Художній та розмовний стилі.

Розмовний стиль (Р.С.)

Сфера використання – усне повсякденне спілкування у побуті, на виробництві. Основне призначення – бути засобом впливу й невимушеного спілкування, жвавого обміну думками, оцінками, почуттями, з’ясування виробних і побутових стосунків. Широко використовується у психологічній діяльності, поєднавшись із науковим стилем.

Основні ознаки Р.С.:

• безпосередня участь у спілкуванні;

• усна форма спілкування;

• неофіційність стосунків між мовцями;

• невимушеність спілкування;

• використання позамовних чинників (ситуація, поза, рухи, жести);

• емоційні реакції.

Розрізняють:

а) розмовно-побутовий (у повсякденному житті);

б) розмовно-офіційний (притаманний розмовам на виробництві,

в роботі психолога, лікарі та ін.)

Художній стиль (Х.С.)

Цей найбільший і найпотужніший стиль української мови можна розглядати, як узагальнення і поєднання усіх стилів.

Х.С. широко використовується у творчій діяльності, різних видах мистецтва, у культурі й освіті. Х.С. створений впливати засобами художнього слова через систему образів на розум, почуття і волю читачів, формувати ідейні переконання, моральні якості та естетичні смаки.

Розглянувши всі стилі ми переконалися, що вони не створюють замкнутої системи. Функціональні стилі використовують один одного, впливають на інший, доповнюючи його і додаючи експресивне вираження або наукових переконань, доказів, публіцистичних визначень тощо.

Функціональні стилі як взаємодіючі системи.

Літературна мова становить систему стилів. Структура, кількість, характер і співвідношення їх змінюються з розвитком суспільства. Під стилями літературної мови розуміють її різновиди , які обслуговують різноманітні сфери суспільного життя . Усна форма літературної мови має лише один стиль – розмовний . У писемній мові виділяють : науковий , офіційно – діловий , публіцистичний , художній стилі .

Стиль літературної мови – різновид мови , що характеризується відбором таких засобів із багатоманітних мовних ресурсів , які найліпше відповідають завданням спілкування між людьми в даних умовах .

Кожний стиль має :

1. сферу поширення і вживання ;

2. функціональне призначення ;

3. характерні ознаки ;

4. систему мовних засобів і стилістичних норм ;

Ці складові конкретизують , оберігають , певною мірою обмежують , унормовують кожний стиль і роблять його досить стійким різновидом літературної мови . Оскільки стилістична норма є частиною літературної , вона не заперечує останню , а лише використовує слова чи форми в певному стилі чи з певним стилістичним значенням .

Досконале знання специфіки кожного стилю , його різновидів , особливостей – надійна запорука успіхів у будь – якій сфері спілкування .

Розмовний стиль. Сфера використання – усне повсякденне спілкування в побуті , у сім’ї , на виробництві .

Публіцистичний стиль. Сфера використання – громадсько-політична , суспільно-виробнича , культурно-освітня діяльність , навчання .

Художній стиль. Цей найбільший і найпотужніший стиль української мови можна розглядати як узагальнення й поєднання всіх стилів.

Науковий стиль. Сфера використання – наукова діяльність , науково-технічний прогрес , освіта .

Епістолярний стиль. Сфера використання – приватне листування .Цей стиль може бути складовою частиною інших стилів , наприклад художньої літератури , публіцистики .

Конфесійний стиль. Сфера використання – релігія , церква .

Адміністративно-канцелярський – використовується у професійно-виробничій сфері, правових відносинах і діловодстві .