Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методички 2012 функціональна біохімія.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
491.52 Кб
Скачать

Навчальнi цiлi

Знати: Обмін нуклеопротеїнів і нуклеотидів в нормі та при патології; фармпрепарати для лікування подагри.

Вмiти: Визначати концентрацію сечової кислоти в крові і сечі, давати клініко-діагностичну оцінку отриманим результатам.

Самостiйна позааудиторна робота:

  1. Скласти схему розпаду нуклеїнових кислот у тканинах до кінцевих продуктів.

  2. Написати рівняння ксантиноксидазної реакції, назвати субстрати і продукти.

  3. Написати формули пуринового і піримідинового циклів і вказати субстрати-джерела атомів вуглецю і азоту.

  4. Підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи.

Контрольнi питання:

    1. Перетворення нуклеопротеїнів у ШКТ і тканинах.

    2. Розпад пуринових нуклеотидів до кінцевих продуктів.

    3. Розпад піримідинових нуклеотидів до кінцевих продуктів.

    4. Синтез пуринових нуклеотидів.

    5. Синтез піримідинових нуклеотидів.

    6. Порушення обміну нуклеотидів – гіперурикемія, подагра.

    7. Фармпрепарати для лікування подагри.

    8. Визначення сечової кислоти (принцип методу, хід роботи, діагностичне значення).

Самостійна робота на занятті

Виконати лабораторну роботу “Визначення сечової кислоти в сечі”.

Методика виконання роботи

Сечова кислота є кінцевим продуктом обміну пуринових основ, які входять до складу нуклеопротеїнів. В нормі в людини з сечею виділяється 1,60-3,54 ммоль/добу (270-600 мг/добу) сечової кислоти.

Принцип методу. Метод грунтується на здатності сечової кислоти відновлювати фосфорно-вольфрамовий реактив у фосфорно-вольфрамову синь, інтенсивність забарвлення якої пропорційна вмісту сечової кислоти. Кількість фосфорно-вольфрамової сині визначається шляхом титрування червоною кров'яною сіллю. Остання окислює фосфорно-вольфрамову синь і синє забарвлення зникає.

Хід роботи. До 1,5 мл сечі додають 1 мл 20% розчину карбонату натрію і 1 мл фосфорно-вольфрамового реактиву Фоліна, змішують і титрують 0,01 н розчином червоної кров'яної солі до зникнення синього забарвлення.

Для розрахунку вмісту сечової кислоти в сечі необхідно знати, яка кількість сечової кислоти відповідає 1 мл фериціаніду калію. Наприклад, на титрування стандартної стандартної проби, де до 1,5 мл стандартного розчину сечової кислоти (0,75 мг чистої сечової кислоти) додавали 1 мл 20% Nа2СО3 і 1 мл фосфорно-вольфрамового реактиву, пішло 0,81 мл фериціаніду калію. Тоді 1 мл фериціаніду (X) відповідає:

Х= 0,75 = 0,8 мг сечової кислоти

0,81

Розрахунок. Вміст сечової кислоти (в мг) в добовій сечі вираховують за формулою:

X = 0,8 х А х В мг/добу,

1,5

де 0,8 - маса сечової кислоти в мг, що відповідає 1 мл фериціаніду калію;

А - кількість фериціаніду калію, яка пішла на титрування, мл;

В - добовий діурез, мл.

Коефіцієнт перерахунку в одиниці СІ (ммоль/добу) дорівнює 0,0059.

Клініко-діагностичне значення

Гіперурікурія (збільшення виділення сечової кислоти з сечею) спостерігається при всіх захворюваннях, які супроводжуються посиленим розпадом нуклеопротеїнів (лейкози, лікування цитостатиками, іонізуюче опромінення, опіки, крупозне запалення легень, ревматизм, гемолітична анемія, отруєння свинцем, токсикоз), а також, при підвищеному вмісті пуринів у їжі.

Гіпорурікурія (зменшення виділення сечової кислоти з сечею) спостерігається при подагрі (не завжди), нефриті, нирковій недостатності, прогресивній м'язевій атрофії. При подагрі солі сечової кислоти (урати) відкладаються в хрящах, м'язах і суглобах. Вміст сечової кислоти в крові може бути підвищений, а з сечею виділяється менше, ніж в нормі.