- •1.2 Вимоги санітарії до чистоти повітряного середовища виробничих приміщень
- •1.3 Заходи забезпечення чистоти повітря
- •1.4 Вентиляція, її види, принципи розрахунку
- •1.5 Засоби індивідуального захисту
- •1.6 Очищення повітря в промислових установках. Категорії чистоти повітряного середовища
- •Тема 2. Виробниче освітлення
- •2.1 Основні параметри, що характеризують зорові умови роботи
- •2.2 Природне освітлення, його види, влаштування і принципи розрахунку
- •2.3 Характеристика джерел штучного освітлення і світильників
- •2.4 Види штучного освітлення
- •Методи розрахунку штучного та природного освітлення
- •Тема 3. Захист від вібрації і шуму
- •3.1 Вібрація, її дія на організм, норми і методи захисту
- •3.2 Шум, його вплив на організм, нормування та методи захисту
- •Тема 4. Захист від електромагнітних полів та іонізуючих випромінювань
- •4.1 Електромагнітні поля, дія на організм, нормування і методи захисту
- •4.2 Іонізуючі випромінювання, дія на організм, норми та методи захисту
- •Розділ III. Техніка безпеки тема1. Вибухобезпека
- •1.1 Запобігання вибуху апаратів та посудин, які працюють під тиском
- •1.2 Безпека при одержанні і використанні ацетилену
- •1.3 Запобігання вибуху гаго-, паро- і пилоповітряних сумішей
- •Тема 2. Безпека улаштування обладнання та експлуатації механізмів і машин
- •2.1 Вимоги до конструкції машин і обладнання
- •2.2 Небезпечні зони обладнання. Огороджувальні і запобіжні пристрої, їх призначення та види
- •2.3 Блокувальне обладнання та сигналізація. Призначення та різновиди
- •2.4 Вимоги безпеки до конструкції і експлуатації підйомно-транспортних механізмів (птм)
- •2.5 Роль механізації, автоматизації, дистанційного та програмного управління у підвищенні безпеки праці
- •Тема 3. Електробезпека
- •3.1 Вплив електричного струму на організм людини
- •3.2 Аналіз небезпеки ураження при дотику до струмопровідних частин різних електромереж
- •2. Двополюсне доторкання до однофазної мережі змінного струму:
- •3. Однополюсне доторкання до трифазної мережі з глухозаземленою нейтраллю:
- •4. Однополюсне доторкання до трифазної мережі з ізольованою нейтраллю:
- •3.3 Надання долікарської допомоги при електротравмах
- •3.4 Крокова напруга
- •3.5 Класифікація приміщень за ступенем електробезпеки
- •3.6 Заходи зі зменшення небезпеки ураження електричним струмом
- •3.6.1 Ізоляція електроустаткування
- •3.6.2 Застосування захисного заземлення
- •3.6.3 Занулення
- •3.6.4 Повторне заземлення нульового провідника
- •3.6.5 Захисне відключення
- •3.6.6 Розділення електромереж
- •3.6.7 Застосування малих напруг
- •3.6.8 Застосування запобіжників
- •3.6.9 Індивідуальні захисні засоби в електроустановках
- •Список літератури
- •Розділ IV. Пожежна безпека тема 1. Профілактика пожеж
- •1.1 Фізико-хімічні основи горіння та пожежонебезпечність речовин
- •1.2 Пожежі, причини виникнення та шляхи розповсюдження
- •1.3 Оцінка пожежної небезпеки виробництв та вогнестійкість конструкцій
- •1.4 Протипожежні вимоги до улаштування устаткування і технологічних процесів
- •1.5 Протипожежні вимоги до обладнання виробничих приміщень
- •1.6 Протипожежні вимоги до електроустаткування, систем опалення і вентиляції
- •1.7 Пожежний зв'язок і сигналізація, види та принципи дії
- •1.7.1 Спринклерні і дренчері установки
- •1.8 Методи гасіння пожеж та основні вогнегасні речовини
- •1.8.1 Призначення вогнегасників
- •1.9 Організація пожежної охорони підприємств і пожежний нагляд
- •Список літератури
1.7.1 Спринклерні і дренчері установки
Ці установки можуть бути водяного або пінного гасіння і монтуватися в приміщеннях опалювальних і не опалювальних будівель.
Спринклерні системи знаходяться під тиском пожежогасної речовини (переважно води). При пожежі, під дією тепла, замок зрошувача руйнується, і вогнище зрошується водою, крім цього подається сигнал тривоги.
Спринклерні зрошувачі бувають зі скляними і металевими легкоплавкими замками. Температура відкриття зрошувача зі скляним замком - 57 °С. а з металевими - 72, 93,141, 182 і 240 °С.
Інтенсивність зрошування водою із розрахунку на один зрошувач - від 0,08 до 0,3-0,4 л/с-м , а зрошувана площа - 9-12 м2.
Дренчерні зрошувачі завжди відкриті. Автоматичні дренчерні установки обладнують клапаном групової дії, що спрацьовує від тросових збудників з легкоплавкими замками.
Дренчер служить для утворення водяних завіс з метою захисту будівлі від
пожежі на сусідній споруді, а також в приміщенні з метою попередження розповсюдження полум'я і в умовах підвищеної пожежонебезпеки. Витрата води - близько 0,1 л/см2 , а для приміщень з підвищеною пожежонебезпекою - близько 0,3 л/см2
Спринклерні і дренчерні установки пінного пожежогасіння відрізняються від водяних піностворюючими зрошувачами, які також (як і водяні) вкручені в патрубки труб на стелях або в протипожежних розривах. Ці системи постійно удосконалюються.
Установки газового (вуглекислота, азот, аргон) і хладонового (суміші "3,5", "3,5 В", хладон) пожежогасіння найбільш ефективні. Вони можуть мати ручний і автоматичний привід. Найбільш розповсюджені установки з тросовим, пневматичним, пневмотросовим і електричним пуском:. Площа об'ємного пожежогасіння цими установками - 3000-6000 м2.
Установки порошкового пожежогасіння застосовуються для ліквідації загоряння речовин і матеріалів, гасіння яких іншими вогнегасними речовинами малоефективне.
1.8 Методи гасіння пожеж та основні вогнегасні речовини
Гасіння пожеж може бути виконано:
охолодженням речовин, що горять;
ізоляцією речовин, що горять від кисню повітря;
зниженням концентрації кисню;
спеціальними хімічними сполуками.
Для гасіння пожеж використовують: воду, водяний пар,-хімічну та пові-тряно-механічну піну, інертні гази, вуглекислоту, порошки, спеціальні хімічні речовини і сполуки, вибухи.
Усі пожежогасні речовини та гази мають два фактори дії. на пожежу: перший фактор властивий всім речовинам - охолодження зони горіння; другий фактор залежить від хімічного складу речовини та її агрегатного стану.
Гасіння водою Це найбільш поширена і дешева рідина, що застосовують для гасіння малих і великих пожеж.
Вогнегасні властивості води полягають в її великій теплоємності. При нагріванні з 20°С до 100°С 1 л води поглинає до 80 ккал, а при випаровуванні -539 ккал. Воду не можна застосовувати для гасіння речовин, що вступають з нею в реакцію (Na, К), тому що при цьому виділяється водень і утворюється вибухова суміш.
Вогнегасні властивості води: охолодження зони горіння, розбавлення вмісту кисню в зоні горіння за рахунок утворення пари.
Гасіння парою - застосовується на підприємствах, які мають її надлишок. Ефективність залежить від концентрації пари.
Вогнегасні властивості такі ж, як і води.
Гасіння пінами. їх поділяють на хімічні і повітряно-механічні. Склад хімічної піни: 80% - вуглекислий газ, 19,7% - вода, 0,3%)- піноутворююча речовина; повітряно-механічна піна складається з 90%.повітря. 9,6% води і 0,4%) піноутворюючої речовини.
Вогнегасні властивості: охолодження зони горіння та ізоляція речовини, що горить, від кисню повітря.
Гасіння вуглекислотою засноване на зміні складу повітря (внаслідок чого горіння стає неможливим) і дуже сильному зниженні температури в зоні горіння.
Гасіння спеціальними хімічними речовинами До них належать:
бромистий етил - застосування його обмежується, оскільки ця речовини в суміші з іншими, при певних умовах, може сама горіти. Вогнегасні властивості вуглекислотно-бромметилових сумішей: зниження температури в зоні горіння і хімічне гальмування горіння;
тетрахлор (чотирихлористий вуглець) - ця рідина легко випаровується. Один літр тетрахлора утворює 250 л газу. Він швидко переходить у пару і витісняє кисень. Недолік - при 250°С він розкладається на воду і отруйний газ - фосген.
Останнім часом знаходять розповсюдження галоїдовуглеводні суміші (галоїди - хлор, фтор, бром) - тетрафтордібромметан, бромистий метилен, трифторбромметан.