1.7 Пожежний зв'язок і сигналізація, види та принципи дії
У залежності від призначення приміщень розробляють порядок сповіщення людей у разі евакуації. Для сповіщення людей про пожежу використовують внутрішню радіотрансляцйну мережу або спеціально змонтовані місцеві мережі гуч-номовлення, мегафони тощо. На переважній більшості підприємств та у містах і селищах пожежний зв'язок по телефону 0-1. За справністю усіх видів пожежного зв'язку повинен бути встановлений систематичний нагляд. До всіх засобів пожежної мережі (телефони, сповіщувачі тощо) повинен бути вільний доступ у будь-який час доби. Біля всіх апаратів зв'язку вивішують таблички з указаним порядком подання сигналів та виклику пожежної частини. На зіпсованих або вимкнутих сповіщувачах повинна бути табличка з надписом "Не працює".
У пожежних є радіостанції з радіусом дії від 2 до 45 км, спеціальні пожежні скафандри з влаштованими переговорними пристроями.
Пожежна сигналізація та приміщення, в яких вона розташовується, приведені в інструкції ВПСН-61-78. Залежно від схеми включення сповіщувачів сигналізаційні пожежні системи ділять на променеві (а) та кільцеві (б). Вони складаються з однотипних елементів: приймальної станції (І), провідників (2), сповіщувачів (3).
Позитивна якість променевої системи - надійність, недолік – велика кількість проводів.
Позитивна якість кільцевої системи - менша кількість проводів, а недолік - менша надійність.
Дія сповіщувачів ґрунтується на впливі диму, тепла і світла на чута елементи сповіщувачів. їх поділяють на теплові, димові, світлові, комбіновані. В якості чутливого елемента в них використовують біметали, термопари, напівпровідники та ін.
Теплові сповіщувачі в більшості випадків мають велику інерційність - від 50 сек до 2 хв. Температура їх спрацьовування - від 60 до 80°С, площа, яку вони контролюють, - 15-30 м .
Прилади миттєвої дії засновані на використанні фотоелементів, іонізаційних камер, напівпровідників, термопар.
Теплові сповіщувачі на термопарах і терморезисторах реагують миттєво.
Димові - в них використовують фотоелементи, фотореле, іонізаційні камери.
Світлові - в них використовують датчики, що реагують на ультрафіолетову частину спектра-оптичного випромінювання: терморезистори, фотоелементи, фоторезистори, лічильники фотонів.
Сигналізаційна теплова пожежна установка СТПУ-1 сприймає сигнали про пожежу, повідомляє про пошкодження в променях, вмикає резервну мережу живлення. Ємкість приймальної станції складає if ять променів і 25 сповіщувачів (по п'ять в кожному промені). Площа, яку контролює установка, складає 600-700 м2.
У сигналізаційній димовій пожежній установці СДПУ-1 десять променів по десять сповіщувачів в кожному. Площа, яку охороняє установка, складає 10000-м2
Сигналізаційна комбінована пожежна установка СКПУ-1 включає 50 променів по 10 комбінованих сповіщувачів. Площа, що контролюється установкою, складає 50000-100000 м2.
Крім установок автоматичної пожежної сигналізації, використовують установки пожежної сигналізації з ручним включенням типу ТОЛ-10/100, ТОЛ-10/50 з кнопочными сповіщувачами ОКИЛ-6 і ОКИЛ-9.
Останнім часом широке застосування одержали сумісні види охоронно-пожежної сигналізації, такі, як "Комар-сигнал - 12-AM", "Сигнал ЗМ-1", "Сигнал-ЗГ", ультразвуковий сповіщувач (сигналізатор) "Фікус-МП" та інші. Крім охоронних датчиків, в промені приладів включають пожежні сповіщувачі. Площа, яку вони охороняють, 25-30 м .
До установок автоматичного пожежогасіння, залежно від виду вогнегасного складу, належать водяні, парові, пінні, порошкові, хладонові. Усі ці установки одночасно з гасінням подають сигнал тривоги.