- •Роль мови в суспільному житті.
- •Місце української мови серед інших мов світу
- •Основні положення законодавчих актів щодо функціонування української мови
- •Мовна політика в контексті державотворення.
- •Функції мови. Комунікативна функція як основна функція мови.
- •Гносеологічна та експресивна функції мови.
- •Поняття “мовна норма”, типи мовних норм, приклади порушення мовних норм внаслідок інтерференції.
- •Офіційно-діловий стиль української мови.
- •Науковий стиль української мови.
- •Публіцистичний стиль української мови.
- •Художній та розмовний стилі.
- •Вимоги до написання тексту документів.
- •Дефініція терміна; джерела походження, способи утворення, роль для збагачення лексичного фонду української мови.
- •Особливості використання неологізмів та запозичень.
- •Джерела лексичних запозичень.
- •Роль синонімії для збагачення лексичного фонду української мови.
- •Труднощі використання паронімів
- •Основні вимоги до оформлення цитат.
- •Основні вимоги до оформлення бібліографії. Необхідність уніфікації бібліографічних посилань.
- •Роль фразеології для збагачення української мови.
- •Сутність понять “культура мовлення” і “культура мови”. Роль культури мовлення у професійній діяльності.
- •Вимоги до усного ділового мовлення.
- •Особливості використання формул мовленнєвого етикету і невербальних засобів комунікації в професійному спілкуванні.
- •Морфологічні особливості текстів офіційно-ділового та наукового стилів мовлення.
- •Особливості використання іменників у ділових паперах
- •Прикметник
- •Числівник
- •Займенник.
- •Дієслово.
- •Дієприкметник.
- •Лексичні особливості текстів офіційно-ділового стилю мовлення.
- •Лексичні особливості текстів наукового стилю мовлення.
- •Синтаксичні особливості текстів офіційно-ділового стилю мовлення.
- •Синтаксичні особливості текстів наукового стилю мовлення.
- •Основні принципи семантизації термінологічної лексики.
- •Особливості використання дієслівних форм в текстах офіційно-ділового та наукового стилів.
- •Разом пишуться:
- •Аналіз орфоепічних та синтаксичних норм української і російської мов.
- •Російська мова – Українська мова
- •Позиційні евфонічні чергування в українській мові.
- •Порівняльна характеристика складних випадків керування (укр. І рос.) в текстах офіційно-ділового та наукового стилів мовлення.
- •Труднощі перекладу процесових понять.
- •Особливості узгодження підмета з присудком у наукових текстах.
- •Недоліки ділового мовлення (суржик, плеоназм, тавтологія тощо).
Основні положення законодавчих актів щодо функціонування української мови
1.Конституція України прийнята 1996р. ст.10. Вона полягає в тому, що Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічне використання української мови в усіх сферах життя.
2.Також існує закон про мови в УРСР від 28 жовтня 1989 р.
Загальні положення
Стаття 2. Україна забезпечує всім громадянам України право опанувати українську мову, фінансує вивчення української мови в державних навчальних закладах.
Стаття 3 Закон України про мови визначає використання української мови і інших мов у сфері державної і суспільної діяльності, створює необхідні умови для вивчення української мови, використання в культурному житті мов інших національностей, захист мов.
Стаття 4. Державні, громадські органи, підприємства, установи та організації створюють громадянам України необхідні умови для вивчення української мови та поглибленого оволодіння нею.
Стаття 5. Мовою міжнаціонального спілкування в Україні є українська мова.
Стаття 6. Народні депутати України та місцевих Рад народних депутатів повинні володіти українською мовою для виконання своїх професійних обов'язків.
3. Державна програма розвитку української мови та інших національних мов в УРСР. Схвалена установою Кабінету Міністрів України від 12.02.1991.
4. Про раду з питань мовної політики: Указ Президента України 164,від 24.02. 1997.
5.Комплексні заходи щодо всебічного розвитку і функціонування української мови. Схвалені постановою кабінету міністрів 8 вересня 1997.
Кабінет Міністрів України постановив від 8 вересня 1997 р. №998 Київ про затвердження комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови.
1.Затвердити комплексні заходи щодо всебічного розвитку і функціонування української мови.
2. Центральним і місцевим органам виконавчої влади забезпечити здійснення Комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови.
3. Створити при Кабінеті Міністрів України Науково-експертну раду з питань контролю за дотриманням норм української мови.
4.Покласти на державний комітет у справах національностей та міграції здійснення організаційно-координаційної роботи, пов'язаної з виконанням Комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови.
5.Міністерству фінансів під час формування державних бюджетів передбачити виходячи із соціально-економічних і фінансових можливостей держави кошти на виконання Комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови.
Мовна політика в контексті державотворення.
Державною мовою в Україні є українська. Держава забезпечує всебічне і повноцінне використання укр. мови в усіх сферах державного і суспільного життя.
В Україні у 1989р. був прийнятий Закон про мови. Назви установ, підприємств і організацій утворюються і подаються укр. мовою. Оголошення, вивіски, афіші, плакати, реклама виконуються укр. мовою. Пошта, телеграф;пункти міжміського телефонного зв’язку забезпечуються конвертами, бланками, написи на яких виконані укр. мовою.
У всіх навчальних закладах Укр. з інш. мовою навчання укр-ку мову вивчають незалежно від відомчого підпорядкування цих закладів. В Українські випускники середніх, середніх спеціальних, вищих навчальних закладів повинні складати іспити з укр. мови. Міністерство освіти України разом з відповідними міністерствами визначають необхідний рівень оволодіння державною мовою. В Укр. мовою телебачення, радіо є українська мова. Підприємства, установи, організації різних форм власності в діловодстві й у всіх документах, що стосуються діловодства, а також в листуванні з адресатами в середині України повинні користуватися українською мовою. Народні депутати України та місцевих Рад народних депутатів повинні володіти українською мовою для виконання своїх професійних обов’язків. На мою думку, мова – це душа народу. Якщо забувається мова, то народ, який користувався цією мовою, зникає – морально. Зараз Україна – незалежна держава. І вона, звісно, повинна мати свою мову, відродити мову з розумом, повагою, відродити культуру не поспіхом та указами, а серцем і бажанням людей.
Мовна політика спрямована на те, щоб українська мова функціонувала на статусі державної мови в усіх сферах спільного життя.
Мовна політика віддзеркалюється в таких документах як: Констітуція України, Закон України про мови та в Комплексних заходах щодо всебічного розвитку і функціонування української мови.
Для того щоб більш детальніше ознайомитися з мовною політикою в Україні звернемося до „Закону України про мови”. Наприклад, у Розділі I (Загальні положення) записано, що державною мовою в Україні є українська мова та що Україна забезпечує всім громадянам України право опанувати українську мову. Закон України про мови визначає використання української мови і інших мов у сфері державної і суспільної діяльності. Також зазначено, що державні, громадські органи, підприємства створюють громадянам України необхідні умови для вивчення української мови та повного оволодіння нею. В роботі державних, громадських органів, підприємств, установ та організацій використовується українська мова. Також зазначено, що мови міжнаціонального спілкування в Україні є українська мова.
У Розділі III, що стосовно мови державних та громадських органів, підприємств, установ та організацій зазначено, в Україні мовою діловодства і документації є українська мова. А в Розділі IV (Мова освіти, науки і культури) занотовано, що в Україні гарантовано право здобути освіту державною мовою.
Але для того щоб докладніше роздивитися питання мови у політиці звернемося до „Комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови” (від 8 березня 1997р.). В основу цих заходів покладені засади, які випливають із тогочасного стану української мови. На той час мовна ситуація в Україні характеризувалася низкою негативних явищ і тенденцій. Українська мова, як державна, ще не дістала належного застосування в галузях права, освіти, культури, науки, інформатики, військової справи тощо. Використання української мови в усіх сферах життя не відповідає частці українців у загальній чисельності населення. Викликало занепокоєння рівень викладання української мови і літератури в навчальних закладах. Неповною мірою використовувалася українська у вищих навчальних закладах та структурах Збройних Сил. Не було створено належного механізму пропаганди української мови у засобах масової інформації. Метою комплексних заходів є покращення стану розвитку мови в Україні та культурного відродження.
Цікаво, які зміни ми спостерігаємо на цей час? А змін чимало. Все більш навчальних закладів переходить на українську мову навчання. Все більше україномовних класів відкривається у школах міст і сел. Майже у всіх вищих державних та у деяких приватних закладах, навчання відбувається українською мовою. Крім того, українська мова набуває своє поширення у засобах масової інформації та рекламі.
Таким чином, ми можемо казати, що розвиток української мови набуває своєї сили. Також спостерігаємо за тим, що українська мова все більше функціонує на статусі державної мови в усіх сферах суспільного життя.
