Заняття № 10

Тема: Регуляція і патологія ліпідного обміну. Атеросклероз. Жовчно-кам’яна хвороба, ожиріння. Фармпрепарати в регуляції порушень ліпідного обміну.

Актуальнiсть теми: Патологія ліпідного обміну звичайно проявляється у вигляді гіперліпопротеїнемій – спадкових (первинних) і набутих (вторинних). Гіперліпопротеїнемії з гіперхолестеринемією призводять до розвитку атеросклерозу та його ускладнень. Важливим діагностичним показником ряду патологій є кетонемія і кетонурія.

Навчальні цілі:

Знати: механізм регуляції ліпідного обміну та порушення, лікарські середники для корекції ліпідного обміну.

Вміти: визначати показники ліпідного обміну і давати їм клініко-діагностичну оцінку.

Самостійна позааудиторна робота:

1. Написати рівняння реакції синтезу кетонових тіл.

2. Скласти схему окислення ацетооцтової кислоти до СО₂ і Н₂О, розрахувати вихід АТФ.

3. Підготувати вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи.

Контрольні питання:

1. Регуляція обміну ліпідів та її порушення.

2. Метаболізм кетонових тіл, їх значення в нормі та патології. Кетонемія і кетонурія.

3. Гіперліпопротеїнемії, атеросклароз, ожиріння. Препарати для їх терапії.

4. Жовчо-кам’яна хвороба, її фармакотерапія.

5. Жирове переродження печінки, ліпотропні препарати.

6. Вільнорадикальне пероксидне окислення ліпідів. Лікарські речовини – антиоксиданти.

Самостійна робота на занятті:

Виконати лабораторну роботу, оформити і захистити протокол.

1. Визначення кетонових тіл у сечі.

До кетонових тіл відносяться ацетооцтова кислота, β-оксимасляна кислота, ацетон. Біосинтез кетонових тіл (кетогенез) відбувається в печінці з продуктів окислення жирних кислот, зокрема з ацетил-КоА.

Ацетооцтова кислота, що утворюється в печінці, через кров транспортується до тканин організму (мозку, м’язів, легень, нирок, серця та інших), де служить енергетичним матеріалом. Фактично ацетооцтова кислота є транспортною формою ацетил-КоА. У здорової людини в крові вміст кетонових тіл складає 13-185 мкмоль/л (1,5-20 мг/л), з сечею виділяється 20-40 мг/добу. Це переважно ацетооцтова і β-оксимасляна кислоти. Ацетон з’являється в організмі при патології. Збільшення кількості кетонових тіл в крові (кетонемія) і сечі (кетонурія) спостерігається при розладах ліпідного і вуглеводного обміну.

1.1. Проба Легаля на ацетон.

Принцип методу. Ацетон і ацетооцтова кислота з нітропрусидом натрію в лужному середовищі утворюють продукти реакції забарвлені в червоний колір. При додаванні крижаної оцтової кислоти утворюється комплексна сіль вишнево-червоного кольору.

Хід роботи. У дві пробірки наливають по 0,5 мл сечі: в першу - здорової людини (контроль), в другу - хворого на цукровий діабет. В обидві пробірки додають по 0,5 мл розчину їдкого натрію і по 5-7 крапель нітропрусиду натрію. Спостерігають за появою червоного забарвлення в другій пробірці (сеча хворого). Підкислюють розчин декількома краплями концентрованої оцтової кислоти. Червоне забарвлення набуває вишневого відтінку. Реакція Легаля малоспецифічна. Креатинін сечі при взаємодії з нітропрусидом натрію утворює аналогічне забарвлення, але в такому разі при додаванні концентрованої оцтової кислоти рідина не забарвлюється у вишневий колір.