- •1.Означення, мета та завдання екології.
- •2.Напрямки екологічних досліджень
- •3.Методи екологічних досліджень
- •4. Закони Баррі Коменнера
- •5.Екологічні фактори та їх класифікація
- •6. Характеристика абіотичних факторів. Приклади
- •7. Характеристика біотичних факторів , форми взаємодії біотичних факторів, приклади
- •8) Екологічна валентність. Поділ живих організмів за ековалентністю. Приклади.
- •9) Популяція: означення та основні параметри
- •10. Характеристика модельної системи людина-економіка-біота-середовище
- •11 .Екосистеми їх типи та види.
- •12. Біогеоциноз. Характеристика його складових.Поняття про агроценоз
- •13. Ланцюг живлення та його види. Класифікація організмів за властивістю харчування. Поняття про біомасу та біопродуктивність живих організмів
- •14.Структури екосистем.
- •15.Розвиток екосистем:сукцесії та екологічний клімакс.
- •16.Загальна характеристика біосфери.
- •17. Періоди антропогенного впливу на навколишнє середовище
- •18.Природні ресурси та їх класифікація
- •19. Вплив паливно-енергетичного комплексу на стан нпс та здоров’я населення
- •20. Вплив промисловості на нпс та здоров’я населення
- •21. Аграрно-тваринницький комплекс та його вплив на нпс та здоров’я населення
- •22. Вплив транспортних засобів на стан нпс та здоровя населення
- •23. Вплив військового комплексу на стан нпс та здоров’я населення
- •24. Вплив забруднення тютюновим димом на стан нпс та здоров’я населення
- •25.Вплив хімічного та механічного забруднення Космосу на стан нпс та здоров’я людини.
- •26..Вплив урбанізації, розвиток міст, відходів на стан нпс та здоровя населення
- •27.Вплив шумового,вібраційного забруднення, магнітних іонізаційнтхта електричних полів на стан нпс та здоров’я населення
- •28. Парниковий ефект як глобальна проблема людства
- •29. Кислотні опади як глобальна проблема людства
- •30. Озоновий шар. Руйнування як глобальна проблема
- •31. Ядерна зима як прогноз майбутньої екологічної проблеми
5.Екологічні фактори та їх класифікація
Екологічні фактори – це всі складові природного середовища, які впливають на розвиток та існування організмів і на які живі істоти реагують реакціями пристосування (за межами адаптації наступає смерть).
Поділяють на:
-Абіотичні – сукупність кліматичних, ґрунтових (едафічних), а також топографічних факторів. Сюди також відносять потоки, хвилі і т.д.
-Біотичні фактори — сукупність взаємовпливу життєдіяльності одних організмів на інші. Біотичний компонент можемо поділити на автотрофні та гетеротрофні організми. Перші з них самі автономно під впливом складних біохімічних процесів здатні продукувати органічну речовину, другі — тільки споживають накопичене.
-Антропогенні – вплив людини.
10 груп екологічних факторів: за часом, за значимістю, за походженням, за середовищем виникнення, за характером, за об’єктом впливу, за умовами дії, за спектором впливу, за ступенем впливу.
6. Характеристика абіотичних факторів. Приклади
Поділяють на 2 групи:-ресурси, -умови існування
Основні закономірності дії абіотичних факторів:
-закон толерантності
- закон мінімуму (фактор, що лімітував життєдіяльність дії спусковим механізмом)
-правило Фрідріха (жива речовина реалізує свої функції тільки в єдності з межами певної амплітуди ресурсів та умов існування
Поділяють на 3 групи: -кліматичні, -едафічні (складові грунту) , -фактори, що діють у товщі води
Приклади:
-Температура. У водному середовищі коливання температур зазвичай менш виражені в порівнянні із сушею, тому водні організми більш чутливі до зміни цього фактору. Від значення температури зовнішнього середовища залежить інтенсивність обміну речовин рослини. Підвищення температури до певного рівня прискорює, а зниження - гальмує процеси життєдіяльності рослинного організму. Надмірно високі температури несприятливо впливають на рослини та можуть спричинити їх загибель. Кожен вид рослини пристосований до існування в певній кліматичній зоні. На нашій планеті є види, здатні витримувати тривалі морози понад -50 градусів, як модрина даурська, в той час як для багатьох рослин в тропіках згубне навіть короткочасне зниження температури до +4 градусів.
-Вологість. Вологість в деяких місцях проживання є обмежуючим абіотичним фактором для живих організмів і визначає склад флори і фауни даної місцевості, наприклад, у пустелі. Рослина поглинає поживні речовини, в основному, в розчиненому стані. Також вода необхідна для здійснення інших життєвих процесів рослин, а для безлічі організмів ще і є середовищем існування. До водної рослинності відносяться рослини, які поза водного середовища жити не можуть (елодея, ряска). Навколоводні (наземно-водні) рослини ростуть уздовж узбережжя водойомів і можуть бути частково зануреними у воду у вологих лісах, болотах (зозулин льон, очерет, сфагнум). Ці рослини існують тільки за умови високої зволоженості грунту, і навіть при короткочасній нестачі води ці рослині в'януть і можуть загинути. Наземні рослини виростають на суші та можуть бути засухостійкими (кактус, ковила, верблюжа колючка) або здатними витримувати нетривалі посухи, що виростають в умовах помірної вологості (береза, жито, дуб). Посухостійкі рослини мають пристосування для життя в посушливих місцях, такі як видозмінені листки, добре розвинена коренева система. Приміром, соковиті рослини-сукуленти накопичують воду в тканинах свого організму, наприклад, кактуси.
-Світло. Світло як абіотичний фактор необхідний для всіх живих організмів. Для рослин має велике значення довжина хвилі сприйманого випромінювання, його тривалість (довжина світлового дня) та інтенсивність (освітленість). Так, у вищих рослин через укорочення світлового дня та зменшення інтенсивності освітлення відбувається таке сезонне явище, як листопад. Потреба в освітленості у різних рослин різна. Світлолюбні рослини виростають на відкритих, добре освітлених місцях (тюльпан, сосна, ковила). Тіньолюбні рослини можна побачити на затінених ділянках (ялина, плаун булавовидний). Ця група рослин пристосована до існування в умовах недостатнього надходження світла. Такі рослини вловлюють розсіяне світло темно-зеленим збагаченим хлорофілом листям. Тіньовитривалі рослини можуть мешкати як в умовах гарного освітлення, так і в затінених місцях (липа, бузок). Таким чином, на рослини впливає комплекс абіотичних факторів середовища, найбільше значення з яких мають температура, зволоженість і світло. Залежно від ступеня впливу цих факторів рослини діляться на групи, та у них з'являються пристосованості до життя під впливом сукупності даних факторів.