкими (кактус, ковила, верблюжа колючка) або здатними витримувати нетривалі посухи, що виростають в умовах помірної вологості (береза, жито, дуб). Посухостійкі рослини мають пристосування для життя в посушливих місцях, такі як видозмінені листки, добре розвинена коренева система. Приміром, соковиті рослини-сукуленти накопичують воду в тканинах свого організму, наприклад, кактуси.

-Світло. Світло як абіотичний фактор необхідний для всіх живих організмів. Для рослин має велике значення довжина хвилі сприйманого випромінювання, його тривалість (довжина світлового дня) та інтенсивність (освітленість). Так, у вищих рослин через укорочення світлового дня та зменшення інтенсивності освітлення відбувається таке сезонне явище, як листопад. Потреба в освітленості у різних рослин різна. Світлолюбні рослини виростають на відкритих, добре освітлених місцях (тюльпан, сосна, ковила). Тіньолюбні рослини можна побачити на затінених ділянках (ялина, плаун булавовидний). Ця група рослин пристосована до існування в умовах недостатнього надходження світла. Такі рослини вловлюють розсіяне світло темно-зеленим збагаченим хлорофілом листям. Тіньовитривалі рослини можуть мешкати як в умовах гарного освітлення, так і в затінених місцях (липа, бузок). Таким чином, на рослини впливає комплекс абіотичних факторів середовища, найбільше значення з яких мають температура, зволоженість і світло. Залежно від ступеня впливу цих факторів рослини діляться на групи, та у них з'являються пристосованості до життя під впливом сукупності даних факторів.