Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методички 2012 функціональна біохімія.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
491.52 Кб
Скачать

2. Виділення муцину із слини.

Принцип методу: Виділення глікопротеїнів грунтується на властивості добре розчинятись в лугах і осаджуватись при підкисленні. Вуглеводи в муцині і яєчному білку можна виявити за допомогою реакції Моліша.

Хід роботи. В пробірку збирають 1-2 мл слини і по краплях доливають концентровану оцтову кислоту (10-20 крапель). Випадає осад муцину. Обережно зливають ридину з пробірки, а згусток злегка висушують фільтрувальним папером. Зі згустком муцину проводять реакцію Моліша (додають 3 краплі 1% спиртового розчину тімолу, перемішують і по стінці пробірки обережно добавляють 20-30 крапель концентрованої сірчаної кислоти). При струшуванні на дні пробірки утворюється продукт конденсації фурфурола з тимолом червоного кольору (якісна реакція на пентозу). Проба з -нафтолом являє собою якісну реакцію на вуглевод: до згустка муцину доливають 1-2 краплі 1% спиртового розчину нафтолу і по стінці пробірки повільно виливають піпеткою рівний об’єм концентрованої сірчаної кислоти, - з’являється рожево-фіолетове забарвлення, що свідчить про наявність вуглеводів.

3. Бензидинова проба на гем гемоглобіну.

Принцип методу. Гемоглобін складається з 4-ох субодиниць, кожна з яких містить білок глобін і простетичну групу - гем, який надає крові червоного забарвлення. Виявлення гемінової групи грунтується на її здатності окислювати бензидин за допомогою перекису водню, утворюючи сполуку синього кольору, що поступово може переходити в червоний. Ця дуже чутлива реакція використовується для виявлення навіть мінімальних кількостей крові в біологічних рідинах і широко застосовується в клінічній та судовій медицині.

Хід роботи: В пробірку вміщують 5 крапель 1% розчину крові, 5 крапель розчину бензидину, 2-3 краплі пероксиду водню і спостерігають за появою синього забарвлення.

4. Проведеня специфічних реакцій на складові частини нуклеїнових кислот.

Принцип методу: Для вивчення хімічного складу нуклеопротеїдів проводять кислотний гідроліз дріжджів, оскільки вони дуже багаті нуклеопротеїдами. Специфічними реакціями для кожної речовини відкривають продукти гідролізу - поліпептиди, пуринові основи, вуглеводень і фосфорну кислоту.

Хід роботи. Поміщають 2,5 г пекарських дріжджів в круглодонну колбу місткістю 100 мл з повітряним холодильником для гідролізу, додають 20 мл 10% розчину сірчаної кислоти і колбу закривають пробкою з довгою скляною трубкою. Гідроліз дріжджів проводять при нагріванні протягом години з моменту закипання рідини. Після охолодження гідролізат фільтрують і з фільтратом проробляють якісні реакції на складові частини нуклеопротеїдів.

Біуретова реакція на поліпептиди. До 5 крапель гідролізату доливають 10 крапель 10% розчину їдкого натрія до виразної лужної реакції (по лакмусу, опущеному в пробірку), потім 2 краплі 1% розчину сульфату міді; з’являється рожевий або рожево-фіолетовий колір.

Срібна проба на пуринові основи. До 10 крапель гідролізату добавляють по краплях міцний розчин аміаку - 10 крапель до лужної реакції (по лакмусу, опущеному в пробірку), потім добавляють 10 крапель 2% аміачного розчину нітрату срібла. При стоянні через 3-5 хвилин утворюється світло-коричневий осад срібних солей пуринових основ (вміст пробірки перемішувати при стоянні не потрібно).

Якісна реакція на пентозу (Моліша). До 10 крапель гідролізату дріжджів добавляють 3 краплі 1% спиртового розчину тимолу, перемішують і по стінці пробірки обережно доливають 20-30 крапель концентрованої сірчаної кислоти. При струшуванні на дні пробірки утворюється продукт конденсації фурфуролу з тимолом червоного кольору.

При взаємодії концентрованої сірчаної кислоти з гексозами або пентозами відбувається дегідратація їх: з пентоз утворюється фурфурол, а з гексоз - оксиметилфурфурол, які дають з тимолом продукт конденсації червоного кольору.

Якісна реакція на вуглевод. До 5 крапель гідролізату дріжджів доливають 3 краплі 0,2% спиртового розчину a-нафтолу і 20 крапель концентрованої сірчаної кислоти; з’являється рожево-фіолетове забарвлення.

Реакція на дезоксирибозу і рибозу. Дифеніламін з дезоксирибозою дає синє забарвлення, а з розчином рибози - зелене. До 5 крапель гідролізату дріжджів добавляють 20 крапель 1% розчину дифеніламіну і кип’ятять у водяній бані протягом 15 хв.; при цьому утворюється синьо-зелене забарвлення.

Молібденова проба на фосфорну кислоту. До 10 крапель гідролізату добавляють 20 крапель молібденового реактиву і кип’ятять. При цьому рідина забарвлюється в лимонно-жовтий колір (не осад). Пробірки відразу ж охолоджують у холодній воді. На дні пробірки появляється кристалічний лимонно-жовтий осад фосфорномолібденовокислого амонію.

Отримані дані необхідно оформити у вигляді таблиці, в якій вказують назву простетичної групи і хімічну структуру її компонентів.