- •1.Означення, мета та завдання екології.
- •2.Напрямки екологічних досліджень
- •3.Методи екологічних досліджень
- •4. Закони Баррі Коменнера
- •5.Екологічні фактори та їх класифікація
- •6. Характеристика абіотичних факторів. Приклади
- •7. Характеристика біотичних факторів , форми взаємодії біотичних факторів, приклади
- •8) Екологічна валентність. Поділ живих організмів за ековалентністю. Приклади.
- •9) Популяція: означення та основні параметри
- •10. Характеристика модельної системи людина-економіка-біота-середовище
- •11 .Екосистеми їх типи та види.
- •12. Біогеоциноз. Характеристика його складових.Поняття про агроценоз
- •13. Ланцюг живлення та його види. Класифікація організмів за властивістю харчування. Поняття про біомасу та біопродуктивність живих організмів
- •14.Структури екосистем.
- •15.Розвиток екосистем:сукцесії та екологічний клімакс.
- •16.Загальна характеристика біосфери.
- •17. Періоди антропогенного впливу на навколишнє середовище
- •18.Природні ресурси та їх класифікація
- •19. Вплив паливно-енергетичного комплексу на стан нпс та здоров’я населення
- •20. Вплив промисловості на нпс та здоров’я населення
- •21. Аграрно-тваринницький комплекс та його вплив на нпс та здоров’я населення
- •22. Вплив транспортних засобів на стан нпс та здоровя населення
- •23. Вплив військового комплексу на стан нпс та здоров’я населення
- •24. Вплив забруднення тютюновим димом на стан нпс та здоров’я населення
- •25.Вплив хімічного та механічного забруднення Космосу на стан нпс та здоров’я людини.
- •26..Вплив урбанізації, розвиток міст, відходів на стан нпс та здоровя населення
- •27.Вплив шумового,вібраційного забруднення, магнітних іонізаційнтхта електричних полів на стан нпс та здоров’я населення
- •28. Парниковий ефект як глобальна проблема людства
- •29. Кислотні опади як глобальна проблема людства
- •30. Озоновий шар. Руйнування як глобальна проблема
- •31. Ядерна зима як прогноз майбутньої екологічної проблеми
25.Вплив хімічного та механічного забруднення Космосу на стан нпс та здоров’я людини.
Механічні забруднювачі – це різні тверді частинки або предмети (викинуті як непотрібні, відпрацьовані, невикористані) на поверхні Землі, в ґрунтах, воді, повітрі.
Хімічні забруднювачі – це тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи та сполуки штучного походження, які надходять у біосферу й порушують природні процеси кругообігу речовин та енергії.
Кожний запуск космічної ракети супроводжується не тільки потужним викидом в атмосферу відпрацьованих газів, а й підвищенням температури уздовж траси польоту, порушенням структури атмосфери, її складу, щільності. Чим вище залітає ракетний корабель, тим сильніше він впливає на навколишній простір, який на висотах сотень кілометрів є дуже розрідженим. Викиди ракет – це вода, оксиди нітрогену, сполуки хлору, інертні гази, вуглеводні. Ці викиди змінюють склад малих атмосферних компонентів на великих висотах, у межах іоносфери (змінюють її структуру, склад і особливості, зривають роботу радіостанцій). Великий вплив мають і маневри супутників. Викиди космічної апаратури – це оксиди нітрогену, сульфуру, водяна пара, лужні метали. У Космос було запущено тисячі штучних супутників Землі, більшість з яких вже давно не працюють, але і досі продовжують рухатися навколо Землі. Також навколо Землі рухаються тисячі ракет-носіїв і безліч уламків ракетоносіїв, штучних супутників і продуктів їх діяльності. Створилась цілком реальна загроза згубних зіткнень з цим космічним мотлохом нових надзвичайно дорогих космічних апаратів, у тому числі пілотованих.
Більшість цих забруднень викидали космічні апарати колишнього СРСР, оскільки вони виходили з ладу швидше за американські чи європейські. США вже змушені були організувати спеціальну службу контролю руху цього космічного бруду, щоб уникнути зіткнень своїх космічних апаратів з ним. Іноді деяким пілотованим кораблям приходилося змінювати орбіту терміново, щоб уникнути зіткнення з великими техногенними тілами, а це може призвести до великих непередбачених наслідків
26..Вплив урбанізації, розвиток міст, відходів на стан нпс та здоровя населення
Урбанізація (від лат. urbanus - Міський) - процес підвищення ролі міст у розвитку суспільства. Передумови урбанізації - зростання в містах промисловості, розвиток їх культурних і політичних функцій, поглиблення територіального поділу праці. Для урбанізації характерний приплив у міста сільського населення і зростаюче маятниковий рух населення з сільського оточення і найближчих малих міст у великі міста (на роботу, по культурно-побутовим потребами та ін.)
Процес урбанізації йде за рахунок:* перетворення сільських населених пунктів у міські;* формування широких приміських зон;* міграції з сільської місцевості в міську.
В останні роки особливо гостро постала проблема урбанізації з одночасним збереженням сприятливих природних умов проживання. Залежність фізичного стану людини, як і способу її діяльності, від особливостей природних умов дуже велика. Сучасні зміни в природних умовах пов'язані з територіальною організацією виробництва та розвитком урбанізації. Особливо проблеми збереження належних природних умов загострюються у високо урбанізованих регіонах (Донбас, Придніпров'я та ін.). У таких регіонах рівень забруднення повітря, поверхневих вод і землі перевищує можливості їх самоочищення. Це призводить до деградації навколишнього середовища, що негативно впливає на здоров'я населення. Несприятливі екологічні умови є причиною близько 20% прямих захворювань.
Високим є рівень забруднення і атмосферного повітря. Нині в Україні майже четверта частина шкідливих викидів промислових підприємств не уловлюється і потрапляє в атмосферу без будь-якого очищення. Найбільші викиди цих шкідливих речовин в атмосферу характерні для високо урбанізованих областей. Так, на частку Донецької області припадає майже третина всіх викидів по Україні в цілому, до 30% -- на Дніпропетровську і майже 15% -- на Луганську область. Звичайно, основні обсяги скидів у воду та викидів у повітря локалізовані у містах та міських агломераціях.
Особливості екологічних умов окремих регіонів повинні враховуватися і при територіальній організації сільськогосподарського виробництва. Це стосується насамперед приміського господарства, оскільки приміські території дуже часто забруднені важкими металами та іншими шкідливими елементами, які потрапляють з продуктами харчування в організм людини.
Важливим напрямом поліпшення екологічної ситуації у високо урбанізованих регіонах є обмеження надмірного зростання промисловості та чисельності населення великих міст. Один з шляхів їх вирішення полягає в обмеженні розміщення нових виробництв, які можуть лише ускладнити екологічну ситуацію. В складних екологічних умовах заслуговує на увагу концепція розвитку малих і середніх міст, у яких природне середовище значно краще, ніж у великих. В нових економічних умовах банкрутство таких підприємств може призвести до руйнації економічного базису розвитку цього міста.