- •Заняття №1
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна робота на заняттi.
- •1.Незворотнє осадження (денатурація) білків.
- •1.1. Осадження солями важких металів.
- •1.2. Осадження концентрованими кислотами.
- •1.3.Денатурація білків під впливом високої температури.
- •1.4.“Розділення альбумінів і глобулінів методом висолювання”.
- •Лiтература.
- •Заняття №2
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна аудиторна робота:
- •1. Виділення казеїногену з молока і його гідроліз.
- •2. Виділення муцину із слини.
- •3. Бензидинова проба на гем гемоглобіну.
- •4. Проведеня специфічних реакцій на складові частини нуклеїнових кислот.
- •Лiтература.
- •Заняття №3
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна робота на заняттi.
- •1. Вплив активаторів та інгібіторів на активність амілази слини.
- •Лiтература.
- •Заняття №4
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна робота на заняттi.
- •1.Визначення активності амілази сечі методом Вольгемута.
- •Лiтература.
- •Заняття №5
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна робота на заняттi.
- •1. Визначення активності сукцинатдегідрогенази мітохондрій.
- •Лiтература.
- •Заняття №6
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Лiтература.
- •Заняття №7
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Лiтература.
- •Заняття №8
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •1. Вплив жовчі на активність ліпази.
- •2. Якісна реакція на жовчні кислоти в лікувальних засобах.
- •Лiтература.
- •Заняття №9
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті:
- •1. Якісне визначення холестерину
- •2. Кількісне визначення холестерину в сироватці крові
- •Заняття № 10
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті:
- •1. Визначення кетонових тіл у сечі.
- •1.1. Проба Легаля на ацетон.
- •1.2. Реакція Герхардта на ацетооцтову кислоту
- •Заняття № 11
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •1. Визначення кислотності шлункового соку натурального.
- •Література:
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті:
- •1.1. Визначення активності аспартатамінотрансферази
- •2. Визначення активності аланінамінотрансферази
- •Література:
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті:
- •1. Визначення сечовини в сечі.
- •Література:
- •Заняття № 14
- •Навчальнi цiлi
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література:
- •Заняття № 15
- •Самостiйна позааудиторна робота
- •Контрольнi питання:
- •Література:
- •Заняття № 16
- •Самостiйна позааудиторна робота
- •Контрольнi питання:
- •Література:
- •Заняття № 17
- •Самостiйна позааудиторна робота
- •Контрольнi питання:
- •Література:
- •Заняття № 18
- •Самостiйна позааудиторна робота
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •1. Визначення тироксину.
- •Література:
- •Заняття № 19 Тема: Клініко-біохімічна характеристика функції кіркової частини наднирників та статевих залоз в нормі та при патології. Гормони цих залоз як фармпрепарати в практичній фармації.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •2. Якісні реакції на фолікулін
- •Навчальнi цiлi
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Якісні реакції на адреналін
- •Література:
- •Заняття № 21
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота
- •Контрольнi питання
- •1.Виявлення вітаміну а.
- •2.Виявлення вітаміну d.
- •3. Виявлення вітаміну е.
- •4. Виявлення вікасолу.
- •Література:
- •Заняття № 22
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Виявлення вітаміну в1.
- •Виявлення вітаміну в2.
- •Виявлення вітаміну рр (в5).
- •Виявлення вітаміну в6.
- •Література:
- •Заняття № 23 Тема: Кров. Клініко-біохімічна характеристика крові в нормі і патології. Фармпрепарати з компонентів крові.
- •Навчальнi цiлi
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Виконати лабораторні роботи:
- •1. Визначення вмісту білка біуретовим методом.
- •2. Визначення вмісту білка рефрактометричним методом.
- •3. Визначення фракцій білка методом електрофорезу.
- •Література:
- •Заняття № 24
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота
- •Контрольнi питання
- •Література:
- •Заняття № 25 Тема: Клініко-функціональна характеристика нирок і сечі.
- •Навчальнi цiлi
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Клініко-діагностичне значення
- •Клініко-діагностичне значення
- •1. Якісна реакція на білок.
- •Клініко-діагностичне значення
- •2. Кількісне визначення білка за методом Робертса-Стольникова.
- •Лiтература.
- •Заняття №26 Тема: Фармацевтична біохімія. Загальна характеристика метаболізму ліків. Фази метаболізму. Підсумкове заняття. Тестовий контроль. Залік.
- •Навчальнi цiлi
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Література:
2. Виділення муцину із слини.
Принцип методу: Виділення глікопротеїнів грунтується на властивості добре розчинятись в лугах і осаджуватись при підкисленні. Вуглеводи в муцині і яєчному білку можна виявити за допомогою реакції Моліша.
Хід роботи. В пробірку збирають 1-2 мл слини і по краплях доливають концентровану оцтову кислоту (10-20 крапель). Випадає осад муцину. Обережно зливають ридину з пробірки, а згусток злегка висушують фільтрувальним папером. Зі згустком муцину проводять реакцію Моліша (додають 3 краплі 1% спиртового розчину тімолу, перемішують і по стінці пробірки обережно добавляють 20-30 крапель концентрованої сірчаної кислоти). При струшуванні на дні пробірки утворюється продукт конденсації фурфурола з тимолом червоного кольору (якісна реакція на пентозу). Проба з -нафтолом являє собою якісну реакцію на вуглевод: до згустка муцину доливають 1-2 краплі 1% спиртового розчину нафтолу і по стінці пробірки повільно виливають піпеткою рівний об’єм концентрованої сірчаної кислоти, - з’являється рожево-фіолетове забарвлення, що свідчить про наявність вуглеводів.
3. Бензидинова проба на гем гемоглобіну.
Принцип методу. Гемоглобін складається з 4-ох субодиниць, кожна з яких містить білок глобін і простетичну групу - гем, який надає крові червоного забарвлення. Виявлення гемінової групи грунтується на її здатності окислювати бензидин за допомогою перекису водню, утворюючи сполуку синього кольору, що поступово може переходити в червоний. Ця дуже чутлива реакція використовується для виявлення навіть мінімальних кількостей крові в біологічних рідинах і широко застосовується в клінічній та судовій медицині.
Хід роботи: В пробірку вміщують 5 крапель 1% розчину крові, 5 крапель розчину бензидину, 2-3 краплі пероксиду водню і спостерігають за появою синього забарвлення.
4. Проведеня специфічних реакцій на складові частини нуклеїнових кислот.
Принцип методу: Для вивчення хімічного складу нуклеопротеїдів проводять кислотний гідроліз дріжджів, оскільки вони дуже багаті нуклеопротеїдами. Специфічними реакціями для кожної речовини відкривають продукти гідролізу - поліпептиди, пуринові основи, вуглеводень і фосфорну кислоту.
Хід роботи. Поміщають 2,5 г пекарських дріжджів в круглодонну колбу місткістю 100 мл з повітряним холодильником для гідролізу, додають 20 мл 10% розчину сірчаної кислоти і колбу закривають пробкою з довгою скляною трубкою. Гідроліз дріжджів проводять при нагріванні протягом години з моменту закипання рідини. Після охолодження гідролізат фільтрують і з фільтратом проробляють якісні реакції на складові частини нуклеопротеїдів.
Біуретова реакція на поліпептиди. До 5 крапель гідролізату доливають 10 крапель 10% розчину їдкого натрія до виразної лужної реакції (по лакмусу, опущеному в пробірку), потім 2 краплі 1% розчину сульфату міді; з’являється рожевий або рожево-фіолетовий колір.
Срібна проба на пуринові основи. До 10 крапель гідролізату добавляють по краплях міцний розчин аміаку - 10 крапель до лужної реакції (по лакмусу, опущеному в пробірку), потім добавляють 10 крапель 2% аміачного розчину нітрату срібла. При стоянні через 3-5 хвилин утворюється світло-коричневий осад срібних солей пуринових основ (вміст пробірки перемішувати при стоянні не потрібно).
Якісна реакція на пентозу (Моліша). До 10 крапель гідролізату дріжджів добавляють 3 краплі 1% спиртового розчину тимолу, перемішують і по стінці пробірки обережно доливають 20-30 крапель концентрованої сірчаної кислоти. При струшуванні на дні пробірки утворюється продукт конденсації фурфуролу з тимолом червоного кольору.
При взаємодії концентрованої сірчаної кислоти з гексозами або пентозами відбувається дегідратація їх: з пентоз утворюється фурфурол, а з гексоз - оксиметилфурфурол, які дають з тимолом продукт конденсації червоного кольору.
Якісна реакція на вуглевод. До 5 крапель гідролізату дріжджів доливають 3 краплі 0,2% спиртового розчину a-нафтолу і 20 крапель концентрованої сірчаної кислоти; з’являється рожево-фіолетове забарвлення.
Реакція на дезоксирибозу і рибозу. Дифеніламін з дезоксирибозою дає синє забарвлення, а з розчином рибози - зелене. До 5 крапель гідролізату дріжджів добавляють 20 крапель 1% розчину дифеніламіну і кип’ятять у водяній бані протягом 15 хв.; при цьому утворюється синьо-зелене забарвлення.
Молібденова проба на фосфорну кислоту. До 10 крапель гідролізату добавляють 20 крапель молібденового реактиву і кип’ятять. При цьому рідина забарвлюється в лимонно-жовтий колір (не осад). Пробірки відразу ж охолоджують у холодній воді. На дні пробірки появляється кристалічний лимонно-жовтий осад фосфорномолібденовокислого амонію.
Отримані дані необхідно оформити у вигляді таблиці, в якій вказують назву простетичної групи і хімічну структуру її компонентів.
