- •1.Означення, мета та завдання екології.
- •2.Напрямки екологічних досліджень
- •3.Методи екологічних досліджень
- •4. Закони Баррі Коменнера
- •5.Екологічні фактори та їх класифікація
- •6. Характеристика абіотичних факторів. Приклади
- •7. Характеристика біотичних факторів , форми взаємодії біотичних факторів, приклади
- •8) Екологічна валентність. Поділ живих організмів за ековалентністю. Приклади.
- •9) Популяція: означення та основні параметри
- •10. Характеристика модельної системи людина-економіка-біота-середовище
- •11 .Екосистеми їх типи та види.
- •12. Біогеоциноз. Характеристика його складових.Поняття про агроценоз
- •13. Ланцюг живлення та його види. Класифікація організмів за властивістю харчування. Поняття про біомасу та біопродуктивність живих організмів
- •14.Структури екосистем.
- •15.Розвиток екосистем:сукцесії та екологічний клімакс.
- •16.Загальна характеристика біосфери.
- •17. Періоди антропогенного впливу на навколишнє середовище
- •18.Природні ресурси та їх класифікація
- •19. Вплив паливно-енергетичного комплексу на стан нпс та здоров’я населення
- •20. Вплив промисловості на нпс та здоров’я населення
- •21. Аграрно-тваринницький комплекс та його вплив на нпс та здоров’я населення
- •22. Вплив транспортних засобів на стан нпс та здоровя населення
- •23. Вплив військового комплексу на стан нпс та здоров’я населення
- •24. Вплив забруднення тютюновим димом на стан нпс та здоров’я населення
- •25.Вплив хімічного та механічного забруднення Космосу на стан нпс та здоров’я людини.
- •26..Вплив урбанізації, розвиток міст, відходів на стан нпс та здоровя населення
- •27.Вплив шумового,вібраційного забруднення, магнітних іонізаційнтхта електричних полів на стан нпс та здоров’я населення
- •28. Парниковий ефект як глобальна проблема людства
- •29. Кислотні опади як глобальна проблема людства
- •30. Озоновий шар. Руйнування як глобальна проблема
- •31. Ядерна зима як прогноз майбутньої екологічної проблеми
28. Парниковий ефект як глобальна проблема людства
Сутність парникового ефекту: Земля отримує енергію Сонця в основному у видимій частині спектру, а сама, оскільки є набагато холоднішим тілом, випромінює у космічний простір інфрачервоні промені; але багато газів атмосфери - водяна пара, вуглекислий газ, метан, окисли азоту та інші - хоч і є прозорими для видимих променів, але активно поглинають інфрачервоні промені, утримуючи тим самим в атмосфері частину тепла, яка повинна була потрапити у Космос. Таким чином на поверхні Землі утримується температура на рівні, придатному для життя. Затримуючи тепло в атмосфері Землі, ці гази створюють ефект, який називається парниковим, а гази - парниковими.
Глобальне потепління клімату, яке є наслідком посилення парникового ефекту в атмосфері, може призвести до підвищення рівня Світового океану насамперед внаслідок танення льодовиків, а також збільшення об'єму води у верхньому шарі океану в результаті так званого термічного розширення. Це розцінюється як глобальна катастрофа, тому що від 30 до 50 % населення земної кулі проживає на узбережжі океану або на близькій до нього території, на островах. Почнеться міграція десятків мільйонів людей, затоплення міст і продуктивних земель, що розташовані невисоко над рівнем моря.
Підвищення середньої світової температури лише на кілька градусів може призвести до величезних змін у кліматі планети. Почнуть масово розмножуватися кровоссальні комахи та шкідники лісу. Також можливі різкі відхилення температури в обидва боки від середньої. Те саме спостерігатиметься з опадами і вітрами - зміняться не стільки середні їх величини, скільки відхилення від середнього. Досліджено, що потепління на планеті не буде рівномірним: найбільшим воно буде на полюсах (у 2-3 рази вище за середнє), найменшим у тропіках (50-75 % від середнього рівня).
Це зумовлено такими причинами:
по-перше, людина "підігріває" атмосферу, спалюючи велику кількість вугілля, нафти, газу, а також будуючи нові атомні електростанції;
по-друге, і це головне, внаслідок спалювання органічного палива, а також знищення лісів в атмосфері нагромаджується вуглекислий газ.
29. Кислотні опади як глобальна проблема людства
Кислотні дощі – одна з глобальних екологічних проблем людства. Вона з’явилась внаслідок забруднення атмосфери. Стоїть поряд з парниковим ефектом, озоновими дірками і смогом. Сам термін «кислотні дощі» ввів англійський хімік більш ніж 100 років тому. Прагнучи досягти однохвилинну користь, людина різко змінила склад дощових та снігових опадів, наносячи цим самим шкоду всій біосфері.
Так, ще 200 років тому дощова та снігова вода була майже нейтральною з рН=7. Дощова вода вважається кислою, якщо її рН менше, чи рівний 5. В наш час дощова та снігова вода часто є просто слабким розчином сірчаної та азотної кислоти, попередниками яких були сірка та азот.
Світовий рекорд по випадінню кислотного дощу належить шотландському місту Пітлохрі, де 10 квітня 1974 р. пройшов дощ з рН=4! Це вже не вода, а щось більше схоже на столовий оцет.
Цією проблемою займається екологічна служба кожного міста. Шкідливий вплив полягає в тому, що кислотні дощі збільшують розчинність сполук важких металів.
Тому вивчення даної проблеми є особливо актуальним в наш час: необхідно знати не тільки причини виникнення кислотних дощів і наслідки негативних впливів, а й засоби подальшого запобігання розповсюдженню кислотних опадів.