- •1.2 Вимоги санітарії до чистоти повітряного середовища виробничих приміщень
- •1.3 Заходи забезпечення чистоти повітря
- •1.4 Вентиляція, її види, принципи розрахунку
- •1.5 Засоби індивідуального захисту
- •1.6 Очищення повітря в промислових установках. Категорії чистоти повітряного середовища
- •Тема 2. Виробниче освітлення
- •2.1 Основні параметри, що характеризують зорові умови роботи
- •2.2 Природне освітлення, його види, влаштування і принципи розрахунку
- •2.3 Характеристика джерел штучного освітлення і світильників
- •2.4 Види штучного освітлення
- •Методи розрахунку штучного та природного освітлення
- •Тема 3. Захист від вібрації і шуму
- •3.1 Вібрація, її дія на організм, норми і методи захисту
- •3.2 Шум, його вплив на організм, нормування та методи захисту
- •Тема 4. Захист від електромагнітних полів та іонізуючих випромінювань
- •4.1 Електромагнітні поля, дія на організм, нормування і методи захисту
- •4.2 Іонізуючі випромінювання, дія на організм, норми та методи захисту
- •Розділ III. Техніка безпеки тема1. Вибухобезпека
- •1.1 Запобігання вибуху апаратів та посудин, які працюють під тиском
- •1.2 Безпека при одержанні і використанні ацетилену
- •1.3 Запобігання вибуху гаго-, паро- і пилоповітряних сумішей
- •Тема 2. Безпека улаштування обладнання та експлуатації механізмів і машин
- •2.1 Вимоги до конструкції машин і обладнання
- •2.2 Небезпечні зони обладнання. Огороджувальні і запобіжні пристрої, їх призначення та види
- •2.3 Блокувальне обладнання та сигналізація. Призначення та різновиди
- •2.4 Вимоги безпеки до конструкції і експлуатації підйомно-транспортних механізмів (птм)
- •2.5 Роль механізації, автоматизації, дистанційного та програмного управління у підвищенні безпеки праці
- •Тема 3. Електробезпека
- •3.1 Вплив електричного струму на організм людини
- •3.2 Аналіз небезпеки ураження при дотику до струмопровідних частин різних електромереж
- •2. Двополюсне доторкання до однофазної мережі змінного струму:
- •3. Однополюсне доторкання до трифазної мережі з глухозаземленою нейтраллю:
- •4. Однополюсне доторкання до трифазної мережі з ізольованою нейтраллю:
- •3.3 Надання долікарської допомоги при електротравмах
- •3.4 Крокова напруга
- •3.5 Класифікація приміщень за ступенем електробезпеки
- •3.6 Заходи зі зменшення небезпеки ураження електричним струмом
- •3.6.1 Ізоляція електроустаткування
- •3.6.2 Застосування захисного заземлення
- •3.6.3 Занулення
- •3.6.4 Повторне заземлення нульового провідника
- •3.6.5 Захисне відключення
- •3.6.6 Розділення електромереж
- •3.6.7 Застосування малих напруг
- •3.6.8 Застосування запобіжників
- •3.6.9 Індивідуальні захисні засоби в електроустановках
- •Список літератури
- •Розділ IV. Пожежна безпека тема 1. Профілактика пожеж
- •1.1 Фізико-хімічні основи горіння та пожежонебезпечність речовин
- •1.2 Пожежі, причини виникнення та шляхи розповсюдження
- •1.3 Оцінка пожежної небезпеки виробництв та вогнестійкість конструкцій
- •1.4 Протипожежні вимоги до улаштування устаткування і технологічних процесів
- •1.5 Протипожежні вимоги до обладнання виробничих приміщень
- •1.6 Протипожежні вимоги до електроустаткування, систем опалення і вентиляції
- •1.7 Пожежний зв'язок і сигналізація, види та принципи дії
- •1.7.1 Спринклерні і дренчері установки
- •1.8 Методи гасіння пожеж та основні вогнегасні речовини
- •1.8.1 Призначення вогнегасників
- •1.9 Організація пожежної охорони підприємств і пожежний нагляд
- •Список літератури
Список літератури
Охрана труда в электроустановках (Под ред. Б.А. Князевского. - М.: Энергоатомиздат, 1983. - 336 с.
Охрана труда в машиностроении (П°Д РеД- Е.Я. Юдина. - М.: Машиностроение, 1983. -432 с.
Долин П.А. Основы техники безопасности в электроустановках. - М.: Энергоатомиздат, 1984. - 448 с.
Инженерно-технические средства безопасности труда (Г.Г. Лесенко, ЮС. Паньковский, В.Н. Петров - К.: Техніка, 1986. - 128 с.
Справочник по электротехническим защитным средствам и приспособлениям. - М.: Энергия, 1978. - 64 с.
Правила устройства электроустановок ПУЭ-76. - М.: Энергоатомиздат. 1985.-640 с.
Розділ IV. Пожежна безпека тема 1. Профілактика пожеж
1.1 Фізико-хімічні основи горіння та пожежонебезпечність речовин
Горіння - це хімічна реакція з'єднання речовини з киснем повітря, як супроводжується виділеннями тепла, світла, диму. Процес горіння підрозді ляють на декілька фаз.
Спалах - швидке горіння горючої суміші, яке не супроводжується утво ренням стиснутих газів.
Загоряння - виникнення горіння під дією джерела запалювання.
Запалення - згоряння, що супроводжується появою полум'я.
Самозагоряння - різке збільшення швидкості екзотермічних реакцій що призводить до виникнення горіння речовини при відсутності джерел запалювання.
Самозапалення - самозагоряння, що супроводжується появою полум'я.
Вибух - надзвичайно швидке хімічне перетворення, що супроводжуєтьс виділенням енергії і утворенням стиснутих газів, здатних виконувати механіч ну роботу.
До основних показників пожежної небезпеки відносять:
температуру спалаху;
температуру запалення;
температурні межі запалення;
температуру самонагрівання та інше.
Температура спалаху - це найнижча температура горючої речовини, при якій над поверхнею утворюються пари та гази, здатні спалахувати в повітрі від джерела запалювання (але горіння при цьому ще неможливе).
Температура запалення - температура горючої речовини, при якій вона виділяє горючі пари та гази з такою швидкістю, що після запалення їх від джерела запалювання утворюється стійке горіння.
Температурні межі запалення - температури, при яких насичені пари речовини утворюють в даному окисному середовищі концентрації, рівні відповідно нижньому і верхньому концентраційним граничним рівням запалення рідин.
Концентраційні межі запалення речовини виражають в процентах відносно кисню повітря.
У повітрі знаходиться близько 21 % кисню. Зменшення його до 16-18 % призводить до того, що більшість речовин і газів горіти не можуть. Всі речовини мають нижні і верхні концентраційні граничні рівні.
Мінімальну концентрацію пилу чи газу в повітрі, при якій відбуваєтеся їх загоряння, називають нижнім граничним концентраційним рівнем запалення.
Верхнім граничним концентраційним рівнем запалення називають максимальну концентрацію пилу чи газу, в повітрі, при якій ще відбувається їх загоряння. Горіння спостерігається в інтервалах між нижнім і верхнім граничним концентраційним рівнем. Зменшення або збільшення концентрації речовини або газу призводить до того, що горіння не буде, оскільки в першому випадку кількість речовини недостатня, і в другому випадку - кількість її надмірна (недостатньо кисню).
Горючі рідини за пожежонебезпекою ділять на два класи: до першого відносять рідини з температурою спалаху до 61 °С (бензин, етиловий спирт; ацетон, нітроемалі тощо), вони мають назву легкозаймистих рідин (ЛЗР): до другого - рідини з температурою спалаху понад 61 °С (мастильні матеріали, мазут, трансформаторне масло тощо), вони мають назву горючих рідин (ГР). Ці речовини характеризуються масовою швидкістю горіння, г/с. Тверді речовини поділяються на:
горючі, що запалюються від стороннього джерела полум'я і продовжують горіння після його віддалення;
важкозаймисті, що не здатні розповсюджувати полум'я, а горять в місці контакту з тепловим імпульсом;
негорючі - це речовини, що не запалюються навіть від достатньо потужних теплових імпульсів.
Горіння твердих речовин характеризується - лінійною швидкістю, см/с, а деяких - вибуховою швидкістю, км/с.