Самостiйна позааудиторна робота:

1. Схематично зобразити структуру та перерахувати функцію біологічних мембран клітин.

2. Схематично написати реакції синтезу холестерину та перерахувати шляхи використання в організмі в нормі і при патології.

Контрольні питання Контрольні питання:

1. Будова, фізико-хімічні властивості і біологічна роль холестерину і холестеридів.

2. Джерела поступлення холестерину в організм. Добова потреба в холестерині.

3. Перетравлювання і всмоктування холестерину, ферменти, роль жовчних кислот.

4. Шляхи використання холестерину в організмі. Біологчноактивні похідні холестерину: вітаміни, гормони, жовчні кислоти.

5. Біосинтез холестерину, основні стадії синтезу холестерину.

6. Транспорт холестерину. Роль ліпопротеїнів високої і низької щільності.

7. Вміст холестерину в сироватці крові. Гіперхолестеринемія.

Самостійна робота на занятті:

1. Якісне визначення холестерину

Принцип методу. Для виявлення холестерину застосовується ряд кольорових реакцій. Принцип їх полягає в тому, що холестерин в присутності водовіднімаючих засобів перетворюється з вторинного спирту в ненасичений вуглеводень.

Хід роботи.

а) Реакція з сірчаною кислотою (Сальковського).

В суху пробірку наливають 1 мл хлороформного розчину холестерину, нашаровують по стінці рівний об’єм концентрованої Н2SО4 і обережно збовтують. Після розшарування фаз спостерігається зміна: верхній (хлороформний) шар забарвлюється в пурпурно-червоний колір, нижній (шар кислоти) - в жовто-червоний колір із зеленуватою флуоресценцією.

б) Реакція з оцтовим ангідридом (Лібермана-Бурхарда).

В суху пробірку наливають 1-2 мл хлороформного розчину холестерину, додають 5-6 крапель оцтового ангідриду, 1-2 краплі концентрованої сірчаної кислоти, ретельно перемішують суміш скляною паличкою. Спостерігають за появою яскраво-зеленого кольору. При високій концентрації холестерину спочатку може спостерігатися рожево-червоне забарвлення, яке швидко переходить в синє і зелене.

2. Кількісне визначення холестерину в сироватці крові

Екзогенний холестерин в кількості 0,3-0,5 г надходить з харчовими продуктами, а ендогенний синтезується в організмі в кількості 0,8-2 г за добу. Багато холестерину синтезується в печінці, нирках, наднирниках, артеріальній стінці. В нормі в крові людини міститься 3-7 ммоль/л загального холестерину. Більша частина холестерину в плазмі крові знаходиться у вигляді складних ефірів (стериди), в еритроцитах - лише у вільному вигляді.

Принцип методу. Холестерин в присутності оцтового ангідриду і суміші оцтової і сірчаної кислот утворює сполуку зеленого кольору. Кількість холестерину визначають за інтенсивністю зеленого забарвлення методом колориметрії.

Хід роботи. Всі пробірки, піпетки, кювети повинні бути сухими. У дві пробірки наливають по 2,0 мл реактиву №1 (обережно) і додають: в першу пробірку - 0,1 мл стандартного розчину холестерину, в другу - 0,1 мл сироватки крові. Вміст пробірок перемішують струшуванням і ставлять в темне місце на 20 хвилин. Забарвлену в зелений колір рідину колориметрують на ФЕКу при червоному світлофільтрі (довжина хвилі 650-660 нм), в кюветах товщиною 5 мм проти води.

Розрахунок проводять за формулою:

Ед х Сст

Х = ------------ , де

Ест

Х – вміст холестерину в досліджуваній сироватці в г/л;

Ед – оптична густина (екстинкція) досліджуваної проби;

Ест – оптична густина (екстинкція) стандартного розчину;

Сст – концентрація холестерину в стандартному розчині.

Коефіцієнт перерахунку в одиниці СІ (ммоль/л) дорівнює 0,0258.

Клініко-діагностичне значення. При розладі жирового обміну холестерин може нагромаджуватися в крові. Збільшення вмісту холестерину в крові (гіперхолестеринемія) спостерігається при атеросклерозі, цукровому діабеті, механічній жовтяниці, гіпотиреозі. Зниження холестерину в крові (гіпохолестеринемія) спостерігається при анеміях, голодуванні, туберкульозі, гіпертиреозі, раковому виснаженні, паренхіматозній жовтяниці, гарячкових станах, при введенні інсуліну.

Лiтература.

1. Конспект лекцiй.

2. Биологическая химия -Воронина Л.Н. и др.- Х.:Основа, 1999. – 640 с.

3. Губський Ю.I. Бiологiчна хiмiя. – Київ-Тернопiль: Укрмедкнига, 2000 – 507 с.

4. Берёзов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.:Медицина, 1999. – 528 с.

5. Я.І.Гонський, Т.П.Максимчук – Біохімія людини, 2001.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.