§6. Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп’яніння

Регламентацію цього заходу забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснено у статті 266 КУпАП.

Вона передбачає, що водії, судноводії та інші особи, які керують транспортними засобами, річковими і маломірними суднами і щодо яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп’яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами або суднами та оглядові на стан сп’яніння.

Направлення зазначених осіб для огляду на стан сп’яніння і проведення їх огляду провадиться в порядку, що визначається Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров’я України і Міністерством юстиції України. Його регламентує Інструкція про порядок направлення громадян для огляду на стан сп’яніння в заклади охорони здоров’я та проведення огляду з використанням технічних засобів ³⁸.

Аналіз змісту зазначеної статті показує, що законодавець, по-перше, обмежився випадками, коли відсторонення від права керування і направлення на огляд здійснюються безпосередньо за встановленням факту керування транспортним засобом у стані сп’яніння; по-друге, розцінює юридичним фактом наявність у правозастосувача достатніх підстави вважати, що під час керування транспортним засобом водій перебуває у стані сп’яніння; по-третє, визначив два шляхи формування доказової бази а) відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами і б) огляду водіїв на стан сп’яніння.

Під відстороненням водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та їх оглядом на стан сп’яніння слід розуміти низку примусових заходів, які повадяться після припинення руху відповідного засобу.

Зміст відсторонення полягає у створенні умов, які унеможливлюють подальше керування транспортним засобом як з юридичних, так і з фізичних підстав. На практиці це затримання документів на право керування і звільнення транспортного засобу від водія.

Огляд на стан сп’яніння може провадитись: а) безпосередньо на місці відповідної події; б) у закладах охорони здоров’я. Підставою для огляду є наявність ознак алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з рота; нестійкість пози; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; заява громадян про вживання водієм спиртних напоїв; признання в цьому самого водія)

На місці події огляд на стан сп’яніння здійснюється з використанням індикаторних трубок "Контроль тверезості" або інших спеціальних технічних засобів. До проведення такого огляду допускаються уповноважені працівники органів внутрішніх справ, які мають спеціальні звання і пройшли відповідну підготовку в системі службового навчання. Огляд з використанням індикаторної трубки "Контроль тверезості" проводиться в присутності двох свідків. При цьому необхідна згода особи на її огляд. У разі відсутності такої згоди огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Результати огляду оформляються протоколом огляду особи на стан сп'яніння.

Якщо водій ухиляється від огляду, то у протоколі вказуються ознаки сп'яніння і дії порушника щодо ухилення від огляду. Зазначене є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Огляд у закладах охорони здоров'я для встановлення стану сп'яніння особи проводиться будь-якої пори доби. Безпосередньо його здійснюють у спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів, у визначених органами охорони здоров'я лікувально-профілактичних установах чи пересувних спеціалізованих медичних лабораторіях³⁹. Огляд провадиться лікарями-психіатрами-наркологами, лікарями-психіатрами, психіатрами-наркологами, невропатологами, спеціально підготовленими лікарями інших спеціальностей. Допускається проведення огляду фельдшерами фельдшерсько-акушерських пунктів, значно віддалених від лікувальних закладів, які пройшли спеціальну підготовку. Проведення огляду на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.

Особи, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, повинні бути доставлені до місця проведення огляду не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його проведення.

Лікар повинен упевнитися в особі, яку оглядає, ознайомитись з її документами (паспорт, особисте посвідчення, посвідчення водія тощо) і скласти протокол огляду.

Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду. У цьому разі в протоколі огляду для встановлення стану сп'яніння зазначаються прикмети особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів.

Висновки, за результатами огляду лікарем, повідомляються оглянутій особі, у присутності особи, яка її доставила, про що робиться запис у протоколі. Протокол складається у двох примірниках, перший з яких видається працівнику міліції і засвідчується підписом лікаря і печаткою, другий — залишається в закладі охорони здоров'я.