1.6 Очищення повітря в промислових установках. Категорії чистоти повітряного середовища

Для очищення повітря в промислових умовах застосовують пристрої грубого, середнього, тонкого очищення.

Грубе очищення повітря здійснюегься в пилоосадних камерах (стаціонарних або пересувних).

Ступінь очищення до 40-70 %. В очищеному повітрі може бути до 50 мг/мг пилу.

Середнє, очищення повітря здійснюється в циклонах, електрофільтрах, ультразвукових фільтрах, масляних фільтрах, скруберах.

Найбільша продуктивність очищення повітря в електрофільтрах. Ступінь очищення всіх пристроїв - 95%, в атмосферу виходить 20-30 мг/м пилу.

Скрубери - нейтралізатори газу. Масляні фільтри (соти, сепаратори) мають найменшу продуктивність, але найбільшу ступінь очистки.

Тонке очищення здійснюється в паперових, тканинних, фетрових фільтрах. Ступінь очищення - до 99,9 % , в очищеному повітрі може бути до 1 -і-2 мг/м' пилу.

Повітряне середовище за ступенем чистоти поділяють на 5 категорій:

1. чисте середовище.,

2. незначне забруднення (до 35 % від ГДК);

3. середня забрудненість (до 50% від ГДК);

4. допустима забрудненість ~ 100% ГДК;

5. недопустима > 100 % ГДК.

Тема 2. Виробниче освітлення

2.1 Основні параметри, що характеризують зорові умови роботи

Освітлення безпосередньо впливає на небезпечність праці, її продуктивність та якість продукції. Його поділяють на природне, штучне та змішане. Нормативний документ СНиП ІІ-4-79 "Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования".

Освітлення характеризують кількісні та якісні показники. До кількісних показників належать:

• Світловий потік (потужність променевого потоку, який сприймає людина

• Сила світла (просторова щільність світлового потоку), , вимірюють в канделах (кд)

• Освітленість (поверхнева щільність світлового потоку), , вимірюють в люксах (лк)

• Яскравість (сила світла, що випромінюється одиницею поверхні, що світиться , ніт (нт).

До якісних показників відносять: фон, контраст об'єкта з фоном, коефіцієнт пульсації освітлення.

Фон - поверхня, на якій розглядається об'єкт. Він характеризується коефіцієнтом відображення, який може бути: світлим при k > 0,4, середнім при k = 0,4 -і- 0,2, темним при k < 0,2.

Контраст об'єкта з фоном

де L_ф, L_о - яскравість об'єкта і фону, нт.

Контраст об'єкта з фоном може бути:

• великим при к> 0,5;

• середнім при к = 0.5 ~ 0,2; (

• малим при к < 0,2.

Коефіцієнт пульсації освітлення

де Е_max, Е_min, Е_серед) - максимальна, мінімальна, середня освітленість за визначений проміжок часу, лк.

2.2 Природне освітлення, його види, влаштування і принципи розрахунку

Більшість виробничих приміщень мають природне освітлення. Природне освітлення визначають за коефіцієнтом природної освітленості (є):

де Е_вн, Е_зовн - освітлення в приміщенні і за його межами, лк. Нормоване значення коефіцієнта природного освітлення /КПО/, або є , визначають з урахуванням характеристики зорової роботи, системи освітлення. Рівень природного освітлення залежить від величини об'єкта, що органічно пов'язано з розрядом зорової роботи.

Природне освітлення здійснюється:

боковим світлом (через віконні отвори чи прозорі елементи стін будівель). При цьому нормується е_тіп

верхнім світлом (через ліхтар будівлі чи прозорі покриття в стелі). При цьому нормується е_серед

комбінованим світлом (через віконт отвори і ліхтар будівлі). При цьому нормується е_серед

Розрахунок природного освітлення зводиться до визначення ширини приміщення, кількості прогонів, коефіцієнту світлопропускання і затінення віконних прорізів протистоячими будівлями, ступеню точності виконуваної роботи, після чого визначають кількість віконних прорізів та їх розміри.