7.5. Характеристика страхування життя за видами

Закон України „Про страхування” визначає страхування життя як вид особового страхування, який передбачає обов’язок страховика здійснити виплату у разі смерті застрахованої особи до закінчення дії договору страхування та ( або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов’язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку та хвороби застрахованої особи, тощо.

Слід відмітити, що у економічно розвинутих країнах існує понад 100 різновидностей страхових продуктів зі страхування життя. Так в Польщі їх біля 90 різновидностей, а саме: індивідуальне страхування на випадок смерті, на випадок смерті та дожиття, універсальне страхування, страхування дітей, родине, пенсійне і пенсійно – рентне страхування, тощо. В Україні ( на 1.12.2002 р.), цим видом страхування займається 21 страхова компанія проте реально укладають договори 8 -9 компаній ( СК „Тас”, СК” Граве Україна”, „АІГ – Життя”, тощо).

Суб’єктами страхування життя є : страховики, страхувальники, застраховані особи та вигодубовачі ( в разі смерті застрахованої особи).

Страхувальниками можуть бути дієздатні фізичні особи або юридичні особи, застрахованими – фізичні особи з обмеженням або без обмеження віку. Страхувальниками неповнолітніх є батьки, родичи, опікуни або юридичні особи.

Вигодобувачами страхових сум, в разі смерті застрахованої особи, можуть бути одна або кілька фізичних , юридичних осіб.

Страхові суми встановлюються за згодою сторін. Переважно компанії встановлюють мінімальні та максимальні розміри страхових сум.

Страхові тарифи встановлюються в грошових одиницях на 1000 одиниць страхової суми. Розмір тарифу залежить від статті, віку, ризиковасті професії та терміну страхування застрахованої особи.

Основними видами страхування життя є такі

• Страхування капіталів ( на випадок смерті; на дожиття, змішані види);

• Страхування рент(ануїтетів) –купівля житла, отримання освіти, пенсійне страхування.

Страхування життя здійснюється тільки у добровільній формі.

Різниця між страхуванням капіталів і страхування рент ( ануїтетів) полягає у способі виплати страхових сум. При страхуванні капіталів виплата здійснюється одноразово, при страхуванні рент ( ануїтетів) багаторазово, страхова сума виплачується протягом певного періоду.

При страхуванні життя на випадок смерті передбачається лише ризик смерті застрахованої особи. Страхову суму отримує вигодувбувач.

 При страхуванні на дожиття теж передбачається лише один ризик – дожиття застрахованої особи до закінчення дії договору страхування або до віку визначеному договором страхування.

При змішаному страхуванні життя, в одному договорі встановлюється два і більше видів страхової відповідальності на випадок настання таких страхових подій:

•  дожиття застрахованого до закінчення строку страхування;

•  втрати страхувальником здоров'я від нещасного випадку;

• смерті застрахованого.

Договори змішаного страхування життя довгострокові і можуть укладатися на 3, 5, 10, 15 і 20 років. На страхування приймалися особи віком від 16 років до того віку, який вважається середньою тривалістю життя. Договори страхування не укладалися з непрацюючими Інвалідами І групи.

Дія договору страхування починалася з того дня, коли страхувальник сплатив перший внесок готівкою або з дня надходження страхового на розрахунковий рахунок страхової компанії.

За способом нагромадження страхування життя ділиться на захисне ( нема нагромаджування страхової суми за окремим страхувальником, договором страхування) і нагромаджувальне, де таке нагромадження існує. При захисному страхуванні життя відсутній ризик „дожиття” і тому нагромадження коштів за окремим договором страхування не відбувається. При нагромаджувальному страхуванні обов’язково наявність ризику „дожиття”, де нагромаджування відбувається за рахунок двох складових: регулярних внесків (премій) та інвестиційного доходу з нето-частини страхових внесків.

Організаційні схеми добровільного страхування життя бувають 2 –х або триелементними. Двохелементна схема - коли страхувальник і застрахований одна і таж особа. До додаткових елементів організаційних схем страхування життя слід добавити вигодувачів страхових сум, якщо застрахована особа померла.

Економічний механізм страхування життя значно відрізняється механізму ризикового страхування і враховує такі особливості:

• Страхові резерви за окремими договорами

• Ризики ( смерть, дожиття до визначеного віку або закінчення дії договору);

• Термін дії договорів страхування складає від 3 до 20 років;

• Кожен застрахований отримує страхову виплату;

• Інвестиційний дохід впливає на розмір страхової суми та страхових внесків;

• Прибуток страховика із страхування життя формується за рахунок двох джерел: навантаження до тарифу –нето та інвестиційного доходу.

Страхувальник має право збільшити або зменшити страхову суму, а також припинити дію договору страхування та отримати викупну суму.