5. Лекція.

36. Суперечка, обмін думками з конкретної проблеми з метою набуття но-

вих знань, зміцнення власної думки, формування вміння її відстоювати:

1. Бесіда. 2. Розповідь.

3. Дискусія. 4. Диспут.

5. Лекція.

37. Основна функція навчальної дискусії:

1. Освітня. 2. Виховна.

3. Розвивальна. 4. Стимулююча.

5. Контрольно-корегуюча.

38. Найважливіша умова ефективності навчальної дискусії та диспуту:

1. Використання в процесі вивчення гуманітарних предметів.

2. Застосування наочності.

3. Своєчасне використання прикладів.

4. Попередня і ґрунтовна підготовка як у змістовому, так й у формаль-

ному аспектах.

39. Словесний метод навчання, який застосовується переважно при ви-

вченні дисциплін гуманітарного циклу і дозволяє успішно розвивати

творчі здібності, уяву, активність учнів:

1. Розповідь. 2. Бесіда.

3. Дискусія. 4. Диспут.

5. Драматизація. 6. Пояснення.

7. Лекція.

40. Словесний метод навчання, головне завдання якого — розкрити причи-

ново-наслідкові зв’язки і закономірності у розвитку природи, людського

суспільства і людського мислення:

1. Розповідь. 2. Бесіда.

3. Диспут. 4. Дискусія.

5. Пояснення. 6. Лекція.

41. Словесний метод навчання, який передбачає усний виклад навчального

матеріалу, великого за обсягом, складного за логічною побудовою, нері-

дко узагальнюючого характеру, і часто розглядається як форма органі-

зації навчання:

1. Розповідь. 2. Бесіда.

3. Дискусія. 4. Диспут.

5. Пояснення. 6. Лекція.

42. Від інших словесних методів навчання лекція відрізняється:

1. Чіткою структурою.

2. Складною логічною побудовою.

3. Великою кількістю інформації.

4.

43. Словесний метод навчання, який вимагає поєднання з іншими методами

навчання і надає можливість учневі багаторазово опрацьовувати на-

вчальну інформацію в доступному для нього темпі і в зручний час:

1. Розповідь. 2. Бесіда.

3. Диспут. 4. Пояснення.

5. Робота з книгою.

44. Самостійна робота учнів з підручниками розв’язує такі завдання:

1. Підвищує пізнавальну самостійність учнів.

2. Підвищує якість засвоєння знань.

3.

45. Серед факторів, які визначають ефективність методу роботи з кни-

гою, найбільш важливими є:

1. Уміння вільно читати і розуміти прочитане.

2. Уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається.

3. Уміння вести записи, складати опорні конспекти.

4.

46. Більш ефективними є програмовані навчальні підручники, в яких крім

навчальної міститься й інформація.

47. Під час роботи з програмованими навчальними книгами учні:

1. Отримують необхідні вказівки.

2. Виконують передбачувані дії.

3.

48. Наочний метод навчання, який передбачає показ учням статистичної

наочності, плакатів, карт, картин, схем, звукозаписів тощо — метод .

49. Наочний метод навчання, який передбачає показ і сприйняття предме-

тів, процесів і явищ в їх символьному зображенні за допомогою плака-

тів, карт, портретів, фотографій, схем, репродукцій тощо — метод . .

50. Метод навчання, який полягає у наочно-чуттєвому ознайомленні учнів з

явищами, процесами, об’єктами в їх природному вигляді — метод

51. Ефективність методу демонстрування залежить від:

1. Правильного вибору об’єктів.

2. Уміння педагога скерувати увагу учнів на найбільш суттєве у явищі,

що демонструється.

3. Правильного поєднання різних методів.

4.

52. Для успішного використання методів ілюстрування і демонстрування

необхідно:

1. Забезпечити всебічне спостереження об’єкта.

2. Чітко виділити суттєве.

3. Детально продумати пояснення.

4.

53. Який метод організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності

учнів має таку структуру?

Визначення цілі і завдань експерименту; відтворення і корекція опорних

знань; мотивація учіння; постановка проблеми чи пізнавального завдан-

ня; показ явища учителем і сприйняття його учнями; аналіз фактів;

встановлення зв’язків і відношень; розв’язання проблеми чи пізнаваль-

ної задачі; висновки; теоретична інтерпретація фактів (явищ), що спо-

стерігались.

54. Який метод організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності

учнів передбачає такі основні етапи?

1. Вступний інструктаж вчителя.

2. Вивчення або повторення раніше вивчених знань, необхідних для

проведення роботи.

3. Самостійне спостереження.

4. Висновки учнів.

5. Висновки вчителя, колективні теоретичні узагальнення і оцінка ви-

конаної роботи.

55. У навчальному процесі самостійне спостереження учнів може викону-

вати дві функції: демонстраційно-ілюстративну і

56. Практичний метод навчання, який передбачає планомірне, організова-

не, повторне виконання дій з метою оволодіння ними або підвищення їх

якості — метод

57. В сучасній педагогіці класифікацію вправ здійснюють за характером

навчальної діяльності учнів і на основі

58. За характером навчальної діяльності учнів вправи можна поділити на:

1. Усні. 2. Письмові.

3. Графічні. 4

59. На основі дидактичних цілей вправи можна поділити на:

1. Вступні. 2. Пробні.

3. Тренувальні. 4. Контрольні.

5.

60. До якої групи включені вправи, класифіковані за характером навчальної

діяльності учнів?

1. Усні, письмові, творчі, графічні.

2. Усні, письмові, тренувальні, технічні.

3. Пробні, тренувальні, творчі.

4. Графічні, письмові, технічні, усні.

61. До якої групи включені вправи, класифіковані на основі дидактичних ці-

лей?

1. Творчі, тренувальні, контрольні, пробні, технічні.

2. Тренувальні, пробні, творчі, вступні, контрольні.

3. Усні, письмові, графічні, технічні.

4. Письмові, технічні, тренувальні, творчі.

62. Вправа, яка передбачає демонстрування певних дій учителем з наступ-

ним їх відтворенням учнями:

1. Пробна. 2. Тренувальна.

3. Контрольна. 4. Творча.

5. Вступна.

63. Вид вправ, які застосовуються тоді, коли новий матеріал слабко засво-

єний:

1. Пробні. 2. Тренувальні.

3. Контрольні. 4. Творчі.

5. Вступні.

64. Пробні вправи поділяються на:

1. Попереджувальні. 2. Коментовані.

3.

65. Пробна вправа, в якій пояснення учня передує виконанню дій —

66. Пробна вправа, в якій пояснення і виконання дій збігаються —

67. Пробна вправа, в якій дія передує поясненню її виконання —

68. Вправи, спрямовані на засвоєння учнями навичок у стандартних умовах

(за зразком, за інструкцією, за завданнями):

1. Пробні. 2. Тренувальні.

3. Вступні. 4. Творчі.

5. Контрольні.

69. Вправи, які вводяться за ступенем зростання складності завдань і

спрямовані на засвоєння учнями навичок:

1. Пробні. 2. Тренувальні.

3. Вступні. 4. Творчі.

5. Контрольні.

70. Вправи, які передбачають застосування знань, умінь та навичок у но-

вих ситуаціях:

1. Тренувальні. 2. Контрольні.

3. Творчі. 4. Пробні.

5. Вступні.

71. Вправи, спрямовані на визначення ступеня сформованості в учнів

практичних умінь:

1. Пробні. 2. Контрольні.

3. Вступні. 4. Творчі.

5. Тренувальні.

72. Умови ефективного застосування методу вправ:

1. Теоретична підготовленість учнів до виконання вправ.

2. Послідовність виконання вправ.

3. Достатня кількість вправ.

4. Перевірка практикою ступеня оволодіння учнями навичками й

уміннями.

5.

73. Практичний метод навчання, який передбачає вивчення в спеціальних

умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання —

74. Етапи здійснення пізнавальної діяльності учнів на практичних занят-

тях:

1. Пояснення вчителя. 2. Показ (інструктаж).

3. 4. Виконання роботи.

5. Контроль.

75. За внутрішньою сутністю (за характером пізнавальної діяльності уч-

нів) методи навчання є:

1. Пояснювально-ілюстративний.

2. Репродуктивний.

3. Проблемний (проблемного викладу).

4. Частково-пошуковий.

5.

76. Вкажіть групу методів навчання, класифікація яких здійснена за внут-

рішньою сутністю (за характером пізнавальної діяльності учнів).

1. Пояснювально-ілюстративний, дослідницький, частково-

пошуковий, репродуктивний, практичний.

2. Наочний, практичний, словесний.

3. Дослідницький, практичний, пошуковий, лабораторний.

4. Репродуктивний, дослідницький, проблемний, частково-пошуковий,

пояснювально-ілюстративний.

77. Вкажіть методи формування навичок і вмінь.

1. Бесіда, диспут, пізнавальна гра, спостереження.

2. Вправа, практична робота, інструктаж, ділова гра.

3. Лекція, тестування, бесіда, спостереження.

4. Ілюстрування, спостереження, пояснення, диспут.

5. Дослід, вправа, інструктаж, порівняння.

78. Які з методів навчання є одночасно методами науково-педагогічного

дослідження?

1. Бесіда, диспут, вправа.

2. Ілюстрування, спостереження, пізнавальна гра.

3. Спостереження, лекція, інструктаж.

4. Бесіда, дослід, спостереження.

5. Спостереження, бесіда, тестування.

79. Визначте метод навчання за рівнем розвитку пізнавальної діяльності

учнів. Його характерні ознаки:

1. Знання учням пропонуються у «готовому» вигляді.

2. Вчитель організовує сприйняття знань різними способами.

3. Учні здійснюють сприйняття й осмислення знань, фіксують їх у

пам’яті.

80. Визначте метод навчання за рівнем розвитку пізнавальної діяльності

учнів. Його характерні ознаки:

1. Знання учням пропонуються у «готовому» вигляді.

2. Вчитель не тільки повідомляє знання, але й пояснює їх.

3. Учні свідомо засвоюють знання, розуміють їх і запам’ятовують.

Критерієм засвоєння є правильне відтворення знань.

4. Міцність засвоєння знань забезпечується шляхом їх багаторазового

повторення.

. . .

81. Визначте метод навчання за рівнем розвитку пізнавальної діяльності

учнів. Його характерні ознаки:

1. Знання учням у «готовому» вигляді не пропонуються.

2. Вчитель показує шлях дослідження проблеми, розв’язує її від поча-

тку до кінця.

3. Учні спостерігають за процесом роздумів вчителя, навчаються

розв’язувати проблемні завдання.

82. Визначте метод навчання за рівнем розвитку пізнавальної діяльності

учнів. Його характерні ознаки:

1. Знання учням у»готовому» вигляді не пропонуються, їх потрібно

здобувати самостійно.

2. Вчитель організовує пошук нових знань за допомогою різноманіт-

них засобів.

3. Учні під керівництвом учителя самостійно розмірковують,

розв’язують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, узагаль-

нюють тощо. Внаслідок цього в учнів формуються міцні знання.

83. Визначте метод навчання за рівнем розвитку пізнавальної діяльності

учнів. Його характерні ознаки:

1. Вчитель разом з учнями формулює проблему.

2. Знання учням не повідомляються. Учні самостійно здобувають їх у

процесі дослідження проблеми, порівняння різних варіантів відпо-

відей. Засоби для досягнення результату також визначають учні.

3. Мета діяльності вчителя — оперативне управління процесом

розв’язання проблемних завдань.

4. Навчальний процес характеризується високою інтенсивністю; на-

вчання супроводжується підвищеним інтересом; знання характери-

зуються глибиною, міцністю, дієвістю.

84. Чи правильне твердження про те, що тільки деякі спеціальні методи

стимулюють інтерес і потребу вчитися, спонукають учнів до навчан-

ня?

1. Так, деякі методи, як, наприклад, контроль, спонукають учнів до на-

вчання, решта — нейтральні у цьому відношенні.

2. Жоден метод спеціально не спрямований на спонукання до учіння.

3. Ні, це загальна функція всіх методів, які застосовуються у школі.

4. Спонукання до навчання — допоміжна функція всіх методів.

5. Методи — це шляхи досягнення цілей, інших функцій вони не ви-

конують.

85. Чи правильне твердження про те, що функція управління характерна

тільки для деяких методів?

1. Так, для цієї цілі розроблені спеціальні методи.

2. Ні, це загальна функція всіх методів.

3. Нічого конкретного сказати не можна: все залежить від обставин.

4. Управління це не функція метода.

5. Функція управління — допоміжна для всіх методів.

86. За логікою засвоєння знань методи навчання є:

1. Аналітичний. 2. Синтетичний.

3. Індуктивний. 4. Дедуктивний.

5.

87. Метод навчання за логікою засвоєння знань, який передбачає рух від

окремого до окремого через його порівняння за ознаками подібності чи

відмінності:

1. Аналітичний. 2. Синтетичний.

3. Індуктивний. 4. Дедуктивний.

5. Традуктивний.

88. Метод навчання, який забезпечує перехід від одиничного до загального в

пізнавальному процесі:

1. Дедуктивний. 2. Індуктивний.

3. Традуктивний. 4. Аналітичний.

5. Синтетичний.

89. Метод навчання, який функціонує в логіці від загального до конкретно-

го:

1. Традуктивний. 2. Індуктивний.

3. Аналітичний. 4. Синтетичний.

5. Дедуктивний.

90. Метод навчання, який передбачає виділення з цілого окремої частини:

1. Індуктивний. 2. Синтетичний.

3. Дедуктивний. 4. Традуктивний.

5. Аналітичний.

91. Метод навчання, який передбачає уявне або практичне поєднання виді-

лених аналізом елементів або властивостей предмета в єдине ціле:

1. Аналітичний. 2. Традуктивний.

3. Синтетичний. 4. Індуктивний.

5. Дедуктивний.

92. Загальні умови, які визначають вибір методів навчання:

1. Відповідність цілям і завданням навчання.

2. Відповідність можливостям учителя.

3. Відповідність навчальним можливостям учнів.

4. Відповідність умовам і відведеному часу для навчання.

5.

6. Відповідність закономірностям і принципам навчання.

93. Вкажіть правильну класифікацію методів навчання за логікою засвоєн-

ня знань.

1. Аналітичний, синтетичний, проблемний, репродуктивний, індукти-

вний, дослідницький.

2. Індуктивний, синтетичний, традуктивний, аналітичний, дедуктив-

ний.

3. Пояснювально-ілюстративний, дослідницький, репродуктивний,

проблемний, частково-пошуковий.

4. Традуктивний, індуктивний, аналітичний, синтетичний, дедуктив-

ний, аналогії, репродуктивний.

94. У навчально-виховному процесі методи виконують функції:

1. Навчальну. 2. Розвивальну.

3. Виховуючу. 4. Контрольно-корекційну.

5.

95. Методи, які спеціально спрямовані на формування позитивних мотивів

учіння, стимулюють пізнавальну активність, одночасно сприяють зба-

гаченню учнів навчальною інформацією — методи

96. Методи стимулювання можна поділити на групи:

1. Методи формування пізнавальних інтересів учнів.

2.

97. Методи, які забезпечують можливість перевірити рівень засвоєння уч-

нями знань, сформованості вмінь і навичок — методи

98. Види контролю:

1. Усний. 2. Письмовий.

3. Лабораторно-практичний. 4. Тестова перевірка.

5.

99. Який вид контролю є «зайвим» у даному переліку?

1. Самоконтроль. 2. Лабораторно-практичний.

3. Усний. 4. Індивідуальний.

5. Тестова перевірка. 6. Письмовий.

100.Метод, який передбачає усне опитування, постановку логічних,

пов’язаних між собою запитань перед учнями всього класу —

101.Метод, який передбачає усне опитування, можливість самостійно ви-

кладати свої думки ,корегувати і доповнювати їх —

102.Метод контролю, за допомогою якого можна виявити знання фактів

правил, законів, але не здібностей учнів — 103.Етапи усного опитування:

1. Постановка вчителем запитань.

2. Підготовка учнів до відповідей і відтворення засвоєних знань.

3.

4. Аналіз і оцінка відповіді учня.

104.Усвідомлене регулювання учнем своєї діяльності з метою забезпечення

таких результатів, які відповідали би поставленим цілям, пред’явленим

вимогам, нормам, правилам, зразкам — 105.Критичне ставлення учня до своїх здібностей і можливостей та

об’єктивне оцінювання власних успіхів у навчанні —

106.План рецензування відповідей:

1. Тема відповіді.

2. Правильність викладу фактичного матеріалу.

3. Повнота висвітлення теми.

4. Послідовність суджень, логічних висновків.

5.

6. Загальна оцінка відповіді.

107.Метод коментування — це спосіб формування учіння.

108.Визначіть метод навчання за логікою сприйняття навчальної інформа-

ції за умови, що учні виконують такі дії: сприймають загальні поло-

ження, формули, закони, а потім засвоюють висновки, наводять свої

приклади чи розв’язують задачі, виконують вправи 109.Визначіть метод навчання за логікою сприйняття навчальної інформа-

ції за умови, що учні виконують наступні дії: розв’язують задачі, вико-

нують вправи, а потім роблять узагальнення, формулюють закони,

правила, висновки 110.При використанні якого логічного методу навчання діяльність учителя

здійснюється таким чином: викладає і пояснює факти, наводить конк-

ретні приклади, підводить учнів до узагальнення у вигляді нового по-

няття, правила, закону? 111.При використанні якого логічного методу навчання діяльність учителя

здійснюється таким чином: викладає загальні положення, формули, за-

кони, а потім наводить конкретні приклади, задачі, організовує вико-

нання вправ