А) Визначення амінного азоту „мідним методом”

Якісне визначення

Суть методу

До визначеної кількості досліджуваного розчину, який містить суміш амінокислот, додають при слаболужній реакції надлишок суспензії фосфорнокислої міді в боратному буферному розчині, в результаті чого після взбовтування в розчин переходять мідні солі більшості амінокислот. Потім надлишок фосфату міді відфільтровують і в прозорому розчині після додавання оцтової кислоти і KJ, визначають мідь об’ємним методом за йодом, який виділився шляхом титрування гіпосульфітом.

Методика визначення

13 г меляси розчиняють дистильованою водою в мірній колбі на 100 мл. Із одержаного розчину відбирають 5 мл в мірну колбочку на 25 мл, додають 1,0 н. розчин їдкого лугу до блідо-синього забарвлення (індикатор тимолфталеїн) і 15 мл суспензії фосфорнокислої міді, потім доводять водою вміст колби до мітки. Після фільтрування відбирають 5 мл одержаного фільтрату додають 0,25 мл 80%-ної оцтової кислоти і 0,5 г KJ.

Йод, який виділився відтитровують із мікробюретки 0,01 н. розчином гіпосульфіту – індикатор крохмаль.

Примітка.

При титруванні відбувається реакція:

2 Cu(CH₃COO)₂ + 4KJ = 2CuJ + J₂ + 4CH₃COOK

Кожний мілілітр 0,01 н. Na₂SO₃ відповідає 0,28 мг амінного азоту.

Вміст азоту визначають із розрахунку, що 1 мл 0,01 н. розчину гіпосульфіту відповідає 0,28 мг азоту амінокислот.

Реактиви: меляса 13 г, 1 н розчин їдкого лугу, тимолфталеїн, фосфорнокисла мідь 15 мл, 80%-ної оцтової кислоти 0,25 мл, KJ 0,5 г, 0,01 н. Na₂SO₃.

Б) Визначення азоту, що засвоюється

Суть методу:

Біологічний метод по балансу азоту.

Для визначення кількості засвоюваного азоту проводять дослідження вирощування хлібопекарських дріжджів за повітряно-притоковим методом по 9-12-годинній схемі з точним врахуванням меляси, що витрачається, посівних дріжджів і кількості одержаної дріжджевої маси. Єдиним джерелом азоту для росту дріжджів є засвоюваний азот меляси.

Методика визначення

Для вирощування дріжджів зважують на технічних вагах від 130 до 160 г досліджуваної меляси в залежності від вмісту в ній цукру. При вмісту 46% цукру беруть 150 г меляси, що відповідає 69 г цукру. Мелясу освітлюють кислотним відстійним методом, але при освітленні не додають сірчанокислого амонію, обмежуючись тільки суперфосфатом.

Примітка.

Посівними дріжджами служать маточні дріжджі. В день досліду в них визначають вміст вологи і загального азоту. Після вирощування дріжджі повністю виділяють із усього об’єму бражки. В одержаних пресованих дріжджах повністю виділяють вміст вологи і азоту. Потім обчислюють загальну кількість азоту, що міститься в посівних дріжджах, із загальної кількості азоту, що міститься в одержаних дріжджах. Різниця - це кількість засвоюваного азоту в тій наважці меляси, яка була взята для дослідження.

Вміст засвоюваного азоту у відсотках до вихідної меляси обчислюють за формулою

(а – б) 100

х = ------------------

в

де х – вміст засвоюваного азоту в мелясі, що аналізується в %

а – загальна кількість азоту в дріжджах, одержаних після дослідження, в г

б – загальна кількість азоту в маточних дріжджах в г

в – наважка меляси в г.

Кількість засвоєного азоту в нормальній мелясі від 0,4 -0,8%. Загальний N₂ 1,4-2%. Технічний – 1,0-1,3%.

Реактиви: меляси 130-160 г, дріжджі.

Л А Б О Р А Т О Р Н А Р О Б О Т А № 9