- •1.Означення, мета та завдання екології.
- •2.Напрямки екологічних досліджень
- •3.Методи екологічних досліджень
- •4. Закони Баррі Коменнера
- •5.Екологічні фактори та їх класифікація
- •6. Характеристика абіотичних факторів. Приклади
- •7. Характеристика біотичних факторів , форми взаємодії біотичних факторів, приклади
- •8) Екологічна валентність. Поділ живих організмів за ековалентністю. Приклади.
- •9) Популяція: означення та основні параметри
- •10. Характеристика модельної системи людина-економіка-біота-середовище
- •11 .Екосистеми їх типи та види.
- •12. Біогеоциноз. Характеристика його складових.Поняття про агроценоз
- •13. Ланцюг живлення та його види. Класифікація організмів за властивістю харчування. Поняття про біомасу та біопродуктивність живих організмів
- •14.Структури екосистем.
- •15.Розвиток екосистем:сукцесії та екологічний клімакс.
- •16.Загальна характеристика біосфери.
- •17. Періоди антропогенного впливу на навколишнє середовище
- •18.Природні ресурси та їх класифікація
- •19. Вплив паливно-енергетичного комплексу на стан нпс та здоров’я населення
- •20. Вплив промисловості на нпс та здоров’я населення
- •21. Аграрно-тваринницький комплекс та його вплив на нпс та здоров’я населення
- •22. Вплив транспортних засобів на стан нпс та здоровя населення
- •23. Вплив військового комплексу на стан нпс та здоров’я населення
- •24. Вплив забруднення тютюновим димом на стан нпс та здоров’я населення
- •25.Вплив хімічного та механічного забруднення Космосу на стан нпс та здоров’я людини.
- •26..Вплив урбанізації, розвиток міст, відходів на стан нпс та здоровя населення
- •27.Вплив шумового,вібраційного забруднення, магнітних іонізаційнтхта електричних полів на стан нпс та здоров’я населення
- •28. Парниковий ефект як глобальна проблема людства
- •29. Кислотні опади як глобальна проблема людства
- •30. Озоновий шар. Руйнування як глобальна проблема
- •31. Ядерна зима як прогноз майбутньої екологічної проблеми
9) Популяція: означення та основні параметри
Популяція це — сукупність особин одного виду, що займають певну територію, можуть обмінюватись генетичною інформацією і функціонують як частина біоценозу.
Параметри:
-чисельність
-щільність
-запас біомаси
-народжуваність
-смертність
-ріст популяції
10. Характеристика модельної системи людина-економіка-біота-середовище
Біота
Економіка Середовище
Людина
Безпосередньо
Опосередковано
Поведінка та характер зв’язків у даній системі можна охарактеризувати так:
– двосторонній зв’язок «ЛюдинаЕкономіка» має позитивний зворотний характер. Оскільки зростає чисельність людей, то зростають і їх потреби і, відповідно, зростає продукція економіки;
– чим вище зростання економіки, тим більша негативна дія її на природу та на навколишнє середовище. Використання відходів є незначним порівняно з обсягом використання людством природних ресурсів. Тому зв’язок «Економіка – Біота» є одностороннім і має від’ємний характер;
– такий самий характер має зв’язок «Економіка – Середовище», тому що темпи антропогенного забруднення набагато більші, ніж здатність природних систем до відновлення середовища;
– зв’язок «Біота Середовище» характеризує здатність живої природи формувати і регулювати середовище, а лімітуюча дія середовища характеризується від’ємним зв’язком «Середовище – Біота»;
– зв’язок «Середовище Людина» – односторонній і позитивний, тому що благополуччя людини значною мірою залежить від стану середовища.
У цілому благополуччя людства залежить від двох позитивних зв’язків: «Економіка Людина» і «Середовище Людина». Оскільки чисельність людей на планеті зростає, то відповідно збільшується і продукція економіки, причому більшою мірою, ніж зростає її коефіцієнт корисної дії. Тому зростання економіки супроводжується зростанням її шкідливої дії – негативного техногенного тиску на природу, а через неї і на людину. Людина звикла «підкорювати природу», брати від неї все більше і більше. 2 млн, років наші предки жили у гармонії із природою, і лише за останні 2 століття, особливо останні 50 років, люди здійснюють глобальний екоцид. Люди запустили бумеранг техногенезу і сьогодні перебувають під його ударом. Цей момент, можливо, є найдраматичнішим в історії Землі. Розвиток людської цивілізації прийшов до точки біофоркації. Вибір напрямку розвитку людства залежить від нього самого.
11 .Екосистеми їх типи та види.
Екосистема– комплекс створений живими організмами, середовищем їх існування у якому компоненти взаємоповязані через обмін речовин та енергією. Виділяють наступні види екосистем. Мікроекосистема – невеличкі, тимчасові біоценози, які перебувають у обмеженому просторі(калюжа, вазон, капля дощу). Мезоекосистема– біогеценози, в яких біоценози займають однотипні ділянки земної поверхні з однаковими фізико-географічними умовами і межі яких збігаються з межами відповідних фітоценозів( тайга, степ, лісостеп). Макроекосистема – природні зони, які величезні території і визначаються характерним для ним макрокліматом( океани, контитенти).
Виділяють такі типи екосистем. Водна екосистема(річки, океани), сухопутна екосистема( континент, острів), природні( ліс, гай, степ), антропогенні( парк, заповідники). З усього викладеного вище можна зробити висновок, що кожна екосистема є динамічною структурою із сотень і навіть тисяч продуцентів, консументів, редуцентів та детритофагів, пов'язаних між собою трофічними ланцюгами та нехарчовими взаємовідносинами. Екосистеми підтримують свою рівновагу та існування за рахунок кругообігу біогенів та постійного притоку сонячної енергії.