4.2.Теоретичні питання

1.Методи дослідження зовнішньосекреторної функції підшлункової залози.

2.Склад соку підшлункової залози та значення його складових частин.

3.Регуляція секреції підшлункової залози.

4.Аналіз кривих секреції підшлункової залози у відповідь на різні харчові речовини.

5.Методи дослідження жовчотворення та жовчовиділення.

6.Склад жовчі та значення його для травлення.

7.Регуляція жовчотворення та жовчовиділення.

4.3.Практичні роботи

Дослідження дії підшлункового соку на білки, жири та вуглеводи.
Ознайомлення з рентгенограмами жовчного міхура.

5.Зміст теми. Подальший гідроліз речовин (білків, жирів, вуглеводів), які порціями надходять зі шлунка до 12-палої кишки, здійснюється під впливом трьох груп ферментів панкреатичного соку (протеолітичних, ліполітичних, амілолітичних) в лужному середовищі (рН –8). Клітини ацинусів секретують ферменти, в той же час клітини протоків підшлункової залози продукують гідрокарбонати, інші електроліти й воду.

Секреторна функція підшлункової залози

Клітини ацинусів

Клітини протоків

Ферменти

Вода, гідрокарбонати

Протеолітичні – трипсиноген, хемотрипсиноген, прокарбоксиполіпептидази, проеластази, нуклеази та ін.

Ліполітичні – ліпаза, колі паза, фосфоліпаза

Амілолітичні – а-амілаза

Створення лужного середовища для дії ферментів

Гідроліз вуглеводів до дисахаридів

Гідроліз ліпідів до жирних кислот та гліцерину

Гідроліз білків, петидів до амінокислот

Протеолітичні ферменти продукуються неактивними (проферменти), їх активація здійснюється в 12-палій кишці: трипсиноген активується в 12-палій кишці ферментом кишечного соку ентерокіназою і утворюється активна форма ферменту - трипсин. Інші протеолітичні ферменти активуються трипсином.

Ентерокіназа

Трипсиноген трипсин

Хемотрипсиноген хемотрипсин

Прокарбоксиполіпептидази карбоксиполіпептидази

Проеластаза еластаза