Самостійна позааудиторна робота:

1. Скласти схему включення вуглецевого скелету амінокислот у циклі Кребса.

2. Написати рівняння реакцій синтезу і розпаду глутаміну.

3. Написати рівняння реакцій циклу сечовино-утворення.

4. Підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи.

Контрольні питання:

1. Катаболізм вуглецевого скелету амінокислот. Глікогенні і кетогенні амінокислоти.

2. Шляхи утворення та знешкодження аміаку в різних органах і тканинах.

3. Орнітиновий цикл синтезу сечовини: рівняння реакцій, ферменти, зв’язки з циклом трикарбонових кислот, регуляція процесу.

4. Порушення синтезу сечовини, вроджені і набуті гіперамоніємії.

5. Інші шляхи знешкодження аміаку: синтез глутаміну, відновне амінування кетокислот, утворення солей амонію.

6. Кількісне визначення сечовини в крові і сечі.

Самостійна робота на занятті:

Виконати лабораторну роботу, оформити та захистити протокол.

1. Визначення сечовини в сечі.

Сечовина - кінцевий продукт обміну білків. Сечовина - диамід вугільної кислоти, що утворюється в печінці при знешкодженні аміаку. За добу із сечею дорослої людини виділяється 20-35 г, або 333-583 ммол, сечовини.

Принцип методу. Метод базується на здатності сечовини, що містить аміногрупи, утворювати з парадиметиламінобензальдегідом в кислому середовищі комплексну сполуку, забарвлену в жовтий колір. Інтенсивність забарвлення прямо пропорційна концентрації сечовини в досліджуваній сечі і визначається фотометрично.

Хід роботи. В пробірку наливають 0,2 мл сечі, додають 1,2 мл розчину парадиметиламінобензальдегіду і ретельно перемішують. Через 15 хвилин пробу фотометрують в сухих кюветах шириною 3 мм з синім світлофільтром проти води (з врахуванням показника Е для контролю - 0,08). Для визначення вмісту сечовини в сечі користуються готовим калібрувальним графіком (0,5; 1,0; 1,5; 2,0; 2,5 г сечовини в 100 мл) і розраховують сечовину в г/добу. Коефіцієнт перерахунку в одиниці СІ (ммоль/добу) дорівнює 16,65. При побудові калібрувального графіка використовують стандартні розчини сечовини і замість сечі беруть 0,2 мл кожного стандарту, обробляють так само, як і сечу, і фотометрують проти води з синім світлофільтром в кюветі на 3 мм.

Клініко-діагностичне значення. Знижений вміст сечовини в сечі спостерігається при цирозі печінки, паренхіматозній жовтяниці, нефриті, ацидозі, уремії, підвищений - при недостатності білка в харчуванні, злоякісній анемії, гарячці, інтенсивному розпаді білків в організмі, після прийому саліцилатів, при отруєнні фосфором.

Література:

1. Конспект лекцій.

2. Губський Ю. І. Біологічна хімія.- К.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.- 509с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.- 736с.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття № 14

Тема: Клініко-біохімічна характеристика функції та обміну нуклеотидів. Метаболізм пуринових і пірімідинових основ. Гіперурікемія. Подагра. Фармпрепарати на основі азотистих основ та лікування подагри.

бмін нуклеопротеїнів і нуклеотидів. Визначення сечової кислоти.

Актуальнiсть теми: Катаболізм нуклеопротеїнів включає перетворення їх і ШКТ, всмоктування продуктів та подальші перетворення у тканинах до кінцевих продуктів, що екскретуються із організму. Надмірне утворення чи порушення виведення сечової кислоти зумовлюють розвиток подагри.