- •Заняття №1
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна робота на заняттi.
- •1.Незворотнє осадження (денатурація) білків.
- •1.1. Осадження солями важких металів.
- •1.2. Осадження концентрованими кислотами.
- •1.3.Денатурація білків під впливом високої температури.
- •1.4.“Розділення альбумінів і глобулінів методом висолювання”.
- •Лiтература.
- •Заняття №2
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна аудиторна робота:
- •1. Виділення казеїногену з молока і його гідроліз.
- •2. Виділення муцину із слини.
- •3. Бензидинова проба на гем гемоглобіну.
- •4. Проведеня специфічних реакцій на складові частини нуклеїнових кислот.
- •Лiтература.
- •Заняття №3
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна робота на заняттi.
- •1. Вплив активаторів та інгібіторів на активність амілази слини.
- •Лiтература.
- •Заняття №4
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна робота на заняттi.
- •1.Визначення активності амілази сечі методом Вольгемута.
- •Лiтература.
- •Заняття №5
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостiйна робота на заняттi.
- •1. Визначення активності сукцинатдегідрогенази мітохондрій.
- •Лiтература.
- •Заняття №6
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Лiтература.
- •Заняття №7
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Лiтература.
- •Заняття №8
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •1. Вплив жовчі на активність ліпази.
- •2. Якісна реакція на жовчні кислоти в лікувальних засобах.
- •Лiтература.
- •Заняття №9
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті:
- •1. Якісне визначення холестерину
- •2. Кількісне визначення холестерину в сироватці крові
- •Заняття № 10
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті:
- •1. Визначення кетонових тіл у сечі.
- •1.1. Проба Легаля на ацетон.
- •1.2. Реакція Герхардта на ацетооцтову кислоту
- •Заняття № 11
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •1. Визначення кислотності шлункового соку натурального.
- •Література:
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті:
- •1.1. Визначення активності аспартатамінотрансферази
- •2. Визначення активності аланінамінотрансферази
- •Література:
- •Самостійна позааудиторна робота:
- •Контрольні питання:
- •Самостійна робота на занятті:
- •1. Визначення сечовини в сечі.
- •Література:
- •Заняття № 14
- •Навчальнi цiлi
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Клініко-діагностичне значення
- •Література:
- •Заняття № 15
- •Самостiйна позааудиторна робота
- •Контрольнi питання:
- •Література:
- •Заняття № 16
- •Самостiйна позааудиторна робота
- •Контрольнi питання:
- •Література:
- •Заняття № 17
- •Самостiйна позааудиторна робота
- •Контрольнi питання:
- •Література:
- •Заняття № 18
- •Самостiйна позааудиторна робота
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •1. Визначення тироксину.
- •Література:
- •Заняття № 19 Тема: Клініко-біохімічна характеристика функції кіркової частини наднирників та статевих залоз в нормі та при патології. Гормони цих залоз як фармпрепарати в практичній фармації.
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •2. Якісні реакції на фолікулін
- •Навчальнi цiлi
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Якісні реакції на адреналін
- •Література:
- •Заняття № 21
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота
- •Контрольнi питання
- •1.Виявлення вітаміну а.
- •2.Виявлення вітаміну d.
- •3. Виявлення вітаміну е.
- •4. Виявлення вікасолу.
- •Література:
- •Заняття № 22
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Виявлення вітаміну в1.
- •Виявлення вітаміну в2.
- •Виявлення вітаміну рр (в5).
- •Виявлення вітаміну в6.
- •Література:
- •Заняття № 23 Тема: Кров. Клініко-біохімічна характеристика крові в нормі і патології. Фармпрепарати з компонентів крові.
- •Навчальнi цiлi
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Виконати лабораторні роботи:
- •1. Визначення вмісту білка біуретовим методом.
- •2. Визначення вмісту білка рефрактометричним методом.
- •3. Визначення фракцій білка методом електрофорезу.
- •Література:
- •Заняття № 24
- •Навчальнi цiлi:
- •Самостiйна позааудиторна робота
- •Контрольнi питання
- •Література:
- •Заняття № 25 Тема: Клініко-функціональна характеристика нирок і сечі.
- •Навчальнi цiлi
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Клініко-діагностичне значення
- •Клініко-діагностичне значення
- •1. Якісна реакція на білок.
- •Клініко-діагностичне значення
- •2. Кількісне визначення білка за методом Робертса-Стольникова.
- •Лiтература.
- •Заняття №26 Тема: Фармацевтична біохімія. Загальна характеристика метаболізму ліків. Фази метаболізму. Підсумкове заняття. Тестовий контроль. Залік.
- •Навчальнi цiлi
- •Самостiйна позааудиторна робота:
- •Контрольнi питання:
- •Самостійна робота на занятті
- •Методика виконання роботи
- •Література:
2. Визначення активності аланінамінотрансферази
Хід роботи. В дві пробірки (дослідну і контрольну) вносять по 0,5 мл субстратної суміші для АлАТ і ставлять у водяну баню або термостат при 37оС на 5 хвилин. Потім в дослідну пробірку додають 0,1 мл сироватки крові, а в контрольну - 0,1 мл води і 0,5 мл розчину 2,4-ДФГ і інкубують обидві пробірки в термостаті або водяній бані при 37оС на протязі 30 хвилин. Виймають пробірки з термостата, додають в дослідну пробу 0,5 мл розчину 2,4-ДФГ і обидві пробірки залишають на 20 хвилин при кімнатній температурі. Потім додають по 5 мл 0,1н розчину NaOH в кожну пробірку, ретельно перемішують, залишають при кімнатній температурі на 10 хвилин і фотометрують так, як описано вище.
Розрахунок виконується за готовою калібрувальною кривою. Для розрахунку активності АлАТ і перерахунку її в мікромолі ПВК використовують ті ж формули, що і для АсАТ (результат перемножують на 2 - коефіцієнт перерахунку на 1 годину інкубації). В сироватці крові здорових людей активність АлАТ, визначена за допомогою даного методу, коливається в межах 5-30 од.
Клініко-діагностичне значення. АлАТ і АсАТ зарекомендували себе як найбільш чутливі індикатори пошкодження паренхіми печінки (особливо АлАТ). Активність АлАТ, що перевищує в 10 і більше разів верхню межу норми, спостерігається переважно при гострих гепатитах (вірусному і токсичному), підвищення активності ферменту в 5-10 разів характерне для гострих (вірусного, алкогольного, медикаментозного) гепатитів, загострення хронічного активного гепатиту і пухлин печінки. Показники, що перевищують нормальні в 1,5-5 разів, спостерігаються при всіх перерахованих вище захворюваннях, а також в перший тиждень гострої обтурації загального жовчного протоку.
Активність АсАТ змінюється подібно до АлАТ, але з меншими потенційними можливостями (менша частота виявлення і більш низький рівень зміни активності).
Визначення активності амінотрансфераз в сироватці крові має виключно важливе значення для діагностики захворювань серця. В початковому періоді інфаркту міокарда через 4-6 годин спостерігається підвищення активності АсАТ, через 24-36 годин воно чітко виражене і лише на 3-7 день активність ферменту знижується до норми. Зміни АлАТ при цьому невеликі.
Література:
1.Конспект лекцій.
Губський Ю. І. Біологічна хімія.- К.-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.- 509с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.- 736с.
Гонський Я.І., Максимчук Т.П. – Біохімія людини, 2004.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.
ЗАНЯТТЯ №13
Тема: Знешкодження продуктів гниття в товстому кишечнику. Утворення та знешкодження аміаку. Орнітиновий цикл синтезу сечовини. Особливий обмін окремих амінокислот. Синтез креатиніну, глутатіону, холіну. Характеристика фарпрепаратів амінокислотного ряду.
Актуальнiсть теми: Катаболізм амінокислот включає відщеплення аміногрупи у формі аміаку та окиснення утворених кетокислот у циклі лимонної кислоти. Токсичний аміак знешкоджується в тканинах організму різними шляхами, основний із них – синтез сечовини у печінці. Зміни концентрації сечовини у плазмі крові і сечі спостерігається при захворюваннях печінки, нирок та інших патологічних станах.
Навчальні цілі:
Знати: шляхи знешкодження аміаку в органах і тканинах, шляхи включення вуглецевого скелету амінокислот у циклі Кребса.
Вміти: визначати концентрацію сечовини в біологічних рідинах, давати клініко-діагностичну оцінку отриманим результатам.
