- •1.Означення, мета та завдання екології.
- •2.Напрямки екологічних досліджень
- •3.Методи екологічних досліджень
- •4. Закони Баррі Коменнера
- •5.Екологічні фактори та їх класифікація
- •6. Характеристика абіотичних факторів. Приклади
- •7. Характеристика біотичних факторів , форми взаємодії біотичних факторів, приклади
- •8) Екологічна валентність. Поділ живих організмів за ековалентністю. Приклади.
- •9) Популяція: означення та основні параметри
- •10. Характеристика модельної системи людина-економіка-біота-середовище
- •11 .Екосистеми їх типи та види.
- •12. Біогеоциноз. Характеристика його складових.Поняття про агроценоз
- •13. Ланцюг живлення та його види. Класифікація організмів за властивістю харчування. Поняття про біомасу та біопродуктивність живих організмів
- •14.Структури екосистем.
- •15.Розвиток екосистем:сукцесії та екологічний клімакс.
- •16.Загальна характеристика біосфери.
- •17. Періоди антропогенного впливу на навколишнє середовище
- •18.Природні ресурси та їх класифікація
- •19. Вплив паливно-енергетичного комплексу на стан нпс та здоров’я населення
- •20. Вплив промисловості на нпс та здоров’я населення
- •21. Аграрно-тваринницький комплекс та його вплив на нпс та здоров’я населення
- •22. Вплив транспортних засобів на стан нпс та здоровя населення
- •23. Вплив військового комплексу на стан нпс та здоров’я населення
- •24. Вплив забруднення тютюновим димом на стан нпс та здоров’я населення
- •25.Вплив хімічного та механічного забруднення Космосу на стан нпс та здоров’я людини.
- •26..Вплив урбанізації, розвиток міст, відходів на стан нпс та здоровя населення
- •27.Вплив шумового,вібраційного забруднення, магнітних іонізаційнтхта електричних полів на стан нпс та здоров’я населення
- •28. Парниковий ефект як глобальна проблема людства
- •29. Кислотні опади як глобальна проблема людства
- •30. Озоновий шар. Руйнування як глобальна проблема
- •31. Ядерна зима як прогноз майбутньої екологічної проблеми
19. Вплив паливно-енергетичного комплексу на стан нпс та здоров’я населення
|
I рівень |
II рівень |
III рівень |
|
Під час добування твердого палива інтенсивної деградації зазнають ґрунти внаслідок гірничих виробок, природні водойми внаслідок скидання забруднених шахтних, дренажних і шламових вод, атмосферне повітря внаслідок викидів оксидів сірки й азоту від згорання породних відвалів |
Забруднення природних водоймищ, атмосферного повітря внаслідок викидів відпрацьованих газів і води під час переробки твердого палива |
Забруднення атмосфери, земельних і водних ресурсів внаслідок використання неякісних нафтопродуктів (споживачі: машинобудування, хімічна промисловість, сільське господарство, транспорт) |
|
Забруднення атмосфери внаслідок згорання нафтопродуктів у факелі під час видобутку нафти |
Забруднення атмосфери нафтохімічними та нафтопереробними заводами. Використання низькоякісних нафтопродуктів у декілька разів збільшує викиди в атмосферу |
|
|
Відчуження земельних угідь, зміна рельєфу, порушення поверхневого стоку та структури ґрунту (внаслідок будівництва теплоелектростанцій); створення штучних водосховищ, що веде до затоплення великих територій, позначається на кліматичних умовах і рельєфі (внаслідок будівництва гідроелектростанцій); витрати значних об’ємів води (підприємствами атомної енергетики) |
Викиди в повітря шкідливих речовин (золи, сполук ванадію, природних радіонуклідів), виділення тепла, електромагнітне випромінювання, скидання забруднених стічних вод (деструктивний вплив на флору та фауну), штучне зволоження мікроклімату навколо теплоелектростанцій. Викиди штучних радіоактивних речовин, відходи ядерного палива атомних електростанцій |
|
20. Вплив промисловості на нпс та здоров’я населення
Основними забруднювачами атмосферного повітря є різні галузі промисловості, а саме:
• теплоенергетика,
• підприємства металургійного комплексу,
• нафтовидобувна промисловість,
• нафтохімічна промисловість,
• автотранспорт,
• виробництво будівельних матеріалів.
Найбільш небезпечні для природного середовища гірничо-металургійні підприємства. Великої шкоди ці підприємства завдають повітряному басейну, спричинюючи появу кислотних дощів, земельним ресурсам, утворюючи кар'єри, а також зумовлюють значне теплове забруднення середовища.
Разом з доменним газом ці об'єкти промисловості викидають в атмосферу сполуки миш'яку, фосфору, сурми, свинцю, пари ртуті, смолисті речовини.
Підприємства кольорової металургії забруднюють повітря пилом, сірчаним ангідридом, оксидом вуглецю, оксидами азоту. Найбільш небезпечні забруднення високотоксичним поліметалевим пилом. Підприємства кольорової металургії - основні джерела забруднення атмосферного повітря свинцем. Вихідні гази цинкового виробництва містять 25-50 % свинцю.
Заводи з виробництва ртуті інтенсивно забруднюють повітря її парами, які конденсуються в атмосфері і згодом вбираються ґрунтом, травою, листям, віконним склом.
Дуже важливою екологічною проблемою, пов'язаною з розвитком промисловості, є проблема звалищ. Звалища навколо великих міст щорічно поглинають в середньому 1500 га землі, яка стає небезпечним джерелом отруєння довкілля. Із звалищ у повітря та ґрунтові води потрапляє багато токсичних речовин - важких металів, лаків, фарб, гуми, пластмас. Вони є розсадником хвороботворних бактерій. Тут утворюються токсичні гази, виникають небезпечні для довкілля пожежі.