- •1.2 Вимоги санітарії до чистоти повітряного середовища виробничих приміщень
- •1.3 Заходи забезпечення чистоти повітря
- •1.4 Вентиляція, її види, принципи розрахунку
- •1.5 Засоби індивідуального захисту
- •1.6 Очищення повітря в промислових установках. Категорії чистоти повітряного середовища
- •Тема 2. Виробниче освітлення
- •2.1 Основні параметри, що характеризують зорові умови роботи
- •2.2 Природне освітлення, його види, влаштування і принципи розрахунку
- •2.3 Характеристика джерел штучного освітлення і світильників
- •2.4 Види штучного освітлення
- •Методи розрахунку штучного та природного освітлення
- •Тема 3. Захист від вібрації і шуму
- •3.1 Вібрація, її дія на організм, норми і методи захисту
- •3.2 Шум, його вплив на організм, нормування та методи захисту
- •Тема 4. Захист від електромагнітних полів та іонізуючих випромінювань
- •4.1 Електромагнітні поля, дія на організм, нормування і методи захисту
- •4.2 Іонізуючі випромінювання, дія на організм, норми та методи захисту
- •Розділ III. Техніка безпеки тема1. Вибухобезпека
- •1.1 Запобігання вибуху апаратів та посудин, які працюють під тиском
- •1.2 Безпека при одержанні і використанні ацетилену
- •1.3 Запобігання вибуху гаго-, паро- і пилоповітряних сумішей
- •Тема 2. Безпека улаштування обладнання та експлуатації механізмів і машин
- •2.1 Вимоги до конструкції машин і обладнання
- •2.2 Небезпечні зони обладнання. Огороджувальні і запобіжні пристрої, їх призначення та види
- •2.3 Блокувальне обладнання та сигналізація. Призначення та різновиди
- •2.4 Вимоги безпеки до конструкції і експлуатації підйомно-транспортних механізмів (птм)
- •2.5 Роль механізації, автоматизації, дистанційного та програмного управління у підвищенні безпеки праці
- •Тема 3. Електробезпека
- •3.1 Вплив електричного струму на організм людини
- •3.2 Аналіз небезпеки ураження при дотику до струмопровідних частин різних електромереж
- •2. Двополюсне доторкання до однофазної мережі змінного струму:
- •3. Однополюсне доторкання до трифазної мережі з глухозаземленою нейтраллю:
- •4. Однополюсне доторкання до трифазної мережі з ізольованою нейтраллю:
- •3.3 Надання долікарської допомоги при електротравмах
- •3.4 Крокова напруга
- •3.5 Класифікація приміщень за ступенем електробезпеки
- •3.6 Заходи зі зменшення небезпеки ураження електричним струмом
- •3.6.1 Ізоляція електроустаткування
- •3.6.2 Застосування захисного заземлення
- •3.6.3 Занулення
- •3.6.4 Повторне заземлення нульового провідника
- •3.6.5 Захисне відключення
- •3.6.6 Розділення електромереж
- •3.6.7 Застосування малих напруг
- •3.6.8 Застосування запобіжників
- •3.6.9 Індивідуальні захисні засоби в електроустановках
- •Список літератури
- •Розділ IV. Пожежна безпека тема 1. Профілактика пожеж
- •1.1 Фізико-хімічні основи горіння та пожежонебезпечність речовин
- •1.2 Пожежі, причини виникнення та шляхи розповсюдження
- •1.3 Оцінка пожежної небезпеки виробництв та вогнестійкість конструкцій
- •1.4 Протипожежні вимоги до улаштування устаткування і технологічних процесів
- •1.5 Протипожежні вимоги до обладнання виробничих приміщень
- •1.6 Протипожежні вимоги до електроустаткування, систем опалення і вентиляції
- •1.7 Пожежний зв'язок і сигналізація, види та принципи дії
- •1.7.1 Спринклерні і дренчері установки
- •1.8 Методи гасіння пожеж та основні вогнегасні речовини
- •1.8.1 Призначення вогнегасників
- •1.9 Організація пожежної охорони підприємств і пожежний нагляд
- •Список літератури
3.2 Шум, його вплив на організм, нормування та методи захисту
Під терміном шум розуміють безладне змішування звуків різних частот і сил. Нормативним документом є ГОСТ 12.1.003-83 "Шум. Общие требования безопасности".
Шум (звук) характеризується:
інтенсивністю сили звуку, J, Вт/м Ця величина стосується звукової потужності машини;
звуковим тиском, р, Н/м. Це тиск звукової хвилі на поверхню (а також на барабанну перетинку органів слуху).
Оскільки вухо людини реагує не на абсолютну, а на відносну зміну інтенсивності, то і були введені логарифмічні величини - рівні інтенсивності і рівні звукового тиску:
рівень інтенсивності звуку (dB) визначають за формулою:
де J0 - інтенсивність звуку, що відповідає межі чутності (J0 = 10-12 Вт/м2) на частоті 1000 Гц;
J - інтенсивність звуку в даній точці, Вт/м2. Рівнем інтенсивності користуються для акустичних розрахунків;
рівень звукового тиску використовують для вимірювання звуку і оцінки його дії на органи слуху. Величину рівня звукового тиску (dB) визначають за формулою:
Де P0 - пороговий звуковий тиск, Н/м2 ;
P - середньоквадратична величина звукового тиску, Н/м2;
рівень гучності - фон, характеризує фізіологічне сприйняття звуків з урахуванням їх частоти.
За впливом на організм людини звуки поділяють на: низькочастотні (до 400 Гц); середньочастотні (від 400 до 1000 Гц) і високочастотні з частотою понад 1000 Гц.
Звуки поділяють також на інфразвуки (до 20 Гц) та ультразвуки - понад 20000 Гц. Слуховий апарат людини сприймає звуки: від 20 до 20000 Гц..
Відповідно до ГОСТу 12.1.003-83 встановлені граничні рівні шуму, табл.2.3.
Таблиця 2.3 - Співвідношення частоти і рівня звукового тиску:
Робочі місця і територія промислових підприємств |
|
Середньогеометричні октавні смуuи, Гц |
|||||||
|
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
|
|
|
Рівень звукового тиску, dБ |
|||||||
|
103 |
98 |
95 |
88 |
85 |
83 |
81 |
80 |
|
Залежно від рівня і характеру шуму, його довготривалості, а також від індивідуальних особливостей людини навіть невеликий шум (50-60 dBA) створює значне навантаження на нервову систему людини, справляє на неї психологічний вплив.
Ступінь шкідливості будь-якого шуму залежить також від того, наскільки він відрізняється від звичного шуму, або шуму, котрий спричиняє сама людина.
Збільшення шуму за 70 dBA може справити фізіологічний вплив на людину і привести до очевидних змін в її організмі.
Під впливом шуму, що перевищує 85-90 dBA, в першу чергу знижується слухова чутливість на високих частотах. При дії шуму високих рівнів (більше 145 dB) може розірватись барабанна перетинка.
При нормувати шуму використовують два методи: нормування за граничним спектром шуму, нормування рівня звуку в dBA.
Перший метод нормування є основним для постійних шумів. Тут нормуються рівні звукових тисків у восьми октавних смугах частот з середньогеометричними частотами 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц. Сукупність восьми граничних рівнів звукового тиску називається граничним спектром (ГС).
Другий метод нормування загального рівня шуму, виміряного по шкалі А шумоміра і названого рівнем звуку в dБА, використовують для орієнтовних оцінок постійного і непостійного шуму, оскільки в цьому разі спектр шуму невідомий. Рівень звуку (dБА) має зв'язок з граничним спектром залежністю LA = ГС + 5.
Для тонального та імпульсного шуму граничні рівні треба брати на 5 dB меншими від довідкових значень.
Заходи, які зменшують небезпеку шуму:
Зменшення в джерелі виникнення за рахунок застосування "не-звучних" матеріалів.
Звукоізоляція - зміна напряму звуку в сторону від робочої зони.
Акустична обробка приміщень - за рахунок застосування штучних поглиначів.
Звукоглушіння - застосування глушників шуму. Вони можуть бути: реактивні, активні і комбіновані.
Застосування індивідуальних засобів захисту. Вони поділяються на: внутрішні - полувтулки з м'якою пластмасою, беруші. Ці засоби вводяться у вушну раковину; зовнішні - навушники (антифони), шлемофони.
Треба пам'ятати, що шуми дуже високих рівнів передаються кістками черепа, тому з шумом треба вести боротьбу в джерелі його виникнення.
