- •Роль мови в суспільному житті.
- •Місце української мови серед інших мов світу
- •Основні положення законодавчих актів щодо функціонування української мови
- •Мовна політика в контексті державотворення.
- •Функції мови. Комунікативна функція як основна функція мови.
- •Гносеологічна та експресивна функції мови.
- •Поняття “мовна норма”, типи мовних норм, приклади порушення мовних норм внаслідок інтерференції.
- •Офіційно-діловий стиль української мови.
- •Науковий стиль української мови.
- •Публіцистичний стиль української мови.
- •Художній та розмовний стилі.
- •Вимоги до написання тексту документів.
- •Дефініція терміна; джерела походження, способи утворення, роль для збагачення лексичного фонду української мови.
- •Особливості використання неологізмів та запозичень.
- •Джерела лексичних запозичень.
- •Роль синонімії для збагачення лексичного фонду української мови.
- •Труднощі використання паронімів
- •Основні вимоги до оформлення цитат.
- •Основні вимоги до оформлення бібліографії. Необхідність уніфікації бібліографічних посилань.
- •Роль фразеології для збагачення української мови.
- •Сутність понять “культура мовлення” і “культура мови”. Роль культури мовлення у професійній діяльності.
- •Вимоги до усного ділового мовлення.
- •Особливості використання формул мовленнєвого етикету і невербальних засобів комунікації в професійному спілкуванні.
- •Морфологічні особливості текстів офіційно-ділового та наукового стилів мовлення.
- •Особливості використання іменників у ділових паперах
- •Прикметник
- •Числівник
- •Займенник.
- •Дієслово.
- •Дієприкметник.
- •Лексичні особливості текстів офіційно-ділового стилю мовлення.
- •Лексичні особливості текстів наукового стилю мовлення.
- •Синтаксичні особливості текстів офіційно-ділового стилю мовлення.
- •Синтаксичні особливості текстів наукового стилю мовлення.
- •Основні принципи семантизації термінологічної лексики.
- •Особливості використання дієслівних форм в текстах офіційно-ділового та наукового стилів.
- •Разом пишуться:
- •Аналіз орфоепічних та синтаксичних норм української і російської мов.
- •Російська мова – Українська мова
- •Позиційні евфонічні чергування в українській мові.
- •Порівняльна характеристика складних випадків керування (укр. І рос.) в текстах офіційно-ділового та наукового стилів мовлення.
- •Труднощі перекладу процесових понять.
- •Особливості узгодження підмета з присудком у наукових текстах.
- •Недоліки ділового мовлення (суржик, плеоназм, тавтологія тощо).
Особливості узгодження підмета з присудком у наукових текстах.
Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21,141,1991 та ін.), присудок при такому підметі ставиться у формі однини (смислове узгодження у множені робить текст розмовним).
Якщо числівник у підметі закінчується на 2,3,4, присудок ставиться у множені. Однина тут можлива тільки тоді, коли повідомлення фіксує той чи інший факт як підсумок, або коли повідомленню подається безособового хар-ру (наприк.: Було переведено три працівники..) Такі конструкції в ділових паперах цілком доречні.
При підметах типу п’ять чоловік, сто п’ятнадцять тонн та ін., присудок може стояти як в однині, так і в множині. Однина підкреслює внутрішню безособового хар-ру, виділяє загальний підсумковий результат; вона може позначати пасивність теж обирається форма однини.
Підмети зі словами більшість, меншість, ряд, частина, кілька вимагають від присудка форми однини. Відступ від цього правила можливий лише при наявності однорідних членів, дієприкметникових зворотів або підрядних речень, які узгоджуються з підметом у множені, напр. : Більшість абітурієнтів, які успішно склали вступні іспити, будуть зараховані на стипендію й забезпечені гуртожитком.
Слід рахуватися з тим, що форма однини присудка більш відповідає традиціям книжно – писемного мовлення, тому відступи від неї повинні бути обов’язково вмотивовані.
При підметі, вираженому займенником хто, присудок звичайно ставиться у формі однини ( Усі, хто не прийшов реєстрації, повинні з’явитися...). При підметі, вираженому займенниками ніхто, ніщо, дехто та ін., присудок теж ставиться в однині ( Дехто з присутніх на зборах участі у голосуванні не брав).
Якщо до складу підмета входить прикладка виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок узгоджуються в роді з підметом, а не прикладкою ( не завжди буває легко встановити, де в словосполученнях типу вагон – лабораторія, катер – торпедоносець та ін. Прикладка; вважається, що прикладкою є поняття вужче, видове, а підметом – ширше, родове поняття з двох наявних).
Коли підмет виражений символічною назвою, присудок повинен узгоджуватись із загальною назвою при цій умовній, символічній. Для ділового стилю нетиповим є написання: “Прогрес” завоював Перехідний Прапор тресту; тут мало б бути об’єднання “Прогрес” завоювало...
Присудок ставиться в однині ще в таких випадках;
при наявності протиставних сполучників між однорідними підметами (не – а, не лише – а й);
при наявності тематичної близькості однорідних підметів;
при наявності повторюваних перед однорідними підметами слів весь, кожний, ніякий;
при перерахуванні, особливо в тих випадках, коли висловленню надасться підкреслено безособового хар-ру ( у продажу є ...);
зі словами частина, кількість, ряд, число та ін., що мають при собі означення ( значна частина, велика кількість, цілий ряд, деяка кількість ) і об’єднує однорідні підмети (значна частина станків і механізмів ), присудок узгоджується в однині (значна частина врожаю жита і пшениці була відправлена ...).