- •1.2 Вимоги санітарії до чистоти повітряного середовища виробничих приміщень
- •1.3 Заходи забезпечення чистоти повітря
- •1.4 Вентиляція, її види, принципи розрахунку
- •1.5 Засоби індивідуального захисту
- •1.6 Очищення повітря в промислових установках. Категорії чистоти повітряного середовища
- •Тема 2. Виробниче освітлення
- •2.1 Основні параметри, що характеризують зорові умови роботи
- •2.2 Природне освітлення, його види, влаштування і принципи розрахунку
- •2.3 Характеристика джерел штучного освітлення і світильників
- •2.4 Види штучного освітлення
- •Методи розрахунку штучного та природного освітлення
- •Тема 3. Захист від вібрації і шуму
- •3.1 Вібрація, її дія на організм, норми і методи захисту
- •3.2 Шум, його вплив на організм, нормування та методи захисту
- •Тема 4. Захист від електромагнітних полів та іонізуючих випромінювань
- •4.1 Електромагнітні поля, дія на організм, нормування і методи захисту
- •4.2 Іонізуючі випромінювання, дія на організм, норми та методи захисту
- •Розділ III. Техніка безпеки тема1. Вибухобезпека
- •1.1 Запобігання вибуху апаратів та посудин, які працюють під тиском
- •1.2 Безпека при одержанні і використанні ацетилену
- •1.3 Запобігання вибуху гаго-, паро- і пилоповітряних сумішей
- •Тема 2. Безпека улаштування обладнання та експлуатації механізмів і машин
- •2.1 Вимоги до конструкції машин і обладнання
- •2.2 Небезпечні зони обладнання. Огороджувальні і запобіжні пристрої, їх призначення та види
- •2.3 Блокувальне обладнання та сигналізація. Призначення та різновиди
- •2.4 Вимоги безпеки до конструкції і експлуатації підйомно-транспортних механізмів (птм)
- •2.5 Роль механізації, автоматизації, дистанційного та програмного управління у підвищенні безпеки праці
- •Тема 3. Електробезпека
- •3.1 Вплив електричного струму на організм людини
- •3.2 Аналіз небезпеки ураження при дотику до струмопровідних частин різних електромереж
- •2. Двополюсне доторкання до однофазної мережі змінного струму:
- •3. Однополюсне доторкання до трифазної мережі з глухозаземленою нейтраллю:
- •4. Однополюсне доторкання до трифазної мережі з ізольованою нейтраллю:
- •3.3 Надання долікарської допомоги при електротравмах
- •3.4 Крокова напруга
- •3.5 Класифікація приміщень за ступенем електробезпеки
- •3.6 Заходи зі зменшення небезпеки ураження електричним струмом
- •3.6.1 Ізоляція електроустаткування
- •3.6.2 Застосування захисного заземлення
- •3.6.3 Занулення
- •3.6.4 Повторне заземлення нульового провідника
- •3.6.5 Захисне відключення
- •3.6.6 Розділення електромереж
- •3.6.7 Застосування малих напруг
- •3.6.8 Застосування запобіжників
- •3.6.9 Індивідуальні захисні засоби в електроустановках
- •Список літератури
- •Розділ IV. Пожежна безпека тема 1. Профілактика пожеж
- •1.1 Фізико-хімічні основи горіння та пожежонебезпечність речовин
- •1.2 Пожежі, причини виникнення та шляхи розповсюдження
- •1.3 Оцінка пожежної небезпеки виробництв та вогнестійкість конструкцій
- •1.4 Протипожежні вимоги до улаштування устаткування і технологічних процесів
- •1.5 Протипожежні вимоги до обладнання виробничих приміщень
- •1.6 Протипожежні вимоги до електроустаткування, систем опалення і вентиляції
- •1.7 Пожежний зв'язок і сигналізація, види та принципи дії
- •1.7.1 Спринклерні і дренчері установки
- •1.8 Методи гасіння пожеж та основні вогнегасні речовини
- •1.8.1 Призначення вогнегасників
- •1.9 Організація пожежної охорони підприємств і пожежний нагляд
- •Список літератури
2.3 Характеристика джерел штучного освітлення і світильників
Освітлення виконується лампами розжарення і люмінесцентними лампами.
Лампи розжарення (ЛР):
Позитивні якості: простота виготовлення, включення, швидке загоряння, низька вартість.
Недоліки: мала світловіддача, (7-20 лм/Вт), малий строк, служби (до 1000 годин), спотворення світлопередачі.
Типи ламп: РГ - розжарення газонаповнені, РВ - вакуумні, РБ - біспіральні, РБК - біспіральні з криптоно-ксеноновим наповненням.
Люмінесцентні лампи (ЛЛ):
Позитивні якості: велика світловіддача (в 5-7 разів > ЛР), великий строк служби (6-14 тис. годин), можливість отримання світлового потоку практично в будь-якій частині спектру.
Недопіки: велика вартість, великі габарити і складність виготовлення, а також включення ламп, довгий час розгоряння лампи (до 10-15 хвилин), наявність стробоскопічного ефекту.
Типи памп: ЛБ - люмінесцентна білого світла, ЛД - денного світла, ЛХБ -холодно-білого світла, ЛДЦ - денного світла з виправленою світлопередачею, ДРЛ - дугова ртутна лампа. Найбільшу світловіддачу мають натрійові лампи (до 140 лм/Вт). На промислових підприємствах лампи застосовуються обов'язково разом зі світильником, призначення якого полягає в тому, щоб розподілити світловий потік, захистити лампу від руйнування, підвести електричний струм, закріпити лампу.
Світильники можуть бути відкриті, закриті, пилозахищені, вибухонебезпечні, направленого світла, з дзеркальним відображенням тощо. Наприклад, світильник прямого світла "Універсал", "Глибоковииромінювач" для місцевого освітлення, ВЗГ - вибухозахищений, "Куля молочно-білого скла", "Люцетта", ПВЛ (пилою-вологозахищені люмінесцентні), ОД (відкриті дифузні) люмінесцентні та інші.
2.4 Види штучного освітлення
В існуючих нормах виробничого освітлення 8 розрядів і 4 підрозряди зорових робіт. Рівень штучного освітлення вибирають з урахуванням найменшого розміру об'єкта, контрасту объекта з фоном, характеристики фону.
Виробниче освітлення може бути виконано у вигляді:
загального освітлення - при виконанні робіт, що не потребують великого зорового напруження. Світильники можуть бути розміщені рядами, згруповані, в шаховому порядку. Освітленість - від 75 до 300 лк;
місцеве освітлення. Самостійно у виробничих умовах не застосовується, а застосовується в парі із загальним. Для місцевого освітлення напруга повинна бути б, 12, 24, 36,42 В;
комбіноване освітлення (загальне і місцеве). Освітленість може бути до 300-1500 лк;
спеціальне освітлення (чергове, охоронне, бактерицидне);
аварійне освітлення (від автономних джерел або від вводу до підстанції. Рівень освітлення - не більше 5 % від загального).
Методи розрахунку штучного та природного освітлення
Метод світлового потоку. Застосовується для розрахунку загального рівномірного освітлення з урахуванням світла світильника і світла, віддзеркаленого від стін і стелі.
Розрахунок ведуть за формулою:
де Ен - нормована освітленість, лк; S - площа приміщення, м2;
к - коефіцієнт запасу (1,2 - 2);
Z - коефіцієнт мінімальної освітленості (1,2);
N - кількість ламп, шт.;
-
коефіцієнт, залежний від к.к.д. світильника,
висоти підвісу, віддзеркалення від стін
і стелі та ін.
Точковий метод - для розрахунку місцевого локалізованого освітлення і освітлення негоризонтальної поверхні:
де J - сила світла, кд;
а - кут між точкою, що світиться і нормаллю;
к - коефіцієнт запасу (1,2 - 2);
Н - висота підвісу світильника, м.
Метод питомої потужності для приблизних, орієнтовних розрахунків:
де Р - питома потужність лампи, Вт/м ; S - площа приміщення, м2 ; N - кількість ламп, шт.
Графоаналітичний метод.
Цей метод розроблено світлотехніком Данилюком і застосовується для розрахунку природного освітлення в приміщеннях, що знаходяться ще в стадії розробки. Графіки 1 і 2, які виготовлені на прозорому матеріалі, накладають на виконані в масштабі креслення віконних прорізів і рахують кількість променів (n1) графіка 1, що вмістились по висоті, і кількість променів (n2) графіка 2, що вмістились по ширині віконних прорізів. Геометричне значення коефіцієнта природного освітлення розраховують за формулою:
