11.2. Фінансові результати діяльності страхової компанії

Поняття "фінансовий результат" діяльності включає в себе термін "результат" та категорію "фінанси". За тлумаченням термін "результат" означає наслідки, висновки, остаточний кінцевий підсумок якого-небудь заняття, діяльності, розвитку, а також показник чого-небудь. Категорія "фінанси" відображає економічні відносини з приводу формування доходу і фондів фінансових ресурсів та їх використання. Поєднуючи ці два розуміння, ми можемо визначити, що фінансовий результат діяльності страховика – це кінцевий підсумок його діяльності за певний період з приводу формування доходу і відповідних фондів фінансових ресурсів та їх використання. Фінансовий результат включає два елементи:

– прибуток (збиток);

– приріст (відплив) резерву внесків.

Позитивний фінансовий результат відображає прибуток, негативний – збиток. Отже, прибуток, як фінансовий результат діяльності страховика, представляє собою результат використання доходу на відшкодування понесених ним витрат за певний період часу. Тобто відбувається зіставлення доходів та витрат страховика.

Приріст резервів внесків має цільове призначення. Хоча в період зберігання на рахунках страхової компанії може бути використаний як джерело інвестицій в економіку держави.

Отримання прибутку є однією із цілей страхування як виду бізнесу з метою забезпечення розвитку організації, покращення добробуту акціонерів та власників, соціального захисту працівників та їх заохочення. Проте при формуванні прибутку страховика мова йде про перерозподільчі відносини у суспільстві. Найпершим джерелом отримання прибутку є норма прибутку, яка закладена в страховому тарифі і забезпечує рентабельність страхових операцій. Іншими джерелами отримання прибутку – є надходження від всіх видів діяльності страховика.

Аналогічно доходам страховика його прибуток складається із:

– прибутку від страхових операцій;

– прибутку від нестрахових операцій – інвестиційної діяльності та іншої звичайної діяльності;

– прибутку від надзвичайної діяльності.

Прибуток також є одним із основних показників результативності діяльності підприємств. Як абсолютний показник, він характеризує ефективність діяльності страхової компанії, хоч і неоднозначно.

Головними показниками ефективності фінансово-господарської діяльності страховика є її рівень фінансової стійкості, платоспроможності, рентабельності та надійності, які дозволяють обрати "свою" страхову компанію.

11.3. Оподаткування страхових компаній

Страхові компанії сплачують ті ж податки і обов'язкові платежі, що і інші господарські суб'єкти. З 2000 року вони сплачують такі податки:

1. Податок з власників транспортних засобів

2. Комунальний податок

3. Земельний податок (плата за землю)

4. Податок з прибутку

Перші три податки сплачуються страховиками на загальних підставах згідно діючих нормативних актів.

Податок з власників транспортних засобів сплачується на підставі Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" від 11 грудня 1991 р. Об'єктами оподаткування у страхових компаній переважно є легкові і вантажні автомобілі і автомобілі спеціального призначення, рідше – яхти та парусні судна, човни моторні і катерні. Ставки податку за легкові та вантажні автомобілі встановлені у гривнях зі 100 куб. см об'єму циліндрів двигуна, за яхти і парусні судна – в гривнях зі 100 см довжини корпусу. Наприклад, за легкову автомашину з об'ємом двигуна від 1001 до 1500 куб. см ставка становить 4 грн. зі 100 куб. см, від 1501 до 1800 куб. см – 5 грн., за вантажні автомобілі з об'ємом двигуна до 8200 куб. см – 10 грн., від 8200 до 15000 куб. см – 15 грн. зі 100 куб. см об'єму двигуна. Податок визначається множенням кількості транспортних засобів відповідних характеристик на ставки податку. Річна сума податку сплачується щоквартально однаковими частинами до 15 числа місяця, котрий настає за звітним кварталом.

Земельний податок сплачується на підставі Закону України "Про плату за землю" від 3 липня 1992 р. Об'єктом плати за землю є ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди. Страхові компанії платять цей податок за земельні площі внаселених пунктах, де розміщені центральні офіси та відокремлені підрозділи. Якщо існує грошова оцінка землі, то ставка податку встановлюється в розмірі одного відсотка від неї. Якщо грошова оцінка землі не встановлена, середні ставки земельного податку за один квадратний метр земельної площі залежить від кількості мешканців населеного пункту. В Законі України "Про плату за землю" встановлені середні ставки податку в копійках за 1 кв. метр землі, а також поправочні коефіцієнти для міст обласного підпорядкування, Києва, Сімферополя . Севастополя. Наприклад в обласному центрі з населенням від 100 до 250 тис. чоловік середня ставка за один квадратний метр становить 10,5 коп., а поправочний коефіцієнт для таких населених пунктів – 1,6. Таким чином, мінімальна ставка земельного податку в такому населеному пункті становитиме 10,5 коп. з 1 кв. метра, максимальна – 16,8 коп. з 1 кв. метра. Податок визначається множенням площі земельної ділянки на ставку податку і сплачується чотири рази на рік щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.

Комунальний податок відноситься до місцевих податків та зборів і сплачується на підставі Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" від 20 травня 1993 р. Грошові надходження від цього податку призначені для утримання комунальних служб населених пунктів , здійснення робіт з прибирання територій та вивезення сміття. Розмір податку визначається виходячи з кількості працівників компанії та річного фонду оплати їх праці, обчисленого на підставі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Максимальний розмір податку не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду їх оплати праці, обчисленого виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Наприклад, якщо в компанії зайнято 30 чоловік, то річний фонд оплати праці, обчислений на підставі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становитиме 6120 грн. (30 чол. х 12 міс. х 17 грн.), а податок при ставці 10 відсотків – 612 грн. Періодичність сплати цього податку встановлюється органами місцевої влади.

Сплата податку з прибутку страховими компаніями відбувається на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і в значній мірі , відрізняється від оподаткування прибутку промислових, транспортних, торгових та інших підприємств. Специфіка сплати в тому, що податок сплачується окремо з доходів від трьох видів діяльності страхових компаній – страхової, інвестиційної та інших видів діяльності, а порядок оподаткування компаній з загального (ризикового) страхування та страхування життя в значній мірі відрізняються.

Компанії, які займаються ризиковим страхуванням, сплачують податок з прибутку в такому порядку:

1) з доходів від страхової діяльності – в розмірі 3 відсотків від валового доходу, визначеного як різниця між надходженням платежів за звітний період і величиною платежів, переданих в перестрахування;

2) з доходів від інвестиційної діяльності – за ставкою 30 відсотків від величини інвестиційного доходу, зменшеного на витрати, пов'язані з його утворенням;

3) з доходів від інших видів діяльності – за ставкою 30 відсотків від величини прибутку, отриманого від операцій з інших видів діяльності.

Компанії, які займаються страхуванням життя, сплачують податок з прибутку в такому порядку:

1) з доходів від страхової діяльності за договорами страхування, укладеними на термін до 10 років – в розмірі 3 відсотків валового доходу, визначеного як різниця між загальним надходженням платежів за цими договорами і преміями, переданими в перестрахування;

2) доходи за договорами довгострокового страхування, до яких відносяться договори терміном на 10 років і більше, при яких страхові внески сплачуються не менше 5 років, передбачається страхова виплата при дожитті до закінчення дії договору або віку, визначеного договором і не можуть передбачатися інші виплати протягом перших 10 років їх дії, крім пов'язаних зі смертю, нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до певної стихійної втрати нею працездатності, не оподатковуються. Якщо ж договір страхування життя був укладений на термін 10 років і більше, але припинив дію до закінчення 10 років, то з доходів за ним (суми страхових внесків) податок сплачується в подвійному розмірі – 6 відсотків;

3) договори страхування життя, укладені на термін 10 років і більше але на інших умовах, ніж викладені у п. 2, оподатковуються за ставкою 3 відсотки, тобто у загальному порядку;

4) доходи від інвестиційної діяльності за ставкою 30 відсотків оподатковуються лише в тій частині яка залишається у розпорядженні страховика (15 відсотків доходу від інвестування страхових резервів та 100 відсотків від інвестування власних коштів);

5) прибуток від інших видів діяльності оподатковується за ставкою 30 відсотків.

Податки сплачуються щоквартально на підставі "Декларації про доходи страховиків".

Страхові компанії не сплачують податок на додану вартість, бо страхові операції ним не обкладаються. Проте при здійсненні інших видів діяльності, зокрема при передачі майна в оренду, цей податок сплачується на загальних підставах.

У зв'язку з відсутністю підакцизних товарів страхові компанії не сплачують акцизного збору.