4.2.Теоретичні питання

1.Методи вивчення рухових функцій тонкої та товстої кишок.

2.Види рухів тонкої та товстої кишок. Регуляція рухової функції. Методи вивчення секреторної функції тонкої кишки. Види травлення у ній (порожнинне та мембранне) .

3.Склад та властивості кишкового соку. Регуляція секреції.

4.Всмоктування в тонкій кишці (методи вивчення, механізми, особливості всмоктування різних речовин, регуляція) .

5.Значення товстої кишки для процесу травлення.

4.3.Практичні роботи

1. Дослідження порожнинного та мембранного травлення

2. Реєстрація скорочень товстої кишки жаби

5.Зміст теми.

1. Травлення у тонкій кишці

Порожнинне травлення

Мембранне травлення

Початковий гідроліз речовин під впливом ферментів панкреатичного, кишкового соків

Кінцевий гідроліз речовин на поверхні мікроворсинок епітелію кишки, які абсорбовані з порожнини кишки або секретовані епітелієм

Всмоктування кінцевих продуктів гідролізу поживних речовин у кров і лімфу

2.Секреторна функція тонкої кишки – кишковий сік

ФЕРМЕНТИ

Вода, гідрокарбонати, інші солі

С л и з

Протеолітичні

Амілолітичні

Ентерокіназа – діє на трипсиноген і перетворює його на трипсин

Сахараза, мальтаза, лактаза, трегалаза,

а-декстриназа (ізомальтаза) –мембранне травлення й всмоктування продуктів гідролізу вуглеводів - моносахаридів

Створення лужного середовища для дії ферментів

Пептидази

Аміно-олігопептидаза, дипептидаза - мембранне травлення й всмоктування продуктів гідролізу пептидів - амінокислот

Захисна функція

3. Рухова функція тонкої кишки

Гладкі м’язи

Мігрувальний міоелектричний комплекс (ММК) – від 12 –палої кишки до кінця клубової кишки

Під час та після вживання їжі

Перистальтика

Маятникоподібні рухи

Голодні скорочення через кожні 90 хв.

Ритмічна сегментація

Поступове пересування хімусу до товстої кишки

Перемішування хімусу

6.Описання практичних робіт.

Робота 1. Дослідження порожнинного та мембранного травлення

Мета: пересвідчитися у тому, що завдяки поверхні мікроворсинок ентероцитів значно збільшується швидкість гідролізу по­живних речовин у тонкій кишці.

Для роботи потрібні: пробірки, сік підшлункової за­лози, 0,1 % розчин крохмалю, реактив Фелінга, відрізок кишки, термостат.

Хід роботи. У 2 пробірки налити по 1 мл соку підшлункової залози, у одну з них помістити відрізок тонкої кишки. Додати в кожну пробірку по 1 мл 0,1 % розчину крохмалю і поставити в термостат при температурі 38 °С на 15 хв. Провести реакцію Фелінга. Додати у кожну пробірку по 15 кра­пель реактиву Фелінга і довести до кипіння. Через кілька хвилин по­рівнюють ступінь випадання закису міді — інтенсивний жовто-черво­ний колір рідини свідчить про гідроліз крохмалю.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Написати, в якій пробірці більший ступінь випадання закису міді ( інтенсивний жовто-черво­ний колір рідини). У висновку зазначити, де інтенсивніше відбу­вається гідроліз крохмалю — в пробірці з відрізком кишки чи без неї і чому.

Робота 2. Реєстрація скорочень товстої кишки жаби

Мета : виявити види рухів товстої кишки та регуляцію її скоротливої функції.

Для роботи потрібні: жаба, дощечка, набір інстру­ментів, кімограф, міограф, розчини ацетилхоліну і адреналіну в розведенні 1 : 1000.

Хід роботи. Проводять декапітацію, руйнують спинний мозок, розміщують жабу на дощечці. Розтинають черевну порожнину і спостерігають за рухами кишок. Потім накладають 2 лігатури на 1,5-2 см вище від місця переходу тонкої кишки в товсту і між ними перерізують тонку кишку. Нитку однієї лігатури приєднують до міографа. Скорочується товста кишка через 20—ЗО хв. Зрошування її теплим розчином Рінгера прискорює та посилює її скорочення. При повільному русі барабана кімографа записують нормальні скорочення, а потім капають на товсту кишку 1—2 краплі 0,1 % розчину ацетилхоліну і записують результати. Після промивання кишки ізотонічним розчином натрію хлориду продовжують записувати нормальні скорочення, а потім наносять на кишку 1-2 краплі 0,1 % розчину адреналіну.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Описати ре­зультати візуальних спостережень за рухом кишок. У протоколах замалювати скорочення кишок у нормі і після впливу на них названих речовин.

У висновках написати, які види рухів спостерігали та як впливає ацетилхолін та адреналін на моторну функцію товстої кишки.