Труднощі перекладу процесових понять.

Найбільші труднощі виникають під час перекладу з російської мови віддієслівних похідників: іменників, прикметників та дієприкметників. Слід уникати вживання однакового суфікса для творення слів, що означають різні або протилежні(супротивні) за змістом поняття, наприклад, здатність до активної чи пасивної дії.

Дія

Процес, у загальному розумінні, - це дія або сукупність дій, пов`язаних між собою. Поділяючись на два види: доконаний і недоконаний, дія має певну межу тривання - доконана, коли вона одноразова або багаторазова, але завершена на певному етапі і недоконана, коли вона триває або повторюється неоднарозово. Українська мова, на відміну від російської, поняття доконаної та недоконаної дії здатна розрізняти одним дієсловом або віддієслівним іменником.

Назва дії

Дія (процес) в українській мові позначається переважено дієсловами, але сучасний науковий та офіційно - діловий стилі потребують уживати віддієслівних іменників із закінченями на -нн(я) та –тт(я).

Слід пам`ятати , що лише від дієслів недоконаного виду можна утворити віддієслівні іменники на означення недоконаної дії, а від дієслів доконаного виду, як правило, із заміненням –ати, - яти, - ути, - ити, - іти на - ання, - ення, -іння, - иття, - іття, - уття.

Наслідок дії

Іменники на позначення недоконаної дії чи величини виміру утворюють від дієслів недоконаного виду (здебільшого від тих, які означають багаторазову дію, або ж від префіксальних варіантів)

А) не додають нічого.

Б) додають – а, - ина, - ок.

В) додають - овання для дієслів, що закінчуються на – овувати.

Призначеність виконувати активну дію

Віддієслівний прикметник, що означає здатність суб`єкта виконувати активну дію, утворюють від недоконаного виду дієслова:

А) відкидаючи суфікс – ти й додаючи натомість –льн( ий)

Б) за допомогою суфікса – ч ( ий)

Оскільки для сучасної української літературної мови дієприкметникові форми на –учий (-ючий), -ачий (-ячий) є нехарактерними, тому російські активні дієприкметники теперішнього часу на – щий можна передавати віддієслівними прикметниками на – альний (- яльний) , - ильний, - увальний ( - ювальний) або на – ний, залежно від конкретного значення та змісту тесту.

Для подавання понять, позначуваних у російської мові дієприкметниками, в українській мові вживати окремі засоби:

А) перебування у стані дії позначати дієприкметниками та описовими конструкціями;

Б) властивості об`єктів і суб`єктів дії - прикметниками;

В) назви об`єктів і суб`єктів дії – іменниками.

Чітко розрізняти засоби позначення понять процесу й наслідку процесу.

При перекладі термінозворотів із дієприкметниковим компонентом у діловому мовленні перевага надається українським зворотам дієприкметникового типу над розгорнутими синтаксичними конструкціями та калькованими формами.

Російські активні дієприкметники минулого часу на – вший передаються зазвичай описовою конструкцією.

Російські пасивні дієприкметники на - аемий, - уемий мають форми на – овуваний (- юваний), а в прикметниковому значенні – овний (-ний).