- •«Методи контролю в біотехнології»
- •1. Контроль живильного середовища тема: аналіз меляси
- •Визначення нафтових продуктів в мелясі
- •Визначення спінювання меляси
- •Визначення колоїдів меляси
- •Визначення вологості меляси
- •Визначення вмісту сірчистого ангідриду
- •Визначення буферності меляси
- •Освітлення меляси
- •А) Визначення амінного азоту „мідним методом”
- •Б) Визначення азоту, що засвоюється
- •Визначення цукрів в мелясових розчинах
- •Визначення сухих речовин аерометрами та рефрактометром
- •Лабораторна робота № 11 Мікробіологічний аналіз меляси
- •Т е м а : Мікробіологічний контроль води
- •Санітарно-бактеріологічний контроль питної води
- •Колі індекс – визначає вміст клітин e.Coli (кишкової палички) в 1л води та вказує на фекальне та патогенне забруднення води.
- •Визначення мікробного числа Методика визначення
- •Визначення колі-індекса (бродильний метод) Методика визначення
- •Суть методу
- •Методика визначення
- •Примітка
- •Реактиви та обладнання:
- •14.3. Екстрактивний ваговий метод Методика визначення
- •Реактиви та обладнання:
- •2. Контроль культури та біомаси лабораторна робота № 2.1 контроль чистої культури
- •Реактиви та обладнання:
- •Лабораторна робота № 2.2 Вирощування дріжджів а) Підготовка меляси
- •Б) Вирощування дріжджів
- •Лабораторна робота № 2.3. Визначення вмісту біотину в дріжджах
- •А) приготування стандартного ряду розчинів вітамінів
- •Б) підготовка матеріалу і визначення біотину
- •Лабораторна робота № 2.4 контроль маточних дріжджів
- •А) Мікробіологічний контроль
- •Б) Фізико-хімічний контроль
- •В) Виявлення посторонніх дріжджевих грибків в чистій культурі – в маточних дріжджах
- •Г) Метод відбору найбільш активної культури пекарських дріжджів
- •3. Контроль культуральної рідини
- •4. Контроль продукції
- •Електрофоретичне визначення глюкозооксидази
- •5. Контроль відходів біотехнологічних виробництв
- •Контроль стічних вод а) Визначення сполук сірки у промислових стоках
- •Реактиви та обладнання: хімічні стоки, стоки пивзаводу, їдільні, лікарні, фільтрувальний папір, середовище Ендо, мікроскоп, пінцет, чашки Петрі. В) Визначення рН
- •6. Контроль біоматеріалів
А) Мікробіологічний контроль
Мікроскопування проводять для виявлення можливої інфекції – дріжджевої і бактеріальної. Готують препарат і продивляються 10 полів зору. При цьому сторонніх дріжджових не повинно бути виявлено у всіх стадіях приготування чистої культури. Одиничні бактерії допускаються у останніх виробничих стадіях і в пресованих дріжджах чистої культури. Для більш глибшої перевірки чистої культури проводять посів в чашки Петрі на агар-сусло з крейдою на поверхню середовища і посіву одної краплі із проби в накопичувальне ацетатне середовище.
Б) Фізико-хімічний контроль
В кожній пробі визначають густину, рН середовища і накопичення дріжджів.
Густину визначають сахарометром, значення рН – за допомогою іономіру або потенціометра, накопичення дріжджів(концентрація дріжджів г/л) – за допомогою нефелометра(за помутнінням) або шляхом відсосу дріжджів із визначеної кількості бражки через паперовий фільтр на воронці Бюхнера.
В останній стадії, де накопичення дріжджів проводиться за повітряно-притоковим методом з сильною аерацією, проби з апарату відбирають щогодини або через 2 год. У відібраних прбах проводять слідуючі аналізи: мікроскопування; визначення рН, визначення наявності засвоюваних дріжджами азотистих сполук в середовищі – формульне число; визначення концентрації дріжджів в г/л – нефелометром; мальтозну активність дріжджів.
При мікроскопуванні визначають:
наявність посторонніх мікроорганізмів – дріжджів і бактерій;
кількість (в %) клітин дріжджів, що брунькуються, в тому числі неправильних, тобто клітин, що одночасно утворюють 2-3 бруньки (іноді вони відмирають);
кількість мертвих клітин.
В пресованих дріжджах чистої культури (ЧК) природньої чистої культури (ПЧК) визначають: вологість, кислотність; вміст загального азоту; вміст P2O5; зимазну і мальтозну активність, підйомну силу, зараженість посторонніми мікроорганізмами.
В) Виявлення посторонніх дріжджевих грибків в чистій культурі – в маточних дріжджах
Суть методу:
Ступінь забрудненості чистої культури, маточних і посівних дріжджів посторонніми, дикими дріжджевими грибками оцінюють за допомогою елективного ацетатного середовища, де є хороші умови для розмноження диких дріжджів, а сахароміцети не розмножуються. Завдяки цьому є можливість виявити в досліджуваному матеріалі клітини диких дріжджевих грибків.
Методика визначення:
Досліджуваний матеріал – 1-2 краплі наважки дріжджів із апарату або грудку пресованих дріжджів – вносять в пробірку з ацетатним середовищем. Посів проводять з врахуванням всіх правил асептики – над полум’ям пальника, стерильною піпеткою або попередньо прокаленою петлею.
Засіяну пробірку поміщають в термостат при 30 0С і ведуть за нею щоденні спостереження. Поява плівки на поверхні середовища або її помутніння вказує на наявність в досліджуваному матеріалі сторонніх дріжджових культур. Чим раніше з’явиться плівка, тим більш інфікованим є матеріал. Швидкість припливу плівки дозволяє дати оцінку ступені зараженості матеріалу сторонніми дріжджовими грибками.
Примітка.
Якщо плівка появилась через 5 або більше днів чи зовсім не появилась, то це означає, що культура чиста. Якщо ж плівка появилась через 3-4 дні, то дріжджі ЧК або ПЧК придатні для роботи. Через 1-2 дні появи плівки – дріжджі ЧК і ПЧК не придатні.
Реактиви та обладнання: пресовані дріжджі, ацетатний буфер, термостат, стерильні піпетки і пробірки