- •1.2 Вимоги санітарії до чистоти повітряного середовища виробничих приміщень
- •1.3 Заходи забезпечення чистоти повітря
- •1.4 Вентиляція, її види, принципи розрахунку
- •1.5 Засоби індивідуального захисту
- •1.6 Очищення повітря в промислових установках. Категорії чистоти повітряного середовища
- •Тема 2. Виробниче освітлення
- •2.1 Основні параметри, що характеризують зорові умови роботи
- •2.2 Природне освітлення, його види, влаштування і принципи розрахунку
- •2.3 Характеристика джерел штучного освітлення і світильників
- •2.4 Види штучного освітлення
- •Методи розрахунку штучного та природного освітлення
- •Тема 3. Захист від вібрації і шуму
- •3.1 Вібрація, її дія на організм, норми і методи захисту
- •3.2 Шум, його вплив на організм, нормування та методи захисту
- •Тема 4. Захист від електромагнітних полів та іонізуючих випромінювань
- •4.1 Електромагнітні поля, дія на організм, нормування і методи захисту
- •4.2 Іонізуючі випромінювання, дія на організм, норми та методи захисту
- •Розділ III. Техніка безпеки тема1. Вибухобезпека
- •1.1 Запобігання вибуху апаратів та посудин, які працюють під тиском
- •1.2 Безпека при одержанні і використанні ацетилену
- •1.3 Запобігання вибуху гаго-, паро- і пилоповітряних сумішей
- •Тема 2. Безпека улаштування обладнання та експлуатації механізмів і машин
- •2.1 Вимоги до конструкції машин і обладнання
- •2.2 Небезпечні зони обладнання. Огороджувальні і запобіжні пристрої, їх призначення та види
- •2.3 Блокувальне обладнання та сигналізація. Призначення та різновиди
- •2.4 Вимоги безпеки до конструкції і експлуатації підйомно-транспортних механізмів (птм)
- •2.5 Роль механізації, автоматизації, дистанційного та програмного управління у підвищенні безпеки праці
- •Тема 3. Електробезпека
- •3.1 Вплив електричного струму на організм людини
- •3.2 Аналіз небезпеки ураження при дотику до струмопровідних частин різних електромереж
- •2. Двополюсне доторкання до однофазної мережі змінного струму:
- •3. Однополюсне доторкання до трифазної мережі з глухозаземленою нейтраллю:
- •4. Однополюсне доторкання до трифазної мережі з ізольованою нейтраллю:
- •3.3 Надання долікарської допомоги при електротравмах
- •3.4 Крокова напруга
- •3.5 Класифікація приміщень за ступенем електробезпеки
- •3.6 Заходи зі зменшення небезпеки ураження електричним струмом
- •3.6.1 Ізоляція електроустаткування
- •3.6.2 Застосування захисного заземлення
- •3.6.3 Занулення
- •3.6.4 Повторне заземлення нульового провідника
- •3.6.5 Захисне відключення
- •3.6.6 Розділення електромереж
- •3.6.7 Застосування малих напруг
- •3.6.8 Застосування запобіжників
- •3.6.9 Індивідуальні захисні засоби в електроустановках
- •Список літератури
- •Розділ IV. Пожежна безпека тема 1. Профілактика пожеж
- •1.1 Фізико-хімічні основи горіння та пожежонебезпечність речовин
- •1.2 Пожежі, причини виникнення та шляхи розповсюдження
- •1.3 Оцінка пожежної небезпеки виробництв та вогнестійкість конструкцій
- •1.4 Протипожежні вимоги до улаштування устаткування і технологічних процесів
- •1.5 Протипожежні вимоги до обладнання виробничих приміщень
- •1.6 Протипожежні вимоги до електроустаткування, систем опалення і вентиляції
- •1.7 Пожежний зв'язок і сигналізація, види та принципи дії
- •1.7.1 Спринклерні і дренчері установки
- •1.8 Методи гасіння пожеж та основні вогнегасні речовини
- •1.8.1 Призначення вогнегасників
- •1.9 Організація пожежної охорони підприємств і пожежний нагляд
- •Список літератури
3.6.3 Занулення
Занулення застосовується в трифазних чотирипровідних електромережах з глухозаземленою нейтраллю напругою до 1000 В.
Фізична суть занулення - перетворення пробою на корпус устаткування в коротке замикання. Швидкість відключення аварійного устаткування від моменту появи напруги на корпусі до моменту відключення устаткування від електромережі -5-7 сек. при захисті устаткування запобіжниками і 1-2 сек. -при захисті автоматами.
3.6.4 Повторне заземлення нульового провідника
Воно застосовується з метою зменшення небезпеки трифазних чотирипровідних мереж з глухозаземленою нейтраллю в разі обриву нульового провідника. Повторне заземлення здійснюється при підходах до підстанції, а також при розгалуженні електромереж. При цьому здійснюється дво-трикратне повторення заземлення (на відстані 100-150 м).
3.6.5 Захисне відключення
Захисним відключенням називається система захисту, яка забезпечує автоматичне відключення ушкодженої частини мережі на протязі не більше 0,2 сек. при виникненні однофазного замикання, небезпечного для життя людей. Його рекомендують застосовувати в усіх без винятку електромережах. Обов'язкове його улаштування в пересувному електроустаткуванні, кар'єрах, шахтах, хімічних підприємствах.
Улаштування захисного відключення (УЗВ) може бути виконано за схемами: на струмі нульової послідовності, на струмі замикання на землю, на струмі корпуса відносно землі та інші. За величиною напруги спрацьовування та струму для цих систем вибирають тип реле.
3.6.6 Розділення електромереж
Промислові мережі значно розгалужені і володіють великою ємкістю і малим опором ізоляції. Такі мережі найбільш небезпечні, оскільки наслідок ураження в них найбільш тяжкий. У зв'язку з цим розгалужені електромережі роблять короткими, застосовують розділювальні трансформатори (при цьому з мережею припиняється механічний зв'язок, а використовується лише електромагнітний). Такі електромережі мають невелику ємкість, але великий опір ізоляції.
3.6.7 Застосування малих напруг
Відповідно до ПБЕ пониженими напругами є 36, 42 В. Вони далеко не небезпечні для людини, тому для зменшення небезпеки в джерелах знижених напруг виконують один із заходів:
заземлюють екрани трансформаторів;
заземлюють початок, середню точку або кінець понижуючої обмотки трансформатора;
застосовують подвійну ізоляцію в електроустаткуванні (особливо ручному).
3.6.8 Застосування запобіжників
Плавкі запобіжники - найпростіше устаткування, яке спрацьовує в разі надлишку струму понад допустимий (номінальний). Запобіжники підрозділяються на:
пробкові (на струм від 4 до 60 А);
пластинчаті (від 60 до 2000 А);
трубчаті (понад 2000 А).
3.6.9 Індивідуальні захисні засоби в електроустановках
Захисні засоби (табл. 3.2) застосовуються для забезпечення безпеки людини в доповнення до стаціонарних засобів захисту в електроустановках. Вони поділяються на:
основні (до 1000 В і понад 1000 В);
допоміжні (до 1000 В і понад 1000 В).
Основними називають такі засоби, ізоляція яких спроможна витримати робочу напругу електроустановки і з допомогою яких виконують роботи під напругою.
Допоміжні - доповнюють основні, а самостійно не можуть забезпечити безпеку.
Всі засоби захисту підлягають періодичним випробуванням. Величина випробувальної напруги, допустимі величини струму через засіб, що перевіряється, тривалість і строки випробування і оглядів регламентовані ГОСТом.
Для гумових засобів встановлені такі величини напруги і строки:
рукавиці - до 1000 В - U=2,5 кВ, Івит=2.5 мА - 1 раз на 6 місяців;
калоші - U=7,5 кВ, Івит=3,5 мА - 1 раз на рік;
боти - U=l 5 кВ, Івит=7,5 мА - 1 раз на 3 роки.
Таблиця 3.2 - Класифікація електротехнічних засобів захисту
Вид засобів захисту |
Найменування захисних засобів при напрузі електроустановки, В |
|
до 1000 |
понад 1000 |
|
Основні |
Діелектричні рукавиці, спеціальний інструмент, покажчики напруги, кліщі для запобіжників |
Діелектричні штанги, струмо-замірювальні кліщі, покажчики напруги, кліщі для запобіжників |
Допоміжні |
Діелектричні галоїді, гумові коврики, ізолюючі підставки |
Діелектричні рукавиці, боти, гумові коврики, ізолюючі підставки, переносні заземлювачі |
