- •§1. Поняття адміністративної відповідальності 83
- •§2. Законодавче забезпечення адміністративної відповідальності. Сучасний стан 89
- •§3. Становлення і розвиток законодавства про адміністративну відповідальність. Історичний вимір 94
- •§1. Загальна характеристика заходів забезпечення адміністративно-деліктного провадження 144
- •§6. Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп’яніння 165
- •Розділ 1. Адміністративна відповідальність і предмет адміністративного права
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 1 "Адміністративна відповідальність і предмет адміністративного права"
- •Розділ 2. Адміністративний проступок
- •2.1. Розуміння адміністративного проступку: історія і сучасність
- •2.2. Апостеріорні і апріорні ознаки адміністративного проступку
- •2.3. Суспільна небезпечність і шкідливість адміністративного проступку
- •2.4. Розмежування адміністративних проступків і злочинів
- •2.5. Розмежування адміністративних і дисциплінарних проступків
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 2 "Адміністративний проступок"
- •Розділ 3. Поняття складу адміністративного проступку та види складів
- •3.1. Поняття складу адміністративного проступку
- •3.2. Види складів адміністративного проступку
- •1. Основні і кваліфіковані склади.
- •2. Матеріальні і формальні склади.
- •3. Особисті і службові склади.
- •4. Однозначні і альтернативні склади.
- •5. Описові і бланкетні (відсильні) склади.
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 3 "Поняття складу адміністративного проступку та види складів"
- •Розділ 4. Структура складу адміністративного проступку
- •4.1. Об’єкт складу адміністративного проступку
- •4.2. Об’єктивна сторона складу адміністративного проступку
- •4.3. Суб’єкт складу адміністративного проступку
- •4.4. Суб’єктивна сторона складу адміністративного проступку
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 4 "Структура складу адміністративного проступку"
- •Розділ 5. Відповідальність за вчинення адміністративних проступків (адміністративна відповідальність)
- •5.1. Поняття адміністративної відповідальності та її законодавче забезпечення §1. Поняття адміністративної відповідальності
- •§2. Законодавче забезпечення адміністративної відповідальності. Сучасний стан
- •§3. Становлення і розвиток законодавства про адміністративну відповідальність. Історичний вимір
- •§4. Характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення 1984 року
- •5.2. Адміністративні стягнення §1. Поняття адміністративних стягнень
- •§2. Види адміністративних стягнень
- •§3. Адміністративне видворення іноземців і осіб без громадянства
- •§4. Накладення адміністративних стягнень
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 5 "Відповідальність за вчинення адміністративних проступків (адміністративна відповідальність)"
- •Розділ 6. Провадження в справах про адміністративні проступки (адміністративно-деліктне провадження)
- •6.1. Поняття адміністративно-деліктного провадження
- •6.2. Принципи адміністративно-деліктного провадження
- •6.3. Заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження §1. Загальна характеристика заходів забезпечення адміністративно-деліктного провадження
- •§2. Доставлення порушника
- •§3. Адміністративне затримання
- •§4. Особистий огляд і огляд речей
- •§5. Вилучення речей і документів
- •§6. Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп’яніння
- •§7. Привод
- •6.4. Система суб’єктів адміністративно-деліктного провадження
- •6.5. Характеристика суб’єктів адміністративно-деліктного провадження §1. Компетентні органи і особи, наділені правом на владні дії (акти), що впливають на рух і долю справи
- •Суб’єкти уповноважені складати протоколи про адміністративні правопорушення
- •Суб’єкти уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •Посадові особи, які впливають на рух і долю справи
- •§2. Суб’єкти, що мають особистий інтерес у справі
- •§3. Суб’єкти, що сприяють встановленню об’єктивної істини шляхом надання відомої їм інформації про обставини правопорушення
- •§4. Суб’єкти, які мають спеціальні знання і залучаються для дослідження фактичних даних, що фігурують у справі
- •§5. Суб’єкти, що засвідчують важливі для встановлення об’єктивної істини факти, дії, обставини
- •§6. Суб’єкти, що сприяють виконанню постанови по справі
- •6.6. Стадії адміністративно-деліктного провадження §1. Поняття стадії адміністративно-деліктного провадження
- •§2. Характеристика стадій адміністративно-деліктного провадження Стадія перша: Порушення справи
- •Стадія друга: Адміністративне розслідування
- •Стадія третя: Розгляд справи
- •Стадія четверта: Винесення постанови
- •Стадія п’ята: Перегляд постанови
- •Стадія шоста: Виконання постанови
- •Завдання для поглиблення знань по розділу 6 "Провадження в справах про адміністративні проступки (адміністративно-деліктне провадження)"
- •Список використаних джерел
- •Основні джерела до всіх розділів
- •Предметний покажчик
- •Бібліографія
Посадові особи, які впливають на рух і долю справи
До посадових осіб, які впливають на рух і долю справ про адміністративні проступки, але не уповноважені їх розглядати, відносяться прокурор і уповноважена ним особа.
Відповідно до Закону України від 5 листопада 1991 року “Про прокуратуру” Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами здійснюється прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів органами виконавчої влади, місцевими Радами, їх виконавчими органами, посадовими особами та громадянами незалежно від їх підпорядкованості та приналежності (ст. 1).
Наведені положення корелюються з КУпАП, який у статті 7 “Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення” встановив, що додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується прокурорським наглядом та іншими встановленими законом способами.
Особливість прокурорського нагляду, як провідного способу забезпечення законності, випливає з наданого Генеральному прокурору України права вносити на розгляд Пленуму Верховного Суду України подання щодо роз’яснень судам з питань застосування законів при розгляді справ про адміністративні правопорушення (ст. 43 Закону “Про прокуратуру”).
Здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення прокурор, відповідно до статті 250 КУпАП “Прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення”, має право:
порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення;
знайомитися з матеріалами справи;
перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі;
брати участь у розгляді справи;
заявляти клопотання;
давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи;
перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення;
опротестовувати постанову в справі про адміністративне правопорушення;
опротестовувати рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення;
зупиняти виконання постанови;
вчиняти інші передбачені законом дії.
Таким чином, прокурору надається право підключатися до провадження в справах про адміністративні правопорушення з метою забезпечення законності на будь якій з його стадій.
Так, прокурор є суб’єктом, який наділений компетенцією щодо кваліфікації діянь і вирішення питання про доцільність або недоцільність порушення провадження у справі про адміністративний проступок. Вона конкретизована у його праві:
по-перше, відповідно до статті 255 КУпАП і статті 20 Закону “Про прокуратуру” скласти протокол про адміністративне правопорушення (протокол може скласти уповноважена прокурором особа, з числа працівників прокуратури), якщо діяння кваліфікується за частиною четвертою статті 184, статтею 185-4, частиною другою статті 185-6, статтями 185-8, 185-11, 212-3 і таким чином порушити справу;
по-друге, відповідно до статті 24 Закону “Про прокуратуру” винести мотивовану постанову щодо здійснення провадження про адміністративне правопорушення. Така постанова підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом;
по-третє, відповідно до статті 20 Закону “Про прокуратуру” передати матеріали на розгляд громадській організації.
Прокурор виступає інстанцією, до якої передаються матеріали справи про адміністративний проступок, якщо суб’єкт її розгляду доходить висновку, що в діянні є ознаки злочину (стаття 253 КУпАП “Передача матеріалів прокурору, органу досудового слідства або дізнання”).
З його санкції здійснюється адміністративне затримання на строк до десяти діб порушників прикордонного режиму або режиму у пунктах пропуску через державний кордон України, якщо вони не мають документів, що посвідчують їх особу (стаття 263 КУпАП “Строки адміністративного затримання”).
До нього може бути оскаржено рішення про адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів(стаття 267 КУпАП “Оскарження адміністративного затримання, огляду і вилучення речей та документів”).
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором (стаття 290 КУпАП “Опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення”). Принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту (стаття 291 КУпАП “Зупинення виконання постанови в зв’язку з поданням скарги або принесенням протесту”).
