
- •1.Означення, мета та завдання екології.
- •2.Напрямки екологічних досліджень
- •3.Методи екологічних досліджень
- •4. Закони Баррі Коменнера
- •5.Екологічні фактори та їх класифікація
- •6. Характеристика абіотичних факторів. Приклади
- •7. Характеристика біотичних факторів , форми взаємодії біотичних факторів, приклади
- •8) Екологічна валентність. Поділ живих організмів за ековалентністю. Приклади.
- •9) Популяція: означення та основні параметри
- •10. Характеристика модельної системи людина-економіка-біота-середовище
- •11 .Екосистеми їх типи та види.
- •12. Біогеоциноз. Характеристика його складових.Поняття про агроценоз
- •13. Ланцюг живлення та його види. Класифікація організмів за властивістю харчування. Поняття про біомасу та біопродуктивність живих організмів
- •14.Структури екосистем.
- •15.Розвиток екосистем:сукцесії та екологічний клімакс.
- •16.Загальна характеристика біосфери.
- •17. Періоди антропогенного впливу на навколишнє середовище
- •18.Природні ресурси та їх класифікація
- •19. Вплив паливно-енергетичного комплексу на стан нпс та здоров’я населення
- •20. Вплив промисловості на нпс та здоров’я населення
- •21. Аграрно-тваринницький комплекс та його вплив на нпс та здоров’я населення
- •22. Вплив транспортних засобів на стан нпс та здоровя населення
- •23. Вплив військового комплексу на стан нпс та здоров’я населення
- •24. Вплив забруднення тютюновим димом на стан нпс та здоров’я населення
- •25.Вплив хімічного та механічного забруднення Космосу на стан нпс та здоров’я людини.
- •26..Вплив урбанізації, розвиток міст, відходів на стан нпс та здоровя населення
- •27.Вплив шумового,вібраційного забруднення, магнітних іонізаційнтхта електричних полів на стан нпс та здоров’я населення
- •28. Парниковий ефект як глобальна проблема людства
- •29. Кислотні опади як глобальна проблема людства
- •30. Озоновий шар. Руйнування як глобальна проблема
- •31. Ядерна зима як прогноз майбутньої екологічної проблеми
12. Біогеоциноз. Характеристика його складових.Поняття про агроценоз
Біогеоценоз (від біо..., грец. geos — Земля і ценоз) — динамічне і стійке співтовариство організмів біоценозу і оточуюча їх нежива природа. Таким чином, біогеоценоз складається з біотичної (біоценоз) і абіотичної (екотоп) частини, які зв'язані безперервним обміном речовини і являють собою енергетично і речовино від-криту систему. Термін «біогеоценоз» був запропонований академіком В. Н. Сукачьовим у 1940 р. До складу біогеоценозу входять наступні компоненти: — неорганічні речовини, що включаються в круговорот (сполуки вуглецю і азоту, кисень, вода, мінеральні солі тощо); — кліматичні чинники (температура, освітленість тощо); — органічні речовини (білки, нуклеїнові кислоти, вуглеводи, ліпіди тощо);
— продуценти (від лат. producentis — той що виробляє, створюючий) — автотрофні організми, які синтезують органічні речовини з неорганічних (в основному рослини); —консументи (від лат. consume — споживаю) — гетеротрофні організми, рослиноїдні та м'ясоїдні споживачі готової органічної речовини (переважно тварини); —редуценти (від лат. reducentis — повертаючий, поновлюючий) — гетеротрофні організми, які руйнують залишки мертвих рослин і тварин і перетворюють їх на мінеральні сполуки (бактерії, гриби та ін.).
Кожний біогеоценоз характеризується видовою різноманітністю, щільністю популяцій кожного виду і біомасою — загальною кількістю живої органічної речовини. Первинною продуктивністю біогеоценозу називається біомаса, що синтезується рослинами в одиницю часу, а вторинною — біомаса, яка утворюється гетеротрофними організмами (консументами) в одиницю часу.
Взаємостосунки між організмами біогеоценозів в процесі живлення будуються на основі ланцюгів живлення — рядів взаємозв'язаних видів, з яких кожний попередній служить їжею подальшому. Ланцюги живлення складають трофічну структуру, по якій відбувається перенесення енергії та круговороти речовин. Харчовий ланцюг складається з низки трофічних рівнів, послідовність яких відповідає напряму потоку енергії. Джерелом енергії, за рахунок якої існують всі організми, є Сонце. Перша ланка (перший трофічний рівень) будь-якого ланцюга живлення — зелені рослини, які перетворюють у процесі фотосинтезу світлову енергію на енергію хімічних зв'язків органічних сполук (продуценти).Природні біогеоценози не можуть повністю забезпечити людину продуктами, одягом, промисловою сировиною, тому вона створює штучні біогеоценози — агроценози (від грец. agros — поле і ценоз). Разом з оброблюваними культурами в агроценозах виростають супутні смітні види, які випробовують могутній антропогенний прес. Крім того, до складу агроценозів входять бактерії, водорості, гриби, тварини. Агроценози — це поля, пасовища, сінокоси, лісові посадки, парки, сади. їх відносно висока продуктивність в порівнянні з біогеоценозами забезпечується інтенсивною технологією, підбором високоврожайних сортів, внесенням добрив, меліорацією. Таким чином, агроценози — це екосистеми, які створює, підтримує і контролює людина. Вони не здатні до саморегуляції, оскільки характеризуються однотипністю видового складу.