9.3. Страхування відповідальності, пов’язаної з перевезенням пасажирів і вантажів

Страхування відповідальності перевізників – це відносини із захисту майнових інтересів осіб, які зазнали збитків у зв’язку зі здійсненням перевезень пасажирів чи вантажів. Воно проводиться на основі договорів, укладених на користь третіх осіб, майновим інтересам яких нанесений збиток діями страхувальника при експлуатації транспортних засобів.

 Страхувальниками можуть виступати –юридичні особи будь –якої організаційно – правової  форми, що володіють на правах власності. оренди, лізингу, оперативного управління засобами транспорту, та займаються його експлуатацією з метою перевезення пасажирів або вантажу.

Страховими випадками при страхуванні відповідальності перевізника пасажирів та вантажу можуть бути:

- Нанесенню шкоди життю і здоров’ю партнерів;

- Спричинення шкоди багажу;

- Втрати, пошкодження чи неправильного пересилання вантажу, переданого на перевезення;

- Заподіяння збитків третім особам, які знаходяться поза транспортним засобом і не мають договірних відносин із перевізником

Страхування відповідальності перевізника пасажирів та вантажу можна класифікувати за наступними ознаками:

- За типами транспортних засобів ( водний, залізничний, автомобільний та повітряний транспорт);

-   За категорією осіб, при заподіянні збитку яким наступає відповідальність страховика;

- За видами перевезень..

Мета страхування відповідальності перед пасажирами полягає в захисті страхувальника від забов’язань виплати сум які він за законом повинен був би сплатити пасажирам чи їх родичам у результаті травми пасажира або його смерті під час перевезення або посадки та висадки.

Договір страхування, як правило, укладається на рік, а премія за стандартним полюсом виплачується в повному обсязі відразу за цілий рік. При визначені і тарифів премія встановлюється залежно від ступеня попадання під ризик (смерть, отримання інвалідності, тимчасова непрацездатність).

Вантаж  може перевозитися автотранспортними підприємствами, компаніями, судновласниками, експедиторами, експедиторськими агентствами, залізницями.  Вони можуть бути формальними або фактичними перевізниками.

Згідно з договором перевезення перевізник зобов'язується перевезти товари з одного місця до іншого за відповідну винагороду. Відповідальність перевізника за товар, що підлягає перевезенню або тимчасовому зберіганню, визначається рядом факторів, зокрема:

- торговельною практикою;

- законодавчими актами, що регламентують перевезення;

- міжнародними конвенціями.

Відповідальність вантажоперевізника починається з моменту прийняття вантажу до перевезення і продовжується до моменту його доставки.

При перевезені вантажу об'єктом страхування є відповідальність перевізника за втрату, загибель або пошкодження вантажу, прийнятого ним до перевезення. За додаткову страхову премію може бути включений ризик настання відповідальності вантажоперевізника за збитки, заподіяні вантажу внаслідок затримки в доставці. Перевізник несе відповідальність за збереження та строки доставки вантажу, але звільняється від відповідальності, якщо збиток вантажу або прострочення його доставки зумовлені обставинами, які перевізник не міг передбачити та усунути.

Необхідно відмітити, що страхування відповідальності перевізника не залежить від, того застрахований вантаж чи ні, тому застрахована відповідальність вантажоперевізника є однією з найважливіших умов укладення контракту на міжнародне перевезення вантажу.

Договір страхування укладається, як правило, на рік щодо всіх перевезень транспортом страхувальника або його субпідрядників (якщо це обумовлено) та може бути продовжений на будь-який подальший період зі сплатою щорічної премії.

Ліміт відповідальності за перевезення вантажу встановлюється за одним перевезенням або одним транспортним засобом за згодою сторін.

Він може визначатися залежно від:

- обсягів перевезень;

- цінності вантажів;

- максимально можливих сум претензій, що їх перевізник повинен буде сплатити за нормами права та чинною судовою практикою в країнах, де він здійснює вантажоперевезення.

У договорі страхування можуть бути передбачені:

- види вантажів, відповідальність за які не охоплюватиметься такимдоговором;

- географічні межі дії страхового захисту;

- вимоги із забезпечення безпеки, а також щодо сигнальних та охоронних пристроїв, що використовуються на момент навантаження, розвантаження, транспортування та тимчасового зберігання;

- умови  щодо  прийняття  претензій  перевізником,  строки  та процедура повідомлення страхової компанії.

Страхова відповідальність перевізника при обслуговувані небезпечних вантажів встановлена Постановою КМУ № 733 2002р ( Про затвердження Правил і порядку проведення обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезені небезпечних вантажів”).

Так без наявності такого страхового договору ДАЇ не буде видавати дозволу на перевезення такого вантажу автомобільним транспортом. Страхова сума визначається від класу небезпечного вантажу ( 1020- 2040 грн. за тону вантажу). На відшкодування збитків спричинених життю і здоров’ю має виділятися 50% страхової суми ( у випадку смерті однієї людини – 8500 грн.).

Страхування відповідальності вантажоперевізника, незалежно від виду транспорту, здійснюється на загальних принципах. Але слід враховувати специфічні умови перевезень кожним видом транспорту.