1. Вплив жовчі на активність ліпази.

Ліпаза - фермент із груповою специфічністю, який діє на різноманітні жири при рН 9,0. Ліпаза гідролітично розщеплює харчові жири і в першу чергу ефірний зв”язок в a-положенні.

Принцип методу. Активність ліпази оцінюють за утворенням в результаті гідролізу жиру жирних кислот, кількість яких визначають титруванням лугом в присутності фенолфталеїну. Гідроліз жирів зручніше всього спостерігати на прикладі витяжки з підшлункової залози (джерело ліпази) і молока як субстрату, жир якого знаходиться в емульгованому стані і швидно розщеплюється на гліцерин і жирні кислоти. Якщо в пробу долити жовч, то ліпаза активується і гідроліз жиру протікає швидше.

Хід роботи. В дві пробірки або колбочки наливають по 10 мл молока та по 1 мл 5% розчину витяжки з підшлункової залози. В 1 пробірку доливають 1 мл води, а в другу - 1 мл жовчі. Вміст пробірок добре перемішують. З кожної пробірки відбирають по 1 мл суміші в інші пробірки, добавляють 1 - 2 краплі 0,5% р-ну фенолфталеїну і відразу ж титрують 0,05н р-ном їдкого натрію до появи слабо рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 30 секунд. Потім обидві пробірки із залишком суміші вміщують у водяну баню або термостат при 38^оС. Через кожні 10 - 15 хвилин з них відбирають по 1 мл суміші і проводять титрування, як і попереднього разу. Роблять 4 - 5 таких визначень. Результати визначення виражають в мілілітрах 0,05н розчину лугу, що затрачається на титрування, і будують графік, де на осі ординат відкладають кількість розчину лугу, що пішов на нейтралізацію жирних кислот (в мл), а на осі абсцис - час у хвилинах. На графіку отримують дві криві, що відображають процес гідролізу жиру під дією фермента ліпази від часу і в залежності від наявності чи відсутності жовчі.

2. Якісна реакція на жовчні кислоти в лікувальних засобах.

Принцип методу. При взаємодії жовчних кислот з фурфуролом, що утворюється із фруктози під дією концентрованої сірчаної кислоти, з’являється червоно-фіолетове забарвлення. Реакція використовуєтья для визначення жовчних кислот у фармпрепаратах (жовч медична, таблетки “Аллохол”).

Хід роботи. На сухе скельце наносять 2 краплі жовчі, 2 краплі 20%-го розчину сахарози, 5-7 крапель концентрованої сірчаної кислоти, ретельно перемішуюють. Спостерігають за зміною забарвлення.

Лiтература.

1. Конспект лекцiй.

2. Биологическая химия /Воронина Л.Н. и др.- Х.:Основа, 1999. – 640 с.

3. Губський Ю.I. Бiологiчна хiмiя. – Київ-Тернопiль: Укрмедкнига, 2000 – 507 с.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. – Біохімія людини.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

Зав. кафедрою проф. Ерстенюк А.М.

Заняття №9

Тема: Структура і функція мембран. Метаболізм холестерину. Транспортні форми ліпідів. Фармпрепарати як регулятори вмісту холестерину.

Актуальність теми: Мембрани – складні структурні компоненти клітин, які оточують клітини та субклітинні структури, основною властивістю яких є здібність до обміну речовин та енергії з оточуючим середовищем. Порушення процесів обміну холестерину з умовлює розвиток ряду патологічних процесів, особливо серцевосудинної системи, з застосуванням иерапії, що впливають на синтез холестерину.

Навчальні цілі:

Знати: структуру та функцію мембран. Структуру та обмін холестерину та транспортних форм ліпідів і їх роль в розвитку патологічних процесів.

Вміти: визначати показники вмісту холестерину крові і давати їх клініко-діагностичну оцінку.