- •Роль мови в суспільному житті.
- •Місце української мови серед інших мов світу
- •Основні положення законодавчих актів щодо функціонування української мови
- •Мовна політика в контексті державотворення.
- •Функції мови. Комунікативна функція як основна функція мови.
- •Гносеологічна та експресивна функції мови.
- •Поняття “мовна норма”, типи мовних норм, приклади порушення мовних норм внаслідок інтерференції.
- •Офіційно-діловий стиль української мови.
- •Науковий стиль української мови.
- •Публіцистичний стиль української мови.
- •Художній та розмовний стилі.
- •Вимоги до написання тексту документів.
- •Дефініція терміна; джерела походження, способи утворення, роль для збагачення лексичного фонду української мови.
- •Особливості використання неологізмів та запозичень.
- •Джерела лексичних запозичень.
- •Роль синонімії для збагачення лексичного фонду української мови.
- •Труднощі використання паронімів
- •Основні вимоги до оформлення цитат.
- •Основні вимоги до оформлення бібліографії. Необхідність уніфікації бібліографічних посилань.
- •Роль фразеології для збагачення української мови.
- •Сутність понять “культура мовлення” і “культура мови”. Роль культури мовлення у професійній діяльності.
- •Вимоги до усного ділового мовлення.
- •Особливості використання формул мовленнєвого етикету і невербальних засобів комунікації в професійному спілкуванні.
- •Морфологічні особливості текстів офіційно-ділового та наукового стилів мовлення.
- •Особливості використання іменників у ділових паперах
- •Прикметник
- •Числівник
- •Займенник.
- •Дієслово.
- •Дієприкметник.
- •Лексичні особливості текстів офіційно-ділового стилю мовлення.
- •Лексичні особливості текстів наукового стилю мовлення.
- •Синтаксичні особливості текстів офіційно-ділового стилю мовлення.
- •Синтаксичні особливості текстів наукового стилю мовлення.
- •Основні принципи семантизації термінологічної лексики.
- •Особливості використання дієслівних форм в текстах офіційно-ділового та наукового стилів.
- •Разом пишуться:
- •Аналіз орфоепічних та синтаксичних норм української і російської мов.
- •Російська мова – Українська мова
- •Позиційні евфонічні чергування в українській мові.
- •Порівняльна характеристика складних випадків керування (укр. І рос.) в текстах офіційно-ділового та наукового стилів мовлення.
- •Труднощі перекладу процесових понять.
- •Особливості узгодження підмета з присудком у наукових текстах.
- •Недоліки ділового мовлення (суржик, плеоназм, тавтологія тощо).
Прикметник
1. Перевага надається прикметникам книжного походження: автобіографічний, балансовий, валютний, гарантійний.
-
неправильно
правильно
довжелезний
дуже довгий
2.У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається аналітичним формам які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш.
-
неправильно
правильно
невдаліший
менш вдалий
3.Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш, менш, найменш
-
неправильно
правильно
більш рішучіший
більш рішучий
4.Прикметник двосторонній уживається тільки тоді, коли стосується двох сторін у значенні – особа, група осіб, організація, яка представляється в певному відношенні іншій особі, особам, організації. Поєднується зі словами: договір, угода, домовленість…
5.У формах М.в. однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення “–ому”
-
неправильно
правильно
на старом обладнанні
на старому обладнанні
6.Замість розмовної форми треба користуватися конкретним визначенням
-
неправильно
правильно
чималий,чималенький
великий, більший за…
7.Слово “самий” на означення на означення вищого ступеня ніколи не вживається із прикметниками. Його заступає частка “най-”
-
неправильно
правильно
самий високий
найвищий
8.Уникають уживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами. Якщо потрібне точне означення, іменник – прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р.в., це ж стосується тих випадків, коли є кілька однорідних членів.
-
неправильно
правильно
студентові досягнення
досягнення студента
Але усталеним є вживання присвійних прикметників:
а) у термінологічних словосполученнях: адамове яблуко, рентгенівський апарат;
б) у крилатих висловах: домоклів меч.
9.уникають уживання прикметників, що походять від географічних назв з додатковим роз’яснюючим іменником
-
неправильно
правильно
китайські товари
товари з республіки Китай
Але усталеним є вживання подібних прикметників, які означають географічні назви, що походять:
а) від топонімів та інших географічних назв: Харківська область, Київський проспект;
б) від імен, прізвищ та псевдонімів: Соломонові острови, селище Гоголеве.
10.Прикметник узгоджується з іменником на означення певних професій, посад та звань жінок лише в чоловічому роді
-
неправильно
правильно
старша викладачка
старший викладач
11.Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири стоять у Н.в. та З.в. множини й мають переважно закінчення “-і”, а не “-их”. Це ж стосується і прикметника останній із числівником п’ять і більше: Два нестандартні вироби. Чотири великі контейнери.
12.Для визначення часу треба:
а) уживати відповідні прикметники в Р.в. без прийменника у (в), або ж прислівник;
б) щоб прикметник стояв не в М.в. а Р.в. без прийменника.
-
неправильно
правильно
в останній понеділок
останнього понеділка
у минулому році
торік
13. Треба слідкувати за узгодженням прикметникових закінчень з іменниками на позначення невизначеної кількості однорідних предметів, що існують у певній сукупності.
-
неправильно
правильно
медичні приладдя
медичне приладдя
